Чи у вашому житті був Новий рік, який запам’ятався на усе життя?

 Олег Омельчук, ректор Хмельницького університету управління та права: «Так, був такий. Це був 1994 рік. В ту новорічну ніч завдяки спільним друзям я познайомився з майбутньою дружиною - ми зустрічали його в одній компанії. Тому це свято – знакове для нашої сім’ї».

Алла Пундик, директор Хмельницького академічного обласного театру ляльок: «Такий Новий рік в моєму житті був. І, на жаль, він пов'язаний з сумом. Моєму однокласнику, який після закінчення школи не вступив у вуз й влаштувався працювати на виробництво, 31 грудня відрізало руку. Наш клас був дуже дружний, й ми не могли його не підтримати - усі з’їхалися до нього в лікарню, де провели майже весь день. Оскільки настрій був невеселий, а це був новорічний вечір, усі однокласники, які прибули до лікарні, вирішили зустріти Новий рік разом. Ми пішли на лижах до лісу, де біля багаття зустріли дванадцять годин.
Другий Новий рік, який запам’ятався на усе життя, для мене дуже щасливий. Сім років тому на Миколая в мене народилася онучка. Але так сталося, що забирали її з пологового саме на Новий рік».

Олена Скорупська, художник: «Новорічної ночі п’ять років тому зять зробив пропозицію руки і серця моїй донці. Ми зустрічали це свято разом у Москві й після бою курантів, під бризки шампанського, він подарував донці обручку та попросив у мене її руки. Це було дуже зворушливо. Мій зять – журналіст з Японії й спілкувалася з ним я німецькою. Але тієї новорічної ночі він звернувся до мене українською: «Олена Василівна». На більше його не вистачило - він перейшов на німецьку. А чотири роки тому, 30 листопада, у мене народилася в Японії онучка. Це подія, яку я і досі святкую!».

Юрій Браніцький, директор Хмельницької філії «Приватбанку»: «Для мене Новий рік – сімейне свято, яке завжди відзначаю у родинному колі. Тому якісь екстраординарні події чи ситуації у новорічну ніч - виключені. Але в шкільні роки під час новорічних свят у Вінниці у мене стався конфуз, який я й досі згадую. Десь у четвертому-п’ятому класі я мав декламувати вірш на сцені місцевої філармонії. Але через хвилювання, коли вийшов на сцену, забув слова. Адже до цього мені доводилося виступати лише перед невеликою шкільною аудиторією. А у таких масштабах це було вперше, от я й сконфузився. Але врешті-решт зібрався з думками й закінчив свій виступ».

Ірина Баннова, завідуюча кафедрою дизайну Хмельницького національного університету: «Був у моєму житті такий Новий рік, який я й досі згадую із посмішкою навпіл із сумом. Це було під час навчання в університеті. Тоді я була Снігуронькою на святковому концерті у нашому гуртожитку. Після його закінчення усі розійшлися святкувати по своїх кімнатах, а нас із Дідом Морозом запрошували із кімнати в кімнату, щоб привітали студентів. В одній із них Новий рік зустрічав хлопець, який був мені небайдужим. Він був із дівчиною. І хоча я до цього знала, що він має стосунки із іншою, мені було дуже боляче й образливо, й решту свята я сиділа й плакала».

Василь Ваків, депутат обласної ради, директор Хмельницької філії «Брокбізнесбанку»: «Для мене більше свято не Новий, а Старий Новий рік, адже я – Василь, до того ж, Васильович. А Василя, якраз на Старий Новий рік. А ще цього дня – день народження у моєї дружини - таке ось співпадіння дат. Найбільше мені запам’ятався Старий Новий рік, який був два роки тому. Відзначали ми його лише вдвох із дружиною, у Карпатах. Особливим для мене він був тому, що так усамітнитись, сховатися від міської метушні, щоб ніхто не заважав, рідко коли вдається. До того ж, вражав чудовий краєвид Карпатських гір, а під час святкової вечері у місцевому ресторані музики грали різдвяних пісень на автентичних інструментах».

Володимир Смотритель, керівник монотеатру «Кут»: «У моєму житті такий Новий рік був. П'ятнадцять років тому. Можливо, це дико звучатиме, але був він …у березні, у день весняного рівнодення. Відзначав я його за обрядом рідної української віри. Запам’ятав цей Новий рік у березні на все життя тому, що для мене це було вперше. До того ж, особливим він був ще й тому, що саме тоді я переосмислив духовні цінності».