clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMailПункт
У розділі "Новини читачів" (НарКор — Народний Кореспондент) Ви маєте можливість прочитати новини від користувачів, скарги жителів Хмельниччини, відомості про аварії, надзвичайні події, що сталися у нашому регіоні або ж додати власну новину.
13 Грудня 2020 Голяр Оксана Іванівна,Боднарчук Катерина, Дмитрюк Іванна,Дребіт Наталія 1205

Коронавіруси є досить важливими збудниками захворювань людини і тварин. Наприкінці 2019 р. новий коронавірус став причиною спалаху масового захворювання на пневмонію у місті Ухань, провінції Хубей у Китаї. Хвороба набула швидкого поширення, що спричинило епідемічне її розповсюдження у межах Китаю і врешті-решт поширилася на інші країни світу, спричинивши пандемію. У лютому 2020 р. Всесвітня організація охорони здоровя (ВООЗ) визначила цей вид захворювання як хворобу COVID-19, або коронавірусна хвороба 2019. Вірус, який викликає COVID-19, спричиняє розвиток тяжкого гострого респіраторного синдрому, викликаного коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), який раніше мав назву 2019-nCoV. Метою представленого огляду є максимально достовірне обговорення результатів епідеміології поширення зазначеного вірусу, клінічних особливостей перебігу захворювання, визначення діагностичних підходів та менеджменту хворих, а також профілактичних заходів COVID-19.

Шлях передачі
Незважаючи на те що особливості передачі збудника були не зовсім зрозумілими, завдяки епідеміологічним дослідженням, виконаним в Ухані на початку спалаху захворювання, було встановлено, що первісним вогнищем розповсюдження інфекції став ринок морепродуктів, де продавали живих тварин і де більшість людей, які захворіли, працювали або відвідували його. Однак запроваджені заходи із закриття ринку та проведення дезінфеції не мали вирішального значення, оскільки захворювання стало швидко поширюватися внаслідок тісних контактів серед мешканців міста та провінції. Як згодом зʼясувалося, це був головний механізм розповсюдження хвороби.

На сьогодні вважається, що основним механізмом розповсюдження захворювання, викликаного коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), в основному є повітряно-крапельний шлях при диханні або кашлі на зразок грипу. Вірус, після розмноження у дихальних шляхах разом із краплями слизу накопичившись у мокротинні, виділяється в навколишнє середовище при диханні, кашлі або чханні, що і є шляхом інфікування. Особливо небезпечно це стає при близькому контактуванні між людьми під час розмови, при фізичному контактуванні або потраплянні слизу на відкриті незахищені ділянки тіла людини або інфікування через заражені поверхні та розповсюдження через забруднені руки. Доведено, що зазвичай краплі слизу не розлітаються далі ніж за шість футів (близько двох метрів), а вірус у слизу не здатен тривалий час зберігатися на відкритому повітрі. Однак в експериментальних умовах встановлено, що свою життєздатність він здатен зберігати в аерозолях до трьох годин. Наявність РНК SARS-CoV-2 виявлено у зразках крові та калу інфікованих хворих, а в деяких випадках його вдавалося культивувати із випорожнень. Однак за висновком спільної комісії епідеміологів ВООЗ та Китаю фекально-оральний шлях передачі захворювання не мав вирішального значення у розповсюдженні інфекції.

Період зараженості

Інтервал, протягом якого людина з інфекцією COVID-19 є небезпечною для оточуючих, не визначений. Більшість даних отримано за результатами досліджень на підставі виявлення вірусної РНК у біологічних виділеннях: слиз, кал кров тощо. Однак виявлення вірусної РНК не обовязково свідчило про наявність інфекційного процесу.

Титр вірусної РНК виявляється вищим незабаром після появи симптомів порівняно із пізнішим перебігом захворювання і може означати вищу ймовірність зараження оточуючих на більш ранній стадії зараження.

Тривалість виділення вірулентних вірусів також мінлива і може залежати від тяжкості захворювання. Період може становити 1020 днів, у діапазоні 837 днів. Контагіозність інфекції COVID-19, згідно з даними комісії ВООЗКитай, становила 15% серед десятків тисяч тісних контактів із пацієнтами, підтвердженими в Китаї. Так, серед членів екіпажу на Японському круїзному судні лише у 2% розвинулося захворювання в оточенні підтверджених інфікованих. У Сполучених Штатах Америки рівень симптоматичного інфікування становив 0,45% серед 445 тісних контактів (10 підтверджених пацієнтів). Описані також випадки передачі SARS-CoV-2 від безсимптомних осіб (або осіб в інкубаційний період). Однак, яка насправді частота інфікування та повʼязана з ним захворюваність питання, що потребує подальшого серологічного скринінгу.

Клінічні особливості

Інкубаційний період

Інкубаційний період для COVID-19 триває приблизно 14 днів після інфікування. Причому у більшості випадків розвиток інфекційного процесу виникає приблизно через 45 днів після зараження. При спостереженні 1099 пацієнтів із підтвердженою симптоматикою COVID-19 середній інкубаційний період становив 4 дні (міжквартильний діапазон 27 днів). Використовуючи результати 181 публічно зареєстрованих і підтверджених випадків COVID-19 у Китаї встановлено, що симптоми розвинуться у 2,5% інфікованих осіб упродовж 2,2 дня та у 97,5% інфікованих осіб протягом 11,5 дня. Таким чином доведено що середній інкубаційний період для розвитку захворювання становить 5,1 дня.

Спектр тяжкості захворювання та летальність

Спектр клінічної симптоматики при інфікуванні коливається від легкої до критичної; у більшості випадків перебіг захворювання не є тяжким. Зокрема, у звіті Китайського центру контролю та профілактики захворювань, який включав приблизно 44 500 спостережень підтвердженої інфекції з оцінкою тяжкості захворювання, наведено такі результати:

Легка форма (відсутня або легкий ступінь пневмонії) 81%.

Тяжке захворювання (задишка, гіпоксія або >50% ураження легень при променевому обстежені впродовж 2448 год) 14%.

Критичний стан (розвиток тяжкої дихальної недостатності, шок або поліорганна дисфункція) 5%.

Загальний показник летальності становив 2,3%.

Серед хворих у некритичному стані та серед хворих з легким перебігом летальності не зафіксовано.

Вплив віку

Особи будь-якого віку можуть захворіти COVID-19, однак найвищу небезпеку та летальність мають дорослі хворі середнього та старшого віку.


Діти, як свідчать результати, переносять інфекцію у більшості випадків благополучно, а випадки із тяжкими симптомами виявляються нечасто. Однак зафіксовані поодинокі тяжкі випадки не супроводжувалися летальністю. І це підтверджено результатами Китайського центру контролю та профілактики захворювань, які свідчать, що лише 2% інфікованих COVID-19 були віком молодше 20 років. Аналогічні результати отримано у Південній Кореї 6,3%. Клінічні ознаки та перебіг захворювання у цієї категорії хворих були легкого ступеня у більшості випадків, а ті, які мали тяжкий перебіг, не потребували реанімаційних заходів. Летальних наслідків серед цієї категорії хворих не зареєстровано. Усі діти одужали.

Клінічна симптоматика

Найбільш характерні перші ознаки

Пневмонія є найчастішим і найсерйознішим проявом інфекції та насамперед характеризується лихоманкою, кашлем, задишкою та двобічними інфільтратами при рентгенологічному обстеженні грудної клітки. У більшості випадків така клінічна картина не є чимось особливим для COVID-19, не є специфічною і характерна для багатьох вірусних респіраторних інфекцій. Про що необхідно памʼятати.

Як свідчить досвід лікарів міста Ухань, найбільш поширеними першими клінічними ознаками пацієнтів із пневмонією COVID-19 були:

Лихоманка 99%.

Втома 70%.

Сухий кашель 59%.

Анорексія 40%.

Міалгія 35%.

Задишка 31%.

Виділення мокротиння 27%.

Незважаючи на той факт що лихоманка (>100,4 F/38 C ) є найбільш характерною ознакою захворювання, у 20% хворих вона може мати низькі показники у межах 37,538 C. Із особливостей перебігу лихоманки необхідно також памʼятати, що у 44% пацієнтів її мінімальні значення під час попереднього огляду перетворювалися на високі показники на час госпіталізації у 89% пацієнтів.

Інші, менш поширені симптоми, включали головний біль, біль у горлі та виділення з носа. Крім респіраторних симптомів, також повідомлялося про шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота та діарея.

Найтяжчі та найбільш характерні ускладнення

Задишка, дихальна недостатність і розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) специфічні й найбільш небезпечні ускладнення.

ГРДС є головним ускладненням у пацієнтів із тяжким захворюванням. Він може ускладнити перебіг захворювання при тяжкій формі COVID-19 у 2041% пацієнтів упродовж 8 днів хвороби і може потребувати штучної вентиляції легень у 12,3%. Найбільшу групу ризику при цьому становлять пацієнти віком старше 65 років із наявним цукровим діабетом та супутньою серцево-судинною патологією. Серед хворих із серцево-судинною патологією та COVID-19 найбільш загрозливу групу щодо розвитку ГРДС становили особи з наявними порушеннями ритму, гострим коронарним синдромом або кардіогенним шоком.

Період реконвалісценції

За даними ВООЗ, час одужання для хворих COVID-19 із легким перебігом захворювання становить приблизно 2 тиж і 36 тиж для хворих із тяжкою формою перебігу захворювання.

Лабораторні обстеження

У пацієнтів із COVID-19 кількість лейкоцитів може змінюватися. Повідомлялося про лейкопенію, лейкоцитоз та лімфопенію, хоча найчастіше виявляється лімфопенія. Підвищені рівні лактатдегідрогенази та феритину не є специфічними, а також описані підвищені рівні амінотрансфераз. При госпіталізації багато пацієнтів із пневмонією мають нормальний рівень прокальцитоніну в сироватці крові; однак ці показники значно підвищені у хворих із тяжким перебігом та у тих, хто потребує лікування у реанімаційних відділеннях. Хворі із критичним станом перебігу захворювання або ті, які померли, мали високий рівень D-димера та тяжку лімфопенію, що може слугувати прогностичним фактором несприятливого розвитку захворювання.

Результати візуалізації

Компʼютерна томографія (КТ) органів грудної клітки у пацієнтів із COVID-19 виявляє специфічні ознаки, характерні для розвитку вірусної пневмонії. При цьому до специфічних ознак належить зазвичай двобічне ураження легень із периферичним ураженням у базальних відділах легень. Рідше виявляють потовщення плеври, плевральний випіт та лімфаденопатію. Незважаючи на високу інформативність КТ-обстеження для підтвердження пневмонії воно не може мати виключного значення при встановленні діагнозу COVID-19, оскільки при чутливості 97% його специфічність становить лише 25% і потребує обовʼязкового проведення серологічного підтвердження. Таким є тест ланцюгової реакції полімеразної зворотної транскрипції (RT-PCR).

Які дії необхідні у разі підозри або клінічного підтвердження захворювання COVID-19

Запідозрити COVID-19 слід у разі розвитку у пацієнтів невідповідного підвищення температури тіла або респіраторної симптоматики (наприклад кашель, задишка).

Хоча ці симптоми не є суто специфічними і можуть супроводжувати багато інших вірусних респіраторних захворювань, імовірність COVID-19 підвищується при таких обставинах:

Пацієнт проживає або приїхав впродовж 14 днів до місця, де небезпека зумовлена високою захворюваністю на коронавірус 2 (SARS-CoV-2).

Мав тісний контакт із підтвердженим або підозрюваним випадком COVID-19 протягом попередніх 14 днів, у тому числі внаслідок роботи в медичних закладах. Тісний контакт передбачає контакт пацієнта із хворим на відстані шести футів (двох метрів) протягом тривалого періоду, при цьому особа не носить засобів індивідуального захисту або має безпосередній контакт з інфекційними виділеннями, не носячи засобів індивідуального захисту.

Пацієнтів із підозрою на COVID-19, які не потребують невідкладної допомоги, має оглянути сімейний лікар, перш ніж він має потрапити до лікувального закладу.

Для пацієнтів, які перебувають у лікувальному закладі, слід вживати заходів боротьби з інфекцією, як тільки виникне підозра на можливість COVID-19.

Діагноз не може бути остаточно встановлений без серологічного підтвердження.

Термін ізоляції незважаючи на невизначеність ґрунтується на таких порадах

А. У разі підтверджених висновків із застосуванням тестів припинити ізоляцію в домашніх умовах можливо:

відсутність лихоманки без використання ліків, що знижують температуру тіла;

зменшення вираженості ознак респіратоних розладів (відсутність кашлю, задишки);

негативні результати серологічного тестування на COVID-19 двох послідовних мазків із носоглотки, отриманих з інтервалом 24 год один від одного (загалом два негативних зразки).

Б. Якщо використовується стратегія, яка не передбачає проведення тестування.

Пройшло щонайменше 7 днів з моменту появи симптомів.

З часу відновлення симптомів пройшло щонайменше 3 дні (72 год) (лихоманка зникла без застосування ліків, що знижують температуру тіла, та або відсутні респіраторні симптоми).

Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 28.01.2021
купівля
продаж
Міжбанк
$
28.21
28.23
34.11
34.13

Архів новин

<<Січень 2021>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31