Холери у ставках нема. А чогось іншого?

 У нашому місті близько десяти великих водойм, проте купатися дозволено лише на Південному Бузі. І справа не у придатності берега для відпочинку людей, але й у якості води у ставках та річках, адже наявність піску та рятувальників ще не гарантує безтурботних водних процедур.
Під контролем СЕС лише міський пляж
«У наших водоймах може проживати близько десяти-п'ятнадцяти тисяч різновидів мікроорганізмів, і значна частина з них несе небезпеку для людей. Підвищений ризик щось підхопити у воді, за якою не ведеться лабораторне спостереження. Санітарно-епідеміологічна служба проводить дослідження лише в офіційних місцях рекреаційних потреб, - розповідає головний державний санітарний лікар Хмельницького та району Олег Балашов. - У нас таке місце лише одне — це пляж на Південному Бузі, де проводиться повний комплекс лабораторних досліджень».
Аби переконатися у безпечності води, експерти санітарно-епідеміологічної служби беруть проби поблизу пляжу та проводять хімічний і мікробіологічний аналізи. І, як запевняють у СЕС, одна із найбільших річок в Україні — Південний Буг повністю придатна для купання.
«Відповідно до санітарно-хімічного дослідження ми вивчаємо воду на запах, колір, прозорість, рівень pH, лужність, жорсткість, на вміст хлоридів, сульфатів, аміак, нітрати тощо. Перший крок санітарно-мікробіологічної перевірки - це встановлення рівня індексу ЛКП - лактозопозитивної кишкової палички. Якщо він підвищений, тоді починаємо досліджувати воду на сальмонели, шигели та коліфаги», - пояснює Олег Балашов.
Сама ж лактозопозитивна кишкова паличка не є шкідливою, проте вказує на стан водойми. Високий індекс ЛКП свідчить про імовірність, що у воді є і патогенна мікрофлора.
«На сьогоднішній день на нашому пляжі відпочивають десятки тисяч людей. Проте до інфекційної лікарні у цьому році ніхто не потрапляв із зараженнями, підхопленими на Південному Бузі чи інших водоймах міста. Хоча на ставках, які непередбачені для рекреаційних потреб, існує загроза виникнення небезпечних інфекцій — лептоспірозу, холери, ентеровірусів, шигелів, сальмонели і тому подібних», - запевняє головний державний санітарний лікар Хмельницького та району.
Заборона купатися — не аргумент для хмельничан
Ускладнює ситуацію й те, що лише на Південному Бузі проводиться повний комплекс досліджень. На Дубівському водосховищі, річці Плоска у парку культури та відпочинку імені Михайла Чекмана та на ставках у мікрорайоні Озерна і поблизу автовокзалу №1 воду досліджують тільки на вібріон холери.
Решта ж водойм Хмельницького залишаються поза увагою санітарно-епідеміологічної служби. Хоча хмельничани, попри таблички із забороною, купаються і у Царському озері, і у ставках мікрорайону Ружична.
«Я постійно відпочиваю на озері Ружичній. На жаль, вода брудна та ще й смердить, - ділиться враженнями хмельничанка Каріна. - Але ми вимушені миритися із цим, адже живемо поруч. Літо, спека, а до Південного Бугу їхати далеко. У минулому році вода була чистіша. Чи чистили його? Не знаю, я принаймні цього не бачила, хоча рибу тут розводять. Головне, що нас не чіпають і дають вільно купатися».
Не набагато краща ситуація і на Царському озері.
«Приїхали сюди із Лісових Гриновець сюди. Обурюють люди, які після себе залишають сміття. Тут на десяти квадратних метрах три купи. До речі, в озері самі можете побачити навіть дві автомобільні покришки. Чоловік рибалить, але нічого не упіймав. Не дивно, що у таких умовах і риба «бойкотує». Купатися я точно не піду, лише засмагатиму. Та й за дитиною потрібно дивитися, аби не влізла у те сміття», - каже Лілія.
У санітарно-епідеміологічній службі виправдовуються, що витрачати гроші на інші водойми просто не мають права.
«Ми працюємо лише відповідно до вимог санітарного законодавства. Я сам у Хмельницькому не купаюся. Виріс в Одеській області поблизу моря, тому контраст для мене занадто великий», - зізнається Олег Балашов.