Новини читачів

Що ви маєте знати про вірус папіломи чи все так страшно?
Останнім часом все більшу цікавість викликає інфекція, викликана вірусом папіломи людини. Зумовлено це, перед усім, тим, що вже доведений безпосередній зв'язок розвитку раку шийки матки з персистенцією (довготривалим існуванням) цього збудника в жіночому організмі.
І якщо ще близько десятиліття тому діагностична та лікувальна тактика при підозрі на серйозну патологію шийки матки, асоційовану з папіломавірусною інфекцією, була невизначеною, то на сьогоднішній день практична медицина зробила в цьому напрямку рішучий крок.
Розроблені міжнародні протоколи скринінгу на рак шийки матки, які дещо відрізняються в різних країнах стосовно строків обстеження, але єдині стосовно необхідності виявлення значущих в розвитку раку штамів вірусу папіломи.
Вірус папіломи людини (ВПЛ) далеко не завжди однозначно патогенний для людини. На сьогодні виявлено більше 100 різновидів (штамів) збудника, і лише деякі з них при потраплянні в організм людини здатні не тільки до тривалого транзиторного перебування там (що саме по собі не є небезпечним), але й до вбудовування в хромосомний апарат клітин, а саме це і є початком серйозних патологічних змін. Найбільш агресивними для людини (так званими високоонкогенними) є 16, 18, 31, 33, 48, 52, 58 штами вірусу, але найбільше значення в розвитку раку шийки матки мають типи 16 і 18, вони були виявлені у 70-80% пацієнток з цією патологією в різних країнах світу. Значущість в канцерогенезі (розвитку раку) решти штамів настільки невелика, що на даному етапі розвитку медичної науки зусилля вчених направлені на створення профілактичних і лікувальних засобів саме проти 16, 18 типів.
Крім того, доведена значущість деяких низькоонкогенних типів в розвитку кондилом (бородавок) статевих органів. Процес цей абсолютно доброякісний, але він призводить до значного дискомфорту, тому потребує лікування.
Інфікування вірусом відбувається при статевому контакті, часто вже при першому. Ймовірність зараження побутовим шляхом на даний момент не доведена. Можливо потрапляння вірусу в дихальні шляхи дитини при проходженні інфікованими пологовими каналами, що може привести до дуже рідкої патології розростання папілом в гортані новонародженого. Дуже важливим є те, що можна назвати гендерною специфічністю високоонкогенних типів ВПЛ. Тобто досить високому ризику розвитку раку шийки матки при інфікуванні ВПЛ протистоять дуже рідкі випадки раку статевого органу, асоційованого з папіломавірусом, у чоловіків. Ймовірність виникнення кондилом у них також значно нижче.
Однак, інфікування вірусом і хвороба далеко не синоніми, причому це стосується не тільки ВПЛ. В будь-якому здоровому організмі, особливо молодому, у відповідь на потрапляння стороннього обєкту, в нашому випадку вірусу, реагує імунна система, і за відсутності особливо сприятливих для нього умов відбувається самоелімінація, тобто видалення патогену з організму. Такий механізм спрацьовує в 80% випадків потрапляння ВПЛ в організм жінки молодше 30 років протягом 8 місяців 2 років. Вік, як ви розумієте, є умовним, оскільки просто взятий як точка відліку в численних дослідженнях. На жаль, доведено, що з віком ймовірність самоелімінації вірусу знижується, відповідно, підвищується ризик розвитку передраку і раку шийки матки, досягаючи максимуму у віці 45 років. Саме цим пояснюється те, що в багатьох країнах світу скринінгові програми починаються з 30-річного віку, а тактика ведення пацієнток з ВПЛ-інфекцією молодого віку значно більш безпечна, ніж у старших жінок.
Повернемося до тих 20% (а з віком більше), у кого видалення вірусу не відбулося. Які ж ті умови, які абсолютно непомітно і безболісно підточують жіночий організм? Це, в першу чергу, при чому з лідируючим відривом від решти груп ризику, ранній початок статевого життя і часта зміна статевих партнерів, навіть при використанні презервативів, оскільки зараження може відбутися при безпосередньому доторку шкіра-шкіра і шкіра-слизові оболонки, не кажучи вже про орогенітальні контакти. Крім того, фактором ризику є хронічні запальні захворювання шийки матки, які готують ґрунт для укорінення вірусу, змінюючи місцевий імунітет. Більш схильні до ризику інфікування молоді жінки, що палять, а також вагітні. Доведено значення великої кількості пологів і абортів, як подій, що приводять до травматизації шийки матки.
Цікавим є той факт, що частота ВПЛ-носійства і рака шийки матки нижче в мусульманських країнах, що повязано з особливостями традиційної гігієни. Захворюваність раком шийки матки, безумовно, нижче в індустріально розвинутих країнах, що свідчить про ефективність достатньо дорогих бюджетних скринінгових програм, спрямованих на виявлення ВПЛ та передракової патології шийки матки.
Власне патологічний процес запускається в той момент, коли ВПЛ починає вбудовуватися в хромосомний апарат клітини, що є необхідною умовою для його розмноження. Клінічно це проявляється дисплазією епітелію шийки матки, ступінь важкості якої повільно, але стало прогресує за відсутності лікування. Процес внутрішньоклітинних змін від легкої дисплазії до інвазійного раку шийки матки є досить довгим і може, відповідно до даних різних досліджень, тривати від 3 до 15 років залежно від наявності факторів ризику і особливостей імунної системи. Важливим також є те, що легка дисплазія нерідко може піддаватися зворотному розвитку у випадку елімінації ВПЛ, відповідно, значущість різних внутрішньоклітинних уражень в розвитку раку неоднозначна і прямо пропорційна ступеню їхньої важкості.
У звязку з такими особливостями існування і розвитку ВПЛ є зрозумілою роль скринінгових профілактичних оглядів. У країнах з найбільш досконалою скринінгової системою (Швейцарія, Фінляндія) вдалось досягнути зниження захворюваності раком шийки матки на 40-60% за 10 років. Підходи до скринінгу в різних країнах відрізняються, в основному, інтервалом між оглядами (від одного до пяти років). Суть огляду полягає у заборі матеріалу для цитологічного (клітинного) дослідження з шийки матки, а також виявлення носійства ВПЛ.
Уникнути появи папілом цілком можливо. Для цього в якості профілактичних заходів необхідно в першу чергу звернутися до лікаря для виявлення наявності вірусу ВПЛ і проходження відповідного лікування.
Також важливим фактором для запобігання появи подібних новоутворень є зміцнення імунітету. Для цих цілей слід регулярно вживати полівітамінні комплекси, загартовуватися, займатися спортом і частіше бувати на свіжому повітрі.
При статевому контакті необхідно використовувати засоби захисту, так як вірус легко проникає через слизову статевих органів, особливо якщо на них є невеликі пошкодження. Дотримання правил особистої гігієни різко знизить шанси зараження вірусом ВПЛ.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!
Підготували:
Марина Гресько та Ірина Прусак
ВДНЗ України Буковинський державний
медичний університет
Кафедра акушерства та гінекології