Коли закінчиться земельна реформа в Україні та чим вона загрожує землевласникам.

 Прийняття цього закону фактично повинно закінчити формування законодавчого поля для запровадження ринку купівлі та продажу землі сільськогосподарського призначення в Україні. Як законодавчі зміни вплинуть на інтереси громадян, та в першу чергу малих землевласників, ми спробували розібратися в цій статті.

Аналіз оприлюдненого законопроекту свідчить про значну загрозу монополізації ринку з боку новоствореного Державного земельного банку України. Це ніяк не сприятиме розвитку ринку землі, не полегшить доступ аграріїв до банківських кредитів та не сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарська України. Крім того, монополізація несе загрозу для селян – власників землі. Тому чинна редакція проекту закону потребує суттєвого доопрацювання.
Кому можна буде купувати та продавати землю в Україні?
Законопроект фактично звужує можливості купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Зокрема, покупцями с/г земельних ділянок та прав на них можуть бути:
• держава в особі органів виконавчої влади; територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад;
• Держзембанк
• громадяни України, які:
- протягом 3 років проживають у місцевості, на території якої продається земельна ділянка (рада, район),
- мають бажання, переважно власним або сімейним трудом, вести на ній самостійне товарне с/г виробництво, мають досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва,
- отримали дозвіл на придбання земельних ділянок у даній місцевості
• іноземці та юридичні особи не мають права володіти та купувати с/г земельні ділянки
Більше того, наявність переважного права на придбання с/г ділянок та невиправдано вимогливий для громадян порядок купівлі-продажу с/г земельної ділянки робить Держзембанк фактично одноосібним покупцем земельних ділянок та їх розпорядником.
Держзембанк був заснований в 2012 році і зараз ведеться робота з його інституалізації, зокрема нещодавно були призначені члени наглядової ради цієї установи.
Унікальність Державного банку полягає в тому, що, згідно із чинним законодавством, він поєднуватиме в собі такі функції як управління державними земельними ділянками (біля 10 млн. га) та пільгове кредитування аграріїв. Таке поєднання унікальне в світовій практиці, що вже само по собі повинно викликати серйозні занепокоєння. Зокрема, можна неозброєним оком помітити потенційний конфлікт інтересів між кредитуванням аграріїв під заставу землі та водночас такими видами управління земельними ресурсами як консолідація земельних масивів, інфраструктурними проектами тощо. Також експертне середовище переконане, що таке поєднання функцій автоматично робить структуру та діяльність Держзембанку непрозорою та непідзвітною для платників податків, адже вкрай важко «відокремити» в бюджетуванні ці дві функції її діяльності. Більше того, навіть за умов вільного доступу до ринку земель, перехресне субсидування (пільгове кредитування за рахунок доходів від управлінської діяльності) створює нерівні умови на ринку кредитування під заставу землі між Держзембанком та рештою банків, що, загалом, не сприятиме в потрібній мірі розвитку кредитування аграріїв під заставу землі.
Чого ж очікувати?
Вищенаведений аналіз фактично свідчить про потенційну монополізацію ринку с/г земель Держзембанком. Це ставить під удар цілі запровадження ринку купівлі-продажу землі, а саме: а) підвищення ефективності аграрного сектору через рух землі від менш до більш ефективного власника та б) покращення доступу аграріїв до кредитування через можливість застави землі під кредити.
За задумом авторів законопроекту, Держзембанк повинен стати монополістом як на ринку купівлі-продажу с/г ділянок так і на ринку кредитування під заставу земельних ділянок. Як переконливо свідчить світова економічна теорія та практика, це не сприятиме досягненню жодної з вищенаведених цілих, а лише отриманню так званих «рентних доходів» або надприбутків, іншими словами, служитиме інтересам окремих зацікавлених груп осіб.

Якщо вас зацікавили відповіді на ці та інші порушені теми, надсилайте свої запитання на електрону чи поштову адресу:
Поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська 22 оф. 20.
Електронна поштова скринька: [email protected]

Олег Нів’євський,
експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Ця публікація підготовлена Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні