Будиночки для Барбі власними руками

Її будинки з картону нічим не поступаються дорогим ляльковим будиночкам, що продаються у супермаркетах. Та й на перший погляд вони не здаються картонними, поки добре до них не придивитися та не помацати руками. Великі і маленькі, на кілька поверхів, розділені кімнатами та обставлені меблями, з вікнами та дверима, що відчиняються, з балконами та мансардами, прикрашені ілюмінацією — будинки наче копіюють справжні. Ними залюбки граються усі дітлахи, адже більшість створених виробів жінка роздає у дитячі садочки.
 Для своїх будиночків Олена Канигіна використовує товстий картон, який важко деформується. Потім обклеює їх кольоровою плівкою або розмальовує автомобільними фарбами. І от вам будиночок для ляльки Барбі чи будь-якої іншої іграшки. 
“Ідея з будиночками виникла тоді, коли я знаходилася у декретній відпустці (понад 10 років тому). Тоді було трохи скрутно з грішми, от і доводилося вигадувати подарунки для дітей друзів та знайомих. Ідея настільки захопила мене, що я й досі цим займаюся, – розповідає Олена Василівна. – Звісно, перші макети були примітивними. Коли син Сергій був маленьким, я конструювала йому гаражі для машинок, житло для тваринок та інші забаганки, які він хотів”. З часом майстриня вдосконалювала техніку виконання та ускладнювала макети. Окрім макетів будинків, у ті часи пані Олена створювала вазочки з пластиліну, пластикових пляшок та баночок з-під кави, які обклеювала плівкою та розмальовувала фарбами так, що мало хто здогадувався, з чого вони зроблені, і всі дуже дивувалися, дізнававшись про це. Дарувала свої вироби, в основному, друзям та знайомим.
Як зізнається пані Олена, вона з дитинства тяжіє до креслення та геометрії, тому у неї доволі розвинене просторове бачення. В дитинстві часто конструювала вироби, схеми яких розміщували у дитячих журналах. Вона знає, як і що зробити, достатньо лише глянути на зображення будинку. Саме від побаченого відштовхується та починає творити. Доволі часто керується власною фантазією, інколи – готовими зображеннями, які їй сподобалися.
  Звісно, на створення макету йде чимало часу, особливо на дрібні та рухливі деталі – вікна, двері тощо. Тим паче, працює над макетами Олена Василівна лише тоді, коли має вільний для цього час. Тому й не створює макети на замовлення і на продаж. 
Працює Олена Канигіна ху­дожником-оформлювачем у транспортному цеху ХАЕС. Пригадує, як перед пуском першого та другого енергоблоків на прохання керівництва за одну ніч створила повністю макет атомної станції, який знаходиться зараз у конструкторському бюро.
Усі створені Оленою макети неодноразово бачили мешканці Нетішина на різноманітних виставках. Багато їх у дитячих садочках міста, адже саме туди їх віддає жінка після виставок. Тому не може напевне сказати, скільки створила їх: 20, 30....50... Друзі та знайомі також віддають подаровані нею будиночки у садочки, коли їхні діти виростають. Тому ляльковими будиночками Олени Канигіної гратиметься не одне покоління маленьких нетішинців.