Лазня без банщика — як стіл без солі

 Немає потреби самому паритися, коли є можливість віддати себе в руки майстру, щоб цей “дока банної справи” та “повелитель пари” поворожив над вами, а ваше тіло і душа позбулися усілякої “скверни”. Про премудрощі та секрети цього поважного “паро-норамального” ритуалу ми вирішили поговорити з банщиком російської сауни “Елітна” Олександром Гненюком.

- Пане Олександре, чи є у вас постійні клієнти, які приходять паритися саме до вас?
- Справжні любителі лазні воліють ходити саме до майстрів “парильної справи”.
Адже банщик повинен володіти мистецтвом розпалювання печі, підготовки парильні, користування віником (без сміху - це справа серйозна і вимагає певних навичок). Саме тому, в кожного клієнта зі стажем є свій улюблений банщик.

- Яким віникам надають перевагу професіонали?
- У кожній місцевості заготовляють свої, особливі віники - березові, дубові, ялицеві або з ялівцю. Особливо цікаві віники - збірні, в які ще вплітаються м'ята, смородина та полин. Вони відрізняються надзвичайним ароматом і чудовими лікувальними властивостями. Так от, банщикові необхідно розбиратися, для яких лікувальних цілей призначений той або інший різновид віника. До прикладу, завдяки дубовому, знижується тиск і поліпшується зовнішній вигляд жирної пористої шкіри. Березовий віник - бореться із ревматизмом, а липовий - рятує від мігрені. Перед використанням його слід обдати гарячою водою, а “робочу” частина запакувати в целофановий кульок.

- Існують римські терми, японське офуро, турецький хамам, фінська сауна, російська лазня... У чомусь вони принципово відрізняються? І які легше переносяться?
- Бані відрізняються за ступенем впливу на організм людини. Російська баня – волога, парова; сауна – дуже спекотна, суха; римські терми та турецький хамам вирізняються різною температурою повітря в різних приміщеннях. У кожної з них є свої переваги, і людина сама має для себе вирішити, що їй більше до вподоби. Я, до прикладу, можу спокійно заснути в парильні й проспати декілька годин. А дехто навіть 10 хвилин не може витримати.

- Прийнято після парильні одразу ж пірнати в крижану воду. Цей перепад температур не шкодить здоров'ю?
- Здоровим людям не зашкодить, а лише йде на користь. Проте, якщо у вас проблеми з серцево-судинною системою, краще проводити обливання прохолодною чи теплою водою.

- Сауна найпопулярніша, напевно, в зимовий час?
- Так. Подібна тенденція просліджується щороку. Напевно, тому, що влітку, до прикладу, в сніг не стрибнеш. Але ті, хто любить сауну і знають про її користь, ходять до нас не залежно від пори року.

- Чи існують якісь основні правила відвідування сауни?
- Не можна відвідувати лазню під час хвороби, а тим більше у нетверезому стані. Важливо створити атмосферу неквапливості й повного розслаблення. Тоді ваша нервова система зможе по-справжньому відпочити. Не забудьте взяти з собою простирадло, гумові шльопанці, рушник і спеціальний банний капелюшок (сухе повітря пересушує волосся). Можна також пов'язати рушник у вигляді чалми. Перед входом в парильню потрібно змити косметику та зняти з себе всі прикраси (інакше є велика небезпека обпектися розпеченим металом) та прийняти легкий душ. Перше відвідування повинно тривати не більше 5 хвилин. І не потрібно одразу ж лізти на верхню полицю! Тіло має погрітися при невеликій температурі. Час наступного заходу можна збільшити. І тут вже дозволено використовувати банний віник. Між заходами треба прийняти легкий душ, а також корисно випити чашку трав'яного чаю, квасу або склянку мінеральної води.

- Які цілющі властивості лазні?
- В організмі знижується рівень молочної кислоти - основний фактор втоми. Крім того, в легенях нормалізується обмін повітря, очищується шкіра, а в організмі прискорюються обмінні процеси. Якщо ж ви хочете скинути зайву вагу, то після лазні на дві години утримайтеся від вживання рідини. Найкраще відвідувати сауну раз на один-два тижні. Але не рідше, інакше не буде стійкого оздоровчого ефекту. Вранці ходити в лазню або ввечері - не принципово. Не зайвим буде знати рецепти і властивості використовуваних в парильні ароматів. Так, для отримання запашної пари застосовуються спеціальні “узвари”, якими збризкують камінці в парильні. До прикладу, настої з лікарських трав та бальзами. Щоб приготувати “запашну” пару, в окріп додають (з розрахунку на 3 л) на вибір: 50 г квасу чи пива, 0,5 ч. л. меду, 0,5 ч. л. сухої гірчиці, 7-10 ментолових або м'ятних крапель, 0,5 ч. л. евкаліптової олії, по 1 ч. л. настою ялинових голок, липових квіточок, м'яти. Причому, тонізуючі настої, слід застосовувати в ранковий час, коли треба підбадьорити організм. А у вечірній час, навпаки, використовувати заспокійливі аромати.