Новини читачів

Цитомегаловірусна інфекція і вагітність

Внутрішньоутробні TORCH-інфекції включають в себе токсоплазмоз, краснуху, цитомегаловірусну інфекцію, герпевірусну інфекцію та інші інфекції (гепатит В і С, ВІЛ-інфекцію, сифіліс, хламідіоз, лістеріоз, інфекції, які спричинюють віруси Коксакі, парвовірус В19, вітряну віспу та інші). TORCH-інфекції негативно впливають на стан плоду та новонародженого і займають одне з перших місць в структурі перинатальної та малюкової смертності. Наявність в організмі вагітної хронічної інфекції, відсутність санації вогнищ інфекції може стати причиною самовільного переривання вагітності, передчасних пологів, розвитку фетоплацентарної недостатності, затримки внутрішньоутробного розвитку, ураження життєво важливих органів, народження дитини з вадами розвитку, та навіть може призвести до внутрішньоутробної загибелі плоду або смерті дитині в ранньому післяпологовому періоді.
У вагітних інфекція рідко має яскраві клінічні прояви, що не дозволяє вчасно її виявити та лікувати. Під час вагітності спостерігається фізіологічне пригнічення імунітету, що теж сприяє прихованому перебігу інфекції, тому недивно, що інфекційні захворювання під час вагітності можуть бути небезпечними як для матері, так і для дитини. Не слід забувати, що навіть безсимптомна інфекція у вагітної може спричинити тяжкі ураження плоду, аж до загибелі.
Розглянемо детальніше цитомегаловірусну інфекцію.
Цитомегаловірусна інфекція це інфекційне захворювання, яке викликається цитомегаловірусом, що належить до сімейства герпесвірусів. Цитомегаловірусна інфекція широко розповсюджена у світі і є однією з найпоширеніших вроджених вірусних інфекцій. Вона характеризується різноманіттям проявів - від безсимптомного перебігу в здорових осіб до важких генералізованих форм з ураженням внутрішніх органів і центральної нервової системи у людей з імунодефіцитами. У вагітних цитомегаловірусна інфекція найчастіше немає клінічних проявів або перебігає з нечіткою грипоподібною симптоматикою, субфебрилітетом, тому діагностується рідко.
Цитомегаловірусна інфекція поширюється через слину при близьких контактах, зокрема поцілунках, через кров, сечу, грудне молоко, від вагітної матері плоду, під час статевого контакту, а також контактно-побутовим шляхом. При наявності інфекції в каналі шийки матки у вагітної зараження плода може відбуватися під час пологів при проходженні плода по родових шляхах.
При вродженій цитомегаловірусній інфекції характер ураження плода залежить від терміну його зараження. Найбільш небезпечна для плода первинна інфекція на ранніх термінах вагітності.
Це може призвести до мимовільного викидня, внутрішньоутробної загибелі плоду, мертвонародження та грубих вроджених вад розвитку (вад нервової системи, бронхолегеневої системи, нирок та ін.), що в більшості випадків несумісні з життям. При зараженні в більш пізні терміни вагітності формування вад розвитку не відбувається, але можливе запальне ураження різних органів і систем (гепатит, енцефаліт, кардит, пневмонія).
Вроджена цитомегаловірусна інфекція у новонароджених проявляється тромбоцитопенічною пурпурою, гепатоспленомегалією, гіпотрофією, затяжною жовтяницею, кальцифікацією головного мозку, хоріоретинітом, пневмонією, анемією, захворюваннями нирок та ураженням шлунково-кишкового тракту. Смертність новонароджених сягає 30 %, а у тих, що вижили, залишаються стійкі неврологічні порушення.
Можливі віддалені ускладнення через 3-7 місяців життя та більше у вигляді нейросенсорної глухоти, епілепсії, центрального паралічу, затримки психічного розвитку, атрофії зорового нерву і затримки розвитку мови.
Для профілактики цитомегаловірусної інфекції вагітним жінкам слід дотримуватися правил особистої гігієни (мити руки після контакту з дверними ручками, іграшками, забруднених слиною чи сечею дитини), не рекомендується доїдати або допивати за дітьми та використовувати спільний посуд і рушники. Необхідно уникати поцілунків у губи дітей грудного віку, які можуть виділяти вірус зі слиною. Слід використовувати презервативи при статевих контактах. Обстеження на TORCH-інфекції треба проводити якомога раніше перед плануванням вагітності або у першому триместрі вагітності.

Ткаченко Г.В., студентка 5 курсу, Ніцович І.Р., доцент кафедри акушерства та гінекології Буковинського державного медичного університету.