Склянка води з півкілограма риби

Заморожений шмат риби нині можна купити чи не в кожному магазині. А з настанням холодів лотків з рибою більшає і на прилавках продовольчих ринків. Тут і філе пангасіуса, і тушки хека, шматки форелі та масляної, брекети дрібної мойви... Продавці припрошують, мовляв, свіженька, смачненька за найкращими цінами. І нічого, що за день вона добряче підтане. Так навіть, кажуть, вигідніше купувати, бо без льоду. А не продалася – ніч в морозильній камері і на наступний ранок риба знову кондиційного вигляду та в льодовій шубі.

1:3 – не на користь риби
Заради експерименту ми вирішили на власні очі пересвідчитися, за що ж споживачі платять, купуючи заморожені продукти. Для цього в магазині придбали майже півкілограма замороженого в “глазурі” мінтая (ціна – 19,29 гривні) та півкілограмову упаковку заморожених креветок (ціна – 15,94 гривні). Продукти розморожували при кімнатній температурі.
Лід на рибі й креветках танув довгенько – близько чотирьох годин. Коли ж льодова кірка розтопилася повністю, то побачене не надто приємно вразило: в тарілці з мінтаєм було повнісінько води, а шматки риби (самі лише хвостики) в кілька разів зменшилися. Та й якість риби, чесно кажучи, неприємно вразила, оскільки філе подекуди розлазилося. Гірка з морожених креветок теж перетворилася на чималу калюжу з води та вдвічі дрібніших рачків.
Наступний етап нашого експерименту – вимірювання рідини, котра стекла з риби та креветок.  Зливши воду з тарілки з рибою, ми отримали аж 280 грамів рідини. Коли розморожену рибу зважили, то виявилося, що шматочки потягнули всього на 160 грамів. І це при тому, що до розморожування вони були майже втричі важчими (якщо бути точним, то заморожений шмат риби важив 442 грами). Отож виходить, що риби та води у співвідношенні навіть не порівну, а майже 1:3. І звісно ж, не на користь риби. Якщо вартість кілограма такого мінтаю 19 гривень, то, виходить, що третину з них покупець платить за рибу, а дві третини – за воду!
На упаковці з креветками, на жаль, не було інформації, якою може бути вага продукту після розморожування, але наш експеримент довів – значно меншою. Зваживши  відтануті морепродукти, ми отримали 300 грамів креветок (до розморожування їх було 500 грамів) і повнісіньку склянку води.  

Неякісна риба має жовтуватий відтінок
Як зізнаються спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів, якість мороженої морської риби справді визначити «на око» важко. Часто рибу, перш ніж запакувати під плівку, спеціально заморожують разом зі значною кількістю води і з нею ж продають. Тому ніколи не беріть рибину, якщо вона схожа на крижану глибу. Бо вдома  обов’язково виявиться, що ви купили половину того, що хотіли. В супермаркеті чи на ринку запакований продукт можна тестувати так: 40-50 секунд потримайте пальцями за краєчок упаковки. Якщо відколовся шматок льоду або утворилася вода, таку рибу брати не варто. Адже сама риба перетворитися на воду ніяк не може.
Взагалі, купуючи рибу, передусім варто пам’ятати тверде правило: річкова (чи озерна) риба має продаватися тільки свіжою, а в доброї риби гладенька, блискуча, щільна луска, очі прозорі, а не помутнілі. Якщо вам пропонують морожену річкову рибу, це означає, що її не реалізували вчасно.
Заморожену рибу можуть переморожувати кілька разів. Саме через це на ній збільшується льодова кірка, а сама риба після розморожування розлазиться. Як наслідок – покупець платить гроші за воду та неякісний продукт. Переморожену рибу можна визначити по кольору: вона має жовтуватий відтінок (звісно, якщо під товстим шаром льоду можна щось розгледіти). Також рибу часто тримають не при належному температурному режимі. Якщо вона має зберігатися (заморожена) при температурі мінус 1, мінус 3 градуси, то її часто тримають при мінус 7-10 градусах, а це призводить до руйнування корисних речовин.
Що робити, якщо риба неякісна?
Краще її викинути. Але якщо вам кортить достукатися до правди, несіть її туди, де купили. Касовий чек – це “страховий поліс” покупця. Маючи його на руках, легко довести факт купівлі саме цього товару в магазині в такий-то день і о такій-то годині. Закон України “Про захист прав споживачів» передбачає варіант мирової угоди, тобто покупець може сам зажадати від продавця повернення витраченої на товар суми або заміни товару.

Тетяна Левкун, начальник відділу споживчої політики обласного управління у справах захисту прав споживачів:
«Сьогодні такі випадки, коли заморожена рибна продукція, що покрита льодовою глазурр’ю, не відповідає Державним стандартам якості, – не дивина. Навіть зараз в обласному управлінні захисту прав споживачів є подібна скарга, котру ми розглядаємо. Часто під час маркування замороженої риби зазначають одні цифри, а насправді вони є зовсім іншими. Зокрема, згідно з нормами, після розморожування риби, відсоток льодової глазурі повинен бути в межах 4, а в місцевій торговельній мережі він, буває, сягає половини ваги усього продукту. Себто з одного кілограма купленої риби, власне риби трохи більше половини, усе інше – вода. Якщо ви купили такий товар в магазині – не варто пускати справу на самотік. Пишіть заяву на ім’я директора торговельного закладу і вимагайте компенсації. Якщо ж він опирається, можете зажадати провести розморожування такої риби при свідках. Найкраще це зробити це так: зважити товар до розморожування, а потім покласти його під струмінь холодної води до повного відтанення і знову зважити. Різниця у вазі – це маса льоду. Якщо ж керівництво і далі відмовлятиметься від компенсації, можете звернутися і до органів захисту прав споживачів».

Людмила Небесна, головний лікар обласного центру здоров’я:
“Шлях, доки свіжі овочі, фрукти, риба та морепродукти дійдуть до нашого столу, досить тривалий. І вони втрачають свою поживну цінність. І якраз заморожування допомагає призупинити цей процес, максимально зберегти поживну цінність продукту.  Наприклад, заморожений горошок містить на 60 відсотків більше каротину, ніж свіжий горошок, який продають у магазині. Дослідники з Австрійського споживчого товариства порівняли поживну цінність заморожених  та свіжих овочів, імпортованих узимку з Італії, Туреччини, Іспанії та Ізраїлю. Вміст вітамінів у замороженому горошку, цвітній капусті, квасолі, кукурудзі та моркві був вищим, ніж в імпортованих свіжих овочах. Звісно, влітку чи восени овочі та фрукти, вирощені у сусідньому селі чи навіть області – поживніші і корисніші, аніж заморожені. А от взимку, коли овочі, фрукти та ягоди везуть з південних країн, краще надати перевагу замороженим. Те ж стосується риби та морепродуктів. Однак, все це за умови дотримання технології заморожування та зберігання продуктів. Якщо продукт неодноразово заморожували та розморожували, він не тільки втрачає поживну цінність, а часом стає просто отруйним. Тому якщо ви розморозили рибу, а вона не має товарного вигляду, розлазиться у руках, краще викиньте її: здоров’я дорожче, ніж витрачені гроші. Так само якщо ви купили заморожену рибу, креветки, м’ясо, принесли додому, а вони вже розмерзлися, то не кладіть продукт у морозильну камеру, а одразу приготуйте. А ще я би радила самим заморожувати на зиму ягоди, фрукти. Особливо, якщо маєте власний садок чи дачу.  Це значно корисніше, ніж консервація із використанням цукру, а ще гірше – оцту».

Підготували Ірина ОЛІЙНИК та Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА.