ye-logo.v1.2

Якщо у дитини істерика

Суспільство 2752
Фото: materinasametku.ru

Спочатку необхідно оцінити ситуацію в цілому, тобто зрозуміти модель поведінки батьків і дитини по відношенню одне до одного.

 Поміркуйте, як багато часу ви приділяєте своїй дитині після роботи. Можливо, ви не маєте часу гратися з нею, оскільки на часі хатні справи. Спробуйте залучити в цей процес свою дитину, адже для неї головне - увага батьків, а що це буде - гра в конструктор, чи миття посуду після вечері, не так важливо.
Своїм плачем і капризами дитина, як правило, намагається привернути увагу батьків. Якщо причина в цьому, то карати дитину не можна. Якщо сім'я велика, батьки іноді перекладають спілкування з дитиною на іншого члена сім'ї. Це неправильно, адже їй необхідна увага саме батьків. Якщо в сім'ї не одна дитина, то участь у справах дітей потрібно розподілити пропорційно.
Зверніть увагу, з якими іграшками дитина любить гратися найбільше. Якщо вона найчастіше грається з м'якими іграшками, то це сигнал, що дитина не впевнена у собі і їй не вистачає ніжності.
Якщо дитина любить малювати, зверніть увагу, що вона малює і в яких кольорах. Наявність темних тонів свідчить про депресивний і навіть стресовий стан. Попросіть дитину намалювати вашу сім'ю, нехай навіть члени родини будуть намальовані у вигляді паличок і кружечків. Подивіться, кого дитина включить у коло сім'ї. Якщо ви всі тримаєтеся за руки на малюнку - це хороший знак.
Подумайте, може вам слід відвідати психолога. У будь-якому випадку, ситуацію необхідно скоригувати в цілому, а не приймати міри тільки під час істерик: вони тимчасові та неефективні.
Як поводитися
Якщо ви вже опинилися в ситуації, коли дитина почала вередувати, терміново треба щось зробити, інакше почнеться істерика. Спочатку потрібно переконатися в тому, що дитина неголодна, не хоче спати, не хоче на горщик. Дуже часто діти вередують саме з цих причин.
Якщо ви точно знаєте, що справа не в перерахованих причинах. Тоді при перших ознаках істерики спробуйте відволікти дитину. Неварто пропонувати цукерок чи обіцяти купити подарунок. Бажано відволікти дитину зміною діяльності: запропонувати разом щось зробити у хатніх справах, погратися, почитати.
Головне, щоб інші члени сім'ї в цей час не жаліли дитину і, навпаки, не кричали і не вичитували її. Найкраще, якщо вони не будуть звертати увагу на те, що відбувається. Займатися дитиною в цей момент повинна та людина, якій дитина довіряє більше усіх.
Якщо відволікти не вдалося, тоді необхідно спокійно взяти дитину й вийти з нею в окреме приміщення. Чим менше глядачів, тим краще. Зрозуміло, що бути спокійним в цей момент досить важко, але, тим не менш, ви повинні тримати себе в руках, говорити з дитиною рівним, спокійним голосом. Намагайтеся м'яко дізнатися, що турбує дитину. Швидше за все, що зрозумілої відповіді ви не отримаєте, але дитина буде бачити і чути, що ви спокійні, почне прислухатися, що ви говорите, і істерика піде на спад.
Пробуйте різні варіанти
Коли дитина кидається на підлогу, б'є ногами, кричить, нікого не бачить і не чує, ви разом з нею повинні піти в окрему кімнату і просто перечекати цю “бурю”. Головне - без криків, спокійно. Якщо дитина буде вириватися і намагатись покинути кімнату, м'яко, але наполегливо відводьте її від дверей і продовжуйте повторювати їй, що ви обоє не вийдете, доки вона не заспокоїться. Настане момент, коли ви зрозумієте, що істерика пішла на спад. Пожалійте дитину, не сваріть її, постарайтеся пояснити, що не потрібно так більше себе вести, так як вам знову доведеться сидіти одним в кімнаті, що вам також неприємна така ситуація.
Коли ви вийдете з дитиною до решти членів вашої родини, потрібно, щоб вони не проявляли підвищеного інтересу до дитини, поводилися природно, як зазвичай.
Коли напад істерики застає вас у будь-якому громадському місці або на прогулянці, необхідно швидко залишити це місце і повернутися додому, якщо є така можливість. Не кричіть на дитину в громадських місцях, не залякуйте і, тим більше, не карайте. Як правило, сторонні люди починають брати участь у цих заходах. Це вкрай небажано, оскільки може налякати дитину, і результат буде абсолютно протилежним.
Усе пізнається методом проб і помилок. Якщо ви бачите, що обрана вами лінія поведінки не допомагає, робіть щось інше, зверніться за порадою до фахівців. Вередування й істерики не закінчаться тут і відразу. Якщо у вашої дитини така поведінка з'явилася нещодавно, то і впоратися з такою проблемою буде легше. У будь-якому випадку, такі фактори як збільшення проміжків часу між нападами і скорочення їх за тривалістю - хороший знак, який говорить, що ви ведете себе правильно. Будьте уважнішими до своїх дітей, адже ви несете відповідальність за становлення їх характеру, звичок та індивідуальності.

 

Підготувала Ксенія ЖУЖА.

Коментарі:

альвиан гонца 10.03.2020 14:01

Істерика дитини — це, зазвичай, своєрідний шантаж, ось, почитайте https://pani.best/5-efektyvnykh-sposobiv-zupynyty-isteryku-u-dytyny/ Тому не варто йти на повідку у свого чада. Це також не означає, що малюка потрібно виховувати одразу на публіці чи, не дай боже, бити. Істерика — спектакль, і доки є вдячні глядачі, вистава триватиме.

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую