ye-logo.v1.2

На власні очі: перефарбований Крим готується до перейменувань

Суспільство 4838
автора
Фото: автора

Око, звикле до української символіки скрізь: на балконах, автомобілях, одязі тощо, перестає акцентувати на цьому увагу. Але коли за декілька годин у поїзді виходиш на звичайну вулицю, де висить прапор, м'яко кажучи, незвичних кольорів, то деталі дуже яскраво підкреслюються.

Прапори висять на всіх держустановах, на вулицях та в автомобілях, люди прикрашають себе георгіївськими стрічками. На вулицях – вітальні банери новозаявлених політичних лідерів та друкована мантра-констатація факту: «як кримчанам пощастило».


Митний контроль при в’їзді в Крим що з українського, що з російського боку проходить коротко, лаконічно і по суті. Без жодних слів вітань, побажань чи допитувань. Російські прикордонники ще не встигли облаштувати собі належний дах над головою, тому обходяться тентами (такими, як на майдані стоять). Українські ж щораз в Херсоні борються з натовпом неорганізованого люду, який ніяк не може звикнути, що це вже кордон і треба чекати команди для посадки в поїзд після перевірки поїздів, які їдуть як у Крим, так і звідти.


Крим отримав російський автомобільний регіональний номер «777», тепер кримські номери будуть «блатними» апріорі. Черги за новими номерами немаленькі, тому найнетерплячіші автолюбителі почали власноруч заклеювати український прапор на автомобільних номерах російським.


Сімферополець розповів про експеримент: він одягнув футболку з гербом України та стояв на зупинці в центрі міста в очікуванні транспорту, гуляв містом. Ніякої реакції у перехожих це не викликало, просто притягувало погляди за рахунок контрасту. Відповідно, склалось враження, що за українську символіку не б'ють і не лають – просто спостерігають, адже зустріти її на вулицях Сімферополя практично нереально.


В місті, як було, так і є, багато радянщини: пам’ятник Леніну, тематичні кафе. Роками не ремонтовані вулиці зберігають атмосферу «совка» найкраще.


«Зелені чоловічки» з триколором на рукавах ходять, тиняються, куняють. Їх можна зустріти в різних місцях, починаючи від головних адміністративних будинків, закінчуючи закутками житлових кварталів. В цілому, люди вже до них звикли. Тим більше, що зараз це самі кримчани і патрулюють, а не завезенці з Росії. Тому «зелений чоловічок» – це вже давно професія.


На півострові існує багато культурних закладів імені українських діячів, до прикладу, бібліотека імені Івана Франка та Український театр. Про перейменування поки що мова не йде, люди кажуть, що це питання не на часі, але не виключають, що перейменовувати ці заклади все ж таки будуть.


Бібліотеки трансформувались миттєво: з’явились книги російських письменників, а також патріотичні стенди з фото Путіна та рукописними, каліграфічно виведеними націоналістичними гаслами.


З українськими книжками не борються: пройшла протокольна ліквідація з полиць книгарень у зв’язку з розривом договорів з українськими видавництвами. За словами книгарів, скоріше за все, – безповоротна. Проукраїнсько налаштовані кримчани процес з міграцією літератури в книгарнях та реформації бібліотек пояснюють коротко та лаконічно: «З книгарнями зрозуміло – бізнес, а в бібліотеки все одно ніхто не ходить».

Катерина ЗАГОРОДНЯ з Криму,
спеціально для Газети «Є».
Фото автора.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую