Новини читачів

Благовіщення у військовій частині А4239
Сьогодні, 7 квітня (25 березня за григоріанським календарем), увесь православний світ відзначає одне з дванадцяти великих церковних свят - Благовіщення Пресвятої Богородиці. В цей день віруючі славлять повідомлення архангела Гавриїла Діві Марії благої вісті (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського Ісуса Христа, описаного у Новому Заповіті Євангелії від Луки 1:26-38.
Згідно священного писання, Діва Марія була вихована в єрусалимському храмі, куди її за волі Бога у трирічному віці віддали батьки - святий Іоаким та свята Анна. У 14 років Марії належало вийти заміж, і первосвященик храму, який знав про її обітницю зберегти цноту, в особливому порядку обрав їй чоловіка-хранителя. Ним став Йосип, тесляр з Назарету. У Домі Йосипа Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив їй благу звістку. Вона виносить і народить сина божого і спасителя Ісуса Христа. Юна дівчина прийняла божу волю покірно.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове, а вже до початку VIII століття стало для християн східного обряду одним з найважливіших. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крім того, Отці Церкви пояснюють дату Благовіщення ще й тим, що Бог сотворив чоловіка в день 25 березня. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, четвер 3-го тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Відповідно до значення цього дня церковне святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень, навпаки цей день отримує величну назву Кіріопасха (Господня Пасха). В залежності від часу, свято може тривати 3 дні або 1 день.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжують співіснувати з християнським святом. В народі одержало назву третьої зустрічі весни (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж турбувати землю вважалося великим гріхом.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив. Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я щоб чули весну і самі про себе дбали.
У наших предків вважалося, що на Благовіщення в будинку обов'язково має бути чисто. Це приверне в будинок благо та щастя. При цьому, робити прибирання безпосередньо напередодні Благовіщення було небажано. Господині прибиралися раніше, 4-5 квітня. День напередодні Благовіщення вважався небажаним для роботи, праці і весняно-польових робіт. Замість цього рекомендувалося провести його в молитвах. Щоб очистити будинок від недобрих сил, у хатах палили свічки.
Погодні прикмети на Благовіщення дозволяли визначити, чи варто чекати рясного врожаю і яка погода буде на Великдень (Яке Благовіщення, така і на Великдень). Наші предки вірили, що вітер або дощ на Благовіщення обіцяють рясні врожаї пшениці, жита та інших зернових. На Благовіщення Гроза, як вважалося, обіцяє швидке і спекотне літо.
У цей день заборонені фізична праця, робота, прання, шиття і прибирання. Зрозуміло, на Благовіщення не можна грішити: лихословити, сваритися, ображати людей або тварин, думати про погане і бажати комусь зла. У Благовіщення дотримується великий піст: не можна їсти м'ясні і молочні продукти. Проте риба і морепродукти та келих вина в цей день дозволені. Заборонені чревоугоднцтво і вживання алкоголю. У давні часи дівчата на Благовіщення не заплітали коси і не робили зачісок. Поганою прикметою вважалося давати в борг на Благовіщення.
В день свята, у храмі Божому святого мученика Нестора Солунського, що на території військової частини А4239, відбулася святкова літургія на яку прийшли віряни, однак враховуючи карантинні заходи не усі вони змогли одразу увійти до храму. Дотримуючись карантинних вимог та з метою недопущення поширення вірусних інфекцій віруючі одягнули маски та стояли на відстані понад 2 метри. Перед та після літургії у храмі Божому проводилися дезінфікуючі заходи.
Після проведення святкової літургії настоятель храму, отець Даниїл, провів молебень за мир та процвітання України, особливими проханнями на літургії були молитви до Господа про благословення українському народу, зцілення хворих, перемогу над вірусними захворюваннями, здоровя народу та захисникам України, розуму і мудрості керівникам. На завершення отець Даниїл розповів про історію самого свята, і навіть ті віряни, хто знали історію Марії та благої вістідізналися багато нового про ті події.