ye-logo.v1.2

Голова Красилівської міської ОТГ: «Проблему з очисними спорудами потрібно вирішити» На правах реклами

Суспільство 5276
Ніла Островська, голова Красилівської міської ОТГ
Ніла Островська, голова Красилівської міської ОТГ. Фото: Артема Баландіна

Ніла Островська розповіла про те, що в її громаді зроблено за півроку, і, що заплановано.

До складу Красилівської міської об’єднаної територіальної громади входять місто Красилів, а також села Волиця, Дружне, Заставки, Кульчини, Кульчинки, Чепелівка. Наприкінці минулого року мешканці новоствореної громади обрали головою Нілу Островську. А тому про проблеми та перспективи Красилівської міської ОТГ ми і запитали Нілу Василівну.

- До вашої громади, окрім міста Красилів, входять ще й шість сіл. Наскільки мені відомо, їх об’єднала, зокрема, одна глобальна проблема – дороги. Що зроблено в цьому напрямку?

- Півроку – це невеликий період і показати результат за такий час важко. Але те, що ми маємо плани і деякі роботи вже зроблені – є дійсністю. Мені тішить, що саме жителі сільських населених пунктів незабаром відчують те, що вони в Красилівській міській об’єднаній територіальній громаді. Субвенція з державного бюджету на розвиток інфраструктури у понад два мільйони гривень повністю направлена на будівництво доріг у сільських населених пунктах. Крім цього, провели велику роботу над залученням додаткових ресурсів. Бо два мільйони нині це невелика сума.

- Якщо робити капітальний ремонт, то це приблизно два кілометри дороги?

- Ні, зараз кілометр дороги обходиться у п’ять мільйонів гривень. Тому ми провели колосальну роботу з усіма аграріями, які обробляють сільськогосподарські землі на території нашої громади. Ми домовилися з ними, що за кожен гектар орендованої землі – 300 гривень вони надають на ремонт доріг. Також ми з бюджету ОТГ в кожне село направляємо частку до тієї суми. Кожне село матимете 2,5 тисячі квадратних метри асфальтованого покриття. Це відстань у півкілометра. Незначна, звісно, відстань, але це буде в центрі села. Це лише перший маленький крок, який ми вже робимо. Бо дороги – це найбільша проблема, яка згуртувала нас при створенні об’єднаної громади. У місті ж ми проводимо поточний ремонт, невеликі ділянки – капітальним ремонтом. Своїми силами.

- Скажіть, 500 метрів асфальтованої дороги в кожному селі, це лише початок. На цьому не завершиться?

- Звісно, це лише початок. За один рік ми не встигнемо все.

- Навколо Красилова є села, які не увійшли до вашої громади. І наче поки не збираються. Ваша думка, чому вони не хочуть об’єднуватися?

- Ми їх дуже чекаємо. Особливо тих, хто по перспективному плану має бути з нами. І в будь-який момент ми готові їх приєднати. Але, на жаль, лідери сільських громад поки не поспішають. На то є різні причини. Коли вони побачать той позитив, який отримають наші сільські мешканці, то жителі цих сіл змусять їх прийняти правильне рішення. До речі, мені дуже приємно, що ми вже купили два пасажирських автобуси, які будуть з’єднувати села та Красилів. Спочатку це будуть Волиця, Дружне і Заставки. Згодом ми продумаємо інші маршрути та додатково придбаємо ще автобуси. Бо ми переконалися, що комунальний транспорт надійніший та підконтрольніший, ніж заключати угоди з приватними перевізниками. Також нещодавно придбали новий сміттєвоз – це наша гордість. Тому ті сміттєвози, які працювали в місті, перейдуть у сільські населенні пункти, а новий збиратиме сміття центральними вулицями Красилова. Рухаємося. І бачимо, що ресурс, не такий, як хотілося б, бо потреби зростають та й відповідальність збільшується, але те, що ми за півроку на 8 мільйонів купили комунальної техніки… раніше ми про це навіть не мріяли. Я була міським головою з 2010 по 2015 роки і в нас загальний бюджет тоді був 16 мільйонів. Це на всі потреби. А зараз лише на комунальну техніку витратили вісім. І люди це згодом оцінять. Адже автобуси ще не вийшли на маршрути і це, так би мовити, ще не оцінено жителями громади.

- «Повернемося» до Красилова. У місті є нагальна проблема – це очисні споруди. Чи є сподівання, що найближчим часом це питання вирішиться?

- Вона не виникла тепер. Вже третій рік ми маємо такі резонансні події. І можна довго розповідати про стан очисних споруд…

- Але вони потребують реконструкції?

- Дуже потребують. Вони збудовані майже 50 років тому. І тоді були не такі технології, не такі вимоги. На щастя, ми маємо промислові підприємства – це наші основні джерела доходів. Але і, на жаль, їхні виробництва пов’язані, що вони мають якісь стічні води. Більше половини цих поступлень, саме від промислових підприємств. Потрібна реконструкція очисних, нові системи очистки. На жаль, за два попередніх роки жодних реальних кроків не зроблено. Я, будучи головою райдержадміністрації, неодноразово вказувала на те, що потрібно хоча б елементарне зробити – виготовити проектну документацію на реконструкцію очисних споруд. Цього не зробили. При прийнятті бюджету громади, ми одразу ж передбачили кошти – 300 тисяч гривень на виготовлення документації. Вона вже на експертизі, тобто на завершальній стадії. Сума дуже велика…

- Самої реконструкції?

- Так, 35 мільйонів гривень. Звичайно, в нас таких ресурсів немає. Тому нам дуже важлива підтримка державних органів влади. Ми на сесії (19 червня – прим.авт) прийняли звернення депутатів до Кабінету Міністрів, Міністерства екології, до обласної адміністрації. В усіх просимо допомоги.

- Тобто, розраховуєте на підтримку з державного бюджету?

- Ми гарантуємо співфінансування. Знайдемо 10, а то й 30 відсотків від потрібної суми. Затягнемо паски, бо це справжня проблема. Може щось інше не розробимо, але проблему з очисними потрібно вирішити. Екологія – це майбутнє нашого покоління.

- До речі, про майбутнє покоління. Чув, що у вас мають збудувати чи то спорткомплекс, чи то басейн.

- Це наша мрія, наша гордість. Розпочали знаковий проект для міста. Багато красилівчан говорили: «От якби в нас був басейн». Нам потрібен реабілітаційний центр. На жаль, маємо немаленьку кількість діток, які потребують реабілітації, це дітки з вадами. У нас є котельня, яке вже не працює, а тому на її базі розроблений проект реконструкції під реабілітаційний центр із добудовою басейну. Проект реалізовується вже другий рік. Я, будучи депутатом обласної ради, минулого року сприяла залученню коштів із різних джерел. Цього року у нас співфінансування – 1,5 мільйони гривень з міського бюджету. Держава нас підтримала – цього року виділили 5 мільйонів.

Повну версію інтерв’ю дивіться у відео:

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую