Новини читачів

Обережно, кліщі!
Хвороба Лайма чи кліщовий бореліоз це інфекційне захворювання, переносниками є іксодові кліщі, а їх резервуаром дикі та домашні тварини.
Більшість випадків хвороби Лайма фіксують у весняно-осінній період, коли активність кліщів найвища.
Останнім часом у багатьох регіонах України, що є природними осередками проживання іксодових кліщів, спостерігається зростання захворюваності так, протягом 2019 року було зареєстровано 4 482 випадки хвороби Лайма серед українців (Дані центру громадського здоровя МОЗ України).
Варто памятати, що:
кліщі переважно зустрічаються в трав'янистих і лісистих районах, у тому числі міських садах і парках;
укуси кліща не завжди помітні; лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща
ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо.
від хворого до здорової людини збудник не передається.
Інкубаціний період триває до 30 днів. На місці укусу кліща зявляється невелика червона пляма так звана еритема, яка досить швидко (до пів сантиметра на добу) колоподібно збільшується. У цей же час зявляються і перші симптоми схожі до застуди: лихоманка, підвищення температури, нежить. Часто помилково починають лікувати грип, натомість навідатися до інфекціоніста більшості не спадає на думку.
То чи варто відмовлятись від прогулянки парком навесні? Зовсім ні. Підчепити кліща можна і на дачі, від тварин і навіть від принесеного букета.
Варто памятати прості правила безпеки:
- в ліс одягніть сорочку з довгими рукавами, довгі штани капелюх, закрите взуття
- не забудьте репеленти, які будуть відлякувати комах
- триматись стежки, уникати кущів та зарослів високої трави, де можуть знаходитись кліщі
Повертаючись додому одразу необхідно змінити одяг та ретельно оглянути тіло. Якщо на прогулянці був ваш домашній улюбленець, його також слід оглянути.
А що робити, якщо помітили на собі кліща? Якщо не впевнені у власних вміннях, краще видалити його в лікувальному закладі, зокрема в травмпункті центральної міської лікарні, адже інфікування може статися через неправильне видалення паразита в домашніх умовах.
Про всяк випадок спостерігайте за місцем укусу. Якщо помітили почервоніння не зволікайте. Звертайтеся до сімейного лікаря, або одразу до лікаря інфекціоніста.
Можна видалити кліща і самостійно. Знімати кліща слід дуже обережно, щоб не обірвати хоботок, який глибоко і міцно закріплюється на весь період присмоктування. При цьому слід не допускати розчавлювання кліща через можливість втирання збудника у шкіру. Якщо просто потягнути кліща, то хоботок, який щільно тримається у шкірі, може відірватись від тіла кліща. Невидалений хоботок може слугувати причиною болю та запалення, а також збільшити ризик зараження збудниками інфекцій. Рекомендований багатьма спеціалістами спосіб видалення кліща шляхом попереднього змазування його тіла рідиною (нафта, камфорна олія, ефір) або будь-яким підручним засобом (пінка, крем для гоління, сметана) призводить до перекриття дихальних отворів, внаслідок чого кліщ сам намагається визволитись. Цей метод є небезпечним: часті випадки, коли кліщ гине, що значно утруднює його видалення.
Краще використовувати один з наступних методів:
клiща захоплюють пiнцетом або обернутими марлею пальцями якомога ближче до його ротового апарату (пiд головку) i, тримаючи строго перпендикулярно до поверхнi укусу, витягають, розкачуючи або вивертаючи навколо осi тiла клiща легкими рухами. Напрям обертання при цьому не є принциповим;
мiцною ниткою перевязують головну частину клiща i, пiдтягуючи нитку доверху та у боки, витягають iз шкіри;
Подальші дії:
2. Провести дезинфекцію. Після видалення кліща місце укусу продезинфікувати будь-яким придатним для цих цілей засобом (70% спирт, 5% йод, спиртвмісні речовини), а руки ретельно вимити з милом.
3. Якщо на шкірі залишилася чорна цятка (при відриві голівки або хоботка кліща), обробити її 5% йодом і залишити до природної елімінації, або звернутись до хірургів для видалення.
4. Зібрати інформацію про місце, час і дату укусу і про те скільки кліщ міг перебувати на шкірі (інколи цей термін можна встановити. Чим він менший - тим менша вірогідність захворювання).
5. Після видалення кліща слід звернутись до лікаря-інфекціоніста у кабінет інфекційних захворювань (КІЗ) поліклініки, або іншого медичного закладу для вирішення питання про необхідність специфічної (КВЕ) або екстреної (КВЕ, Лайм-бореліоз) профілактики.
6. Провести дослідження кліща, що присмоктався. Кліща слід зберегти живим, оскільки можливе визначення його інфікованості. Заклади, які у даному регіоні проводять такі дослідження, вказують медики-спеціалісти (інфекціоністи).
Кліщів, знятих з людини, поміщають в ємкість, що герметично закривається (краще ватно-марлевим корком), з невеликим шматочком зволоженої вати і направляють в лабораторію. При зверненні в лабораторію необхідно дати інформацію про дату і територію, на якій сталося присмоктування кліща (регіон, область, населений пункт).