Потягнуло на екзотику

 Нікого не здивуєш тим, що записався на курси англійської, німецької чи іспанської. А от якщо ти вивчаєш китайську чи японську мову, це викликає повагу та здивування серед знайомих. Втім, все більше хмельничан цікавиться східними мовами. Одні їх вивчають на курсах чи з репетиторами, інші проходять уроки за допомогою Інтернету, є й такі, що намагаються самотужки подужати екзотичну мову. Але що спонукає хмельничан до цього, проста цікавість, бажання розширити свій кругозір чи практичні потреби? І наскільки легко даються їм ці мови? Про це дізнавався «Проскурівський телеграф».

Японська – заради культури й історії

Хмельничанин Кирило Назаров почав вивчати японську мову близько п’яти років тому, причому самотужки.
«Тоді у місті я не знайшов жодних курсів японської, тому почав вивчати мову самостійно, за допомогою літератури, яку знаходив в Інтернеті. Дуже допомогли знання англійської, адже більшість корисних книжок для вивчення японської можна знайти на цій мові. Також спілкуюся в Інтернеті з японцями і з людьми, що перекладають з японської, і пробую власні сили у перекладанні художніх творів», - розповідає хлопець.
Любов Кирила до Японії почалася ще у дитинстві: він захоплювався східною культурою, дивився аніме. На його думку, ця мова дуже символічна і цікава, тут є великий матеріал для вивчення. Бувати в країні Сонця, що сходить, хлопцеві ще не доводилося, але він мріє про це.
Марина Слободян пішла на курси японської мови разом із 13-річною донькою Крістіною. Саме вона виявила бажання вивчати японську завдяки своєму хобі косплей – захопленню персонажами японських аніме, відтворенню їхніх образів та костюмів.
Марина пояснює мотиви, що спонукали її до вивчення мови, наступним чином: “Мене часто запитують: «Навіщо тобі японська мова, якщо ти не збираєшся у Японію?» Можливо, нерозуміння людей викликано тим, що основні мотиви для більшості людей – чисто прагматичні: кар'єрний ріст, мода на мову чи шлюб з іноземцями. У разі вивчення японської мови прагматичні мотиви не завжди підходять, тому що це порівняно рідкісна мова. Тут виникають культурні мотиви: наприклад, потреба читати мовою оригіналу матеріали про улюблені аніме або манги (японські комікси), інтерес до японської культури (бойових мистецтв, живопису, каліграфії, гравюри, релігії, поезії. Для деяких людей звернення до японської культури та мови – спосіб протистояння тій культурі і тому суспільству, в якому вони не відчувають себе комфортно. Якоюсь мірою це — спосіб самоствердження, те, що дає віру в свої здібності. Всі ці мотиви були присутні і у мене, і це також може бути великим стимулом до вивчення японської мови”.
За її словами, японська мова, як і культура, кардинально відрізняються від нашої, а це викликає цікавість – зрозуміти незрозуміле.

Крістіна Слободян захоплюється аніме.

Однак для Марини мова виявилася надто складною, вона «протрималася» на курсах дев’ять місяців, доньці ж дається значно легше, вона планує продовжити навчання.
Хмельничанин Іван Сторожук має початкові знання японської мови, які він отримав переважно під час перегляду аніме із субтитрами. Зараз він у пошуку матеріалів з українськими чи російськими поясненнями.
«Якщо зараз поїду в Японію, то не пропаду. Привітатись, дізнатись напрямок руху, замовити їжу зможу. Японська досить проста мова як на мене», - каже хмельничанин.
У нього мотиви вивчення східної мови виявилися досить несподіваними – дізнатися справжню історію свого народу.
“Спочатку я хотів ознайомитись з китайською мовою просто, щоб хоч трошки розуміти китайців на випадок туристичної поїздки. Пізніше звернув увагу, що східні народи, а особливо японці, зберегли дуже цікаву релігію, яка корінням сягає в далеке минуле. За їхніми віруваннями всі знання народам Сходу принесли високі білі люди з Півночі, тобто наші з вами предки, тому більш потужний імпульс до вивчення мов тих народів вже стосувався релігії, - розмірковує Іван. - Коли я зрозумів, що деякі фонетичні формування у японській і слов’янських мовах мають однаковий зміст, питань, вивчати чи не вивчати, вже не виникало. Тоді стало зрозуміло, що японці могли зберегти дійсно старі фонетичні форми у своїй мові, на відміну від нас, чию мову останні часи лише знищували... Зараз мною в першу чергу керує бажання дізнатись справжню історію свого народу”.

Китайська мова – одна з найпоширеніших у світі
Андрій Попик вирішив вивчати китайську мову, оскільки вона – одна з найпоширеніших у світі на рівні із англійською та іспанською.
“Сучасний світ стрімко глобалізується, Інтернет і транспортна інфраструктура роблять величезні зміни в суспільстві, і знання іноземних мов грають все вагомішу роль. Китай найближчі десятиліття буде лишатись однією з провідних держав світу”, - каже він.
На думку Андрія, китайська граматика значно простіша за українську, адже у ній немає відмінків, родів, дієвідмін, тощо. Але з фонетикою досить складно, оскільки є чотири тональності, і в залежності від того, якою вимовиш звук, може вийти чотири різних значення.
«Також значно складнішим за наше є китайське письмо. В українській мові, побачивши незнайоме слово, можемо його написати чи прочитати. В китайській мові ми по звучанню не запишемо незнайоме слово, бо для цього треба знати відповідний ієрогліф, і так само по незнайомому ієрогліфу не зможемо його прочитати», - пояснює труднощі мови Андрій Попик.
Хореограф Алла Притула вивчає китайську мову по скайпу (комп'ютерна програма, що дозволяє за допомогою Інтернету спілкуватися і бачити одне одного двом людям у різних куточках планети) із репетитором із Луганська. Вона вже двічі була на заробітках у Китаї, і планує їхати туди знову.
“Зараз у Китаї великі можливості для наших людей у різних сферах, і не лише у сфері розваг, де цінуються танцівниці, співаки та моделі з європейською зовнішністю. Тут можна розвивати бізнес, торгівлю. В принципі, для цього може вистачити і англійської мови, але більшість китайців погано її знають, - розповідає Алла. – Планую їхати у Китай на тривалий термін, думаю, мова мені знадобиться”.
За її словами, онлайн уроки нічим не гірші за навчання в реальному часі, до того ж є дві вагомі переваги. По-перше, якщо у вашому місті чи навіть країні не можете знайти підходящого викладача, до ваших послуг увесь світ. По-друге, можна навчатися, не виходячи з дому, і тим самим економити час на поїздках.

Арабська і турецька — заради шлюбу
Катерина Рослякова вивчає арабську на професійному рівні — у Київському національному лінгвістичному університеті. В дитинстві деякий час вона провела у Лівії, де її мати працювала лікарем, то ж ази у неї є.
“Мені подобається мова, вона логічна, лексика не складна, гарне звучання і письмо. Хоча граматика важкувата, а також числівники незвично формуються — одиниці перед десятками ставляться, - розповідає дівчина. - В алфавіті 28 літер, голосних немає, вони позначаються так званими огласовками (рисочки над і під рядками)”.
За словами викладача турецької мови мовної школи “ОЛА” Вікторії Павлишиної, за мотивами вивчення її студентів можна поділити на дві категорії: одним мова потрібна для роботи і бізнесу, інші ж, переважно жінки, бажають одружитися або одружилися із турками.
“Переважно це жінки до 50 років. Але є й 12-річний хлопчик, у якого друг — турок. Він вчить мову, щоб спілкуватися з другом на його рідній мові, - розповідає Вікторія. - Турецька мова взагалі складна для слов'ян, особливо граматика. Єдине, що тут легке, - читання, написання і звучання слів практично не відрізняється”.
Оксана Михайловська вивчає турецьку, адже планує їхати жити у Туреччину. Вона знайшла там нареченого, і влітку має вийти заміж.
А Надія уже одружена з іноземцем. Хоч її родина живе у Хмельницькому, вона бажає вивчити рідну мову чоловіка.
“Завдяки тому, що маю практику вдома, чую турецьку часто на слух, тому мені, можливо, легше вчити, ніж іншим. Але з викладачем займатися значно краще, ніж самотужки”, - каже Надія.