Вчителів англійської мови навчали... англійській мові

Арлін Доддінг (третя зліва) із колегами з Хмельничиини.. Фото: автора

Протягом двох тижнів біля сотні вчителів Хмельниччини читали вірші, ставили сценки, співали пісні, грали в ігри, навіть перевтілювалися в овочів і робили багато чого такого, що полюбляють робити діти.

І усе це англійською мовою.
14 представників літнього інституту вчителів Канади на чолі із Річардом Доддінгом на волонтерських засадах проводили навчання для подільських педагогів. Вони презентували сучасні методи викладання та поєднували різні форми навчання: тренінги, лекції, семінари, конференції. Родзинка курсів — робота у малих групах, під час якої кожен учасник активний та отримує чудову мовну практику.
“Наші вчителі часто бояться говорити англійською, однак після таких курсів вони почуваються значно впевненіше”, - стверджує Тетяна Мороз, методист з англійської мови Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, на базі якого проходило навчання.
За словами Андрія Крикончука зі Старокостянтинова, який викладає англійську вісім років, подібне навчання — не лише можливість поспілкуватися із носіями мови та “підтягнути” власні навички, а й отримання цікавих ідей, які можна втілити у своїй роботі з дітьми.
“Перше, що я випробую у школі, — це методика “reading theatre”, коли клас спочатку читає якусь історію чи оповідання, а потім ставить її у ролях”, - розповідає пан Андрій.
Навчали і навчалися
Канадські волонтери отримали не менш яскраві враження, про що із захопленням розповідали під час прощальної зустрічі із своїми підопічними, обмінювалися з ними подарунками та залюбки фотографувалися.
До речі, волонтери вже біля десяти років приїздять у Хмельницький на подібне навчання і помічають зміни у нашому педагогічному середовищі.
“Останнім часом спостерігається наступна тенденція: вчителі стають сміливішими, не бояться застосовувати нові методики, мають більше ентузіазму та кращі знання”, — розповідає Річард Доддінг.
На його думку, українські вчителі подібні до канадських: вони мають таке ж сильне бажання навчати своїх підопічних якомога краще. Втім, іноземці із задоволенням теж навчалися і переймали досвід наших педагогів, зокрема, як налагодити дружні стосунки з учнями.
Жили канадці у вчительських родинах, де знайомилися із місцевим побутом та традиціями. “Я із дружиною багато років живемо в однієї і тієї ж родини, і наші господарі дуже гостинні. Ми залюбки подорожували, їздили у Вінницю і Львів. Україна і українська культура нам дуже подобаються, — розповідає Річард. — І взагалі Канада — це друг України, ми звертаємо увагу на все, що у вас відбувається, вболіваємо за вас”.