Новини читачів

ОТГ в містах обласного значення: що чекає на Хмельниччину

Експерти стверджують, що до 2020 року об’єднаними територіальними громадами мала б бути вкрита вся територія країни. Проте до недавнього часу не всі органи місцевого самоврядування мали можливість об’єднуватися. Звісно ж, зараз йдеться про міста обласного значення. І якщо законодавчі перепони до утворення ОТГ в містах обласного значення вже усунено (відповідними законодавчими змінами у травні цього року), то подекуди ще залишаються перепони свідомісного характеру – хтось не хоче брати на себе додаткове навантаження у вигляді навколишніх сіл, а хтось не має бажання змінювати щось у поточному стані справ.
Детально про ситуацію з утворенням ОТГ навколо міст обласного значення журналісти мали змогу дізнатися під час 5-го національного прес-клубу реформ, що був організований 26-27 листопада у Києві Асоціацією міст України у рамках проекту ПУЛЬС. Із усіма нюансами цієї теми присутніх ознайомила експерт АМУ з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування Людмила Даменцова.
Отож, переваги утворення ОТГ навколо міст обласного значення, за словами експерта, досить вагомі, як для міста, так і для села. Якщо коротко, місто отримує змогу розширити свою територію, залучити додаткові ресурси, а села – доступ до міського рівня надання послуг населенню, обслуговування міськими мережами освіти, медицини, комунального господарства, які, як правило, знаходять у кращому стані, ніж сільські.
Проте і проблем щодо ОТГ навколо міст обласного значення вистачає. Це сповна відчуває на собі Славута, яка у вересні цього року приєднала до себе два села і отримала статус ОТГ.
За словами пані Даменцової, спостерігаються такі виклики діяльності:
- недостатність ресурсів на виконання делегованих повноважень. Зокрема, через недосконалість формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, що не передбачає зменшення розрахункової наповнюваності класів для міських ОТГ, які мають заклади загальної середньої освіти, розташовані в сільській місцевості (Асоціація міст наголошує, що необхідно невідкладно внести зміни до постанови КМУ від 27.12.2017 р. № 1088);
- відсутні чіткі критерії розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти, охорони здоров’я та коштів державного дорожнього фонду на дороги державного значення місцевого користування та комунальні дороги. Наразі зазначені кошти розподіляються обласними державними адміністраціями на власний розсуд, не враховуючи реальних потреб органів місцевого самоврядування, без визначення чітких критеріїв такого розподілу;
- у міст обласного значення відсутні повноваження щодо реєстрації актів цивільного стану. Необхідно на законодавчому рівні надати такі повноваження із реєстрації актів цивільного стану (народження, шлюбу, смерті) містам обласного значення. Це наблизить такі послуги до жителів приєднаних сільських, селищних громад та забезпечить повноцінне заведення у ЦНАПи;
- дублюються повноваження у сфері соціального захисту (2 установи здійснюють однакову діяльність на одній території). Разом з тим, районні Управління праці і соціального захисту населення не передають справи міським Управлінням праці і соціального захисту населення. Питання потребує врегулювання на центральному рівні (Мінсоцполітики).
Усе це та деякі інші фактори стримують утворення в Україні ОТГ навколо міст обласного значення. Зокрема, перепонами служать такі особливості політичних процесів:
- довкола міст обласного значення, всупереч методиці формуються ОТГ, оточуючи міста. Як наслідок, міста віддають кошти на реверс, а утворені довкола них громади є дотаційними.
- бюджети міст обласного значення, які приєднали територіальні громади у 2018 році, взагалі можуть не отримати субвенцію на формування інфраструктури ОТГ;
- наразі загальний обсяг ресурсу на формування відповідної інфраструктури об’єднаних територіальних громад розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад;
- 73 міста обласного значення не можуть завершити процедуру приєднання суміжних сільських, селищних територіальних громад оскільки обмежені перспективними планами формування територій громад областей, що не відповідають Методиці;
- У деяких областях ОДА надає негативні висновки щодо приєднання або ж не надає їх взагалі. Іноді це стається через втручання в процес формування таких громад місцевих бізнес та політичних еліт;
- державна підтримка об’єднання/приєднання територіальних громад щорічно зменшується при збільшенні об’єднаних/приєднаних територіальних громад (у 2016 році на 1 сільського жителя – 1,1 тис. грн. субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, у 2018 році – 0,5 тис. грн, у 2019 році буде значно меншою).
Попри це все, в Україні уже створено майже 25 ОТГ з центрами у містах обласного значення, з них 3 в обласних центрах (Вінниця, Тернопіль, Житомир). Ці міста усвідомили той факт, що реальний розвиток можливий лише з розширенням меж діяльності, а тому зможуть відкривати нові горизонти і можливості, залучаючи інвестиції та створюючи нові робочі місця.
А тепер спробуємо відповісти на питання, поставлене у заголовку: що ж чекає на Хмельниччину?
5 міст обласного значення області, де ще немає ОТГ (а це Кам’янець-Подільський, Старокостянтинів, Шепетівка, Нетішин і власне Хмельницький), мають 2 варіанти: або утворити громаду за власним бажанням, або ж дочекатися славнозвісного закону про адміністративно-територіальний устрій, завдяки якому ми одного ранку прокинемось кожен в своїй ОТГ. Останній варіант за словами представника Уряду у Верховній Раді України, народного депутата Вадима Денисенка малоймовірний, адже у рік виборів мало хто готовий йти на серйозні зміни. На сьогодні Хмельницький робить перші кроки до утворення ОТГ, оскільки, як повідомляють у Хмельницькому регіональному відділенні АМУ, Давидковецька сільська рада розпочала процедуру приєднання, Старокостянтинів і Нетішин – шукають компроміси, а Шепетівка і Кам’янець-Подільський чекають на більш вдалий момент для прийняття такого рішення… Тож в якому форматі будуть утворені ОТГ з містами обласного значення Хмельниччини покаже лише час.