Про нововведення, канікули і батьківські комітети розповів Олег Фасоля

Початок навчального року — свято, без перебільшення, всенародне. Адже для учнів та учителів починається навчальний процес, батьки, бабусі й дідусі проводжають до школи дітей чи онуків. І навіть якщо у родині немає школярів, все одно цього дня ви згадуєте свої шкільні роки, однокласників, учителів.
Цьогорічний першовересень підготував чимало нововведень. Адже нинішні першокласники будуть опановувати знання по-новому. Про те, яким обіцяє бути новий навчальний рік, розмовляємо з директором Департаменту освіти та науки облдержадміністрації Олегом Фасолею.

— Олеже Івановичу, скільки першокласників цьогоріч переступлять шкільний поріг?

— Цього навчального року очікуємо близько 14 200 першокласників, що трішки більше, ніж було торік. Щоправда, кількість першокласників зросла у містах, а ось у селах — зменшилася. Зменшилася і кількість загальноосвітніх навчальних закладів: 16 ліквідовано, а близько 30 закладів стали філіям опорних навчальних закладів і втратили статус юридичних осіб. Тобто, мережа закладів змінюється відповідно до чисельності учнів і потреб регіонів.

— Для довезення учнів до навчальних закладів вистачає автобусів?

— Автобусів маємо достатньо. Цього року були виділені кошти на придбання 13 шкільних автобусів, які вже купили. Крім того, плануємо купити ще десять.

— Цього року діяв територіальний принцип зарахування до першого класу. Не усі батьки були задоволені, оскільки багато людей прописані в одному місці, живуть — в іншому. Як відбувався цей процес у нашій області?

— З цього приводу ми не отримали жодної скарги від батьків першокласників. Здебільшого, територіальний принцип стосувався обласного центру та міст обласного підпорядкування. Але проблем з цим не було. Адже ця система не визначає головним місце реєстрації дитини. Фактично положення про зарахування до першого класу передбачає цілу низку документів, які є підставою встановлення місця проживання. Це може бути угода щодо винаймання житла, свідчення сусідів тощо.

— Але класи у деяких школах все ж переповнені?

— Особливо це стосується Хмельницького. Хоча, і в обласному центрі є школи, де кількість дітей навіть менша за норму. Згідно з чинним законодавством, місцева влада має чітко закріпити зону обслуговування кожної школи. Але існує інша проблема — якість освітніх послуг у навчальних закладах різниться. Звісно, батьки бажають віддати дитину до тієї школи, де дають кращі знання, де вчитися цікавіше. І завдання місцевих органів самоврядування, управлінь та відділв освіти — забезпечити високу якість освітніх послуг в усіх навчальних закладах.

Читайте також: Які школи Хмельниччини увійшли в ТОП-200 шкіл України за результатами ЗНО

— Зараз створюються об’єднані територіальні громади. І ОТГ стають засновниками навчальних закладів, які розташовані на їхній території. Як відбувається цей процес?

— Районні ради виходять із співзасновництва навчальних закладів, а ОТГ стають засновниками. Усе майно навчальних закладів, яке вони мали, передається із районів громадам. І тут не виникало жодних проблем.

— Поясніть, будь ласка, чому у Городку школу з польською мовою навчання повернули району?

— У процесі зміни засновника було необхідно привести у відповідність назву навчального закладу до норм нового Закону України «Про освіту». А він передбачає нові назви для середніх навчальних закладів: початкова школа, гімназія та ліцей. Тож колишня Городоцька загальноосвітня школа з польською мовою навчання мала змінити назву на Городоцький ліцей № 3, а у Статуті закладу — передбачити, що викладання окремих предметів ведеться польською мовою. Тобто за чинним законодавством у назві закладу лише відображається засновник і вид діяльності. Однак з такою назвою не погоджувалися батьки та педагогічний колектив школи. Тож цей заклад залишив у засновниках районну раду та стару назву. Проте назву можна зберегти протягом п'яти років з дати прийняття нового Закону України «Про освіту».

— То тепер назва «загальноосвітня школа» зникне зі вжитку?

— Протягом п’яти років таку назву ще вживатимемо. Згодом школа І-ІІ ступенів називатиметься гімназією, школа І-ІІІ ступенів — ліцеєм, заклад І ступеня — початковою школою.

— Нинішні першокласники навчатимуться за новими програмами. Чи готові до цього школи, учителі?

— Учителі готові. Ми провели навчання усіх педагогів, заступників директорів з початкової школи. Близько тисячі осіб цього року працюватимуть за новим державним стандартом. Завершується робота над створенням нового освітнього простору. Це — сучасний дизайн кімнат, меблі, дидактичне обладнання. На усе це ми отримали близько 50 мільйонів субвенції із державного бюджету. Ці кошти розподілені у райони. Також гроші виділяли з місцевих бюджетів. Тож фінансів на усе вистачило. Крім того, надходять нові підручники для першого класу, які одразу ж скеровуються у райони. Для кожного учня отримали набір цеглинок “Лего”, який використовуватиметься у освітньому процесі.

— Що нового чекає на цьогорічних першокласників?

— Новація полягає у тому, що ми маємо забезпечити не лише передачу інформації та знань, а сформувати життєву компетенцію — тобто, як ці знання можна застосовувати у житті. Діти початкових класів навчатимуться, граючись. Більше свободи отримує як дитина, так і вчитель. Ми навіть відходимо від традиційного розташування парт у класі, закріплення місця за конкретною дитиною. До процесу навчання залучатимуться сучасні інформаційні технології. У першому класі не буде жодних домашніх завдань, а також — оцінок навчальних досягнень учнів. Нова українська школа має зробити все, щоб діти мали інтерес до навчання.

Читайте також: Є вчителі, які не дають змінити школу, або Чотири складових якості освіти від Олега Фасолі 

— Навчальний рік завжди розпочинається зі свята — Першого дзвоника. Однак останнім часом його багато критикують. Яким буде цьогорічний Першовересень?

— У новому Законі України «Про освіту» йдеться про автономію навчального закладу в організації навчально-виховного процесу. А у Законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань. Тож кожна школа самостійно вирішує, яким чином провести урочистості. Цього року 1 вересня — субота, тому теж школи самостійно визначають, буде свято 1, 2 чи 3 вересня. Але 3 вересня мають розпочатися навчальні заняття. Департамент освіти не дає рекомендацій, за яким сценарієм проводити свято. Треба орієнтуватися на дітей — щоб їм було цікаво. Краще відмовлятися від традиційних виступів і промов, від великої кількості гостей. І багато шкіл вже проводять свята по-новому — у вигляді квестів, конкурсів, вікторин, освітніх ярмарків... Словом, творчості меж немає.

— В інтернеті вже кілька років є така інформація, що навчальний рік ділитиметься не на півріччя, а на триместри.

— Міністерство освіти чітко визначило структуру навчального року: тривалість канікул протягом навчального року має бути не меншою 30 календарних днів (крім літніх канікул), а ось коли вони будуть — вирішуватиме школа.

— Також є така інформація, що батьківські комітети заборонені?

— Справді, у соцмережах поширюється інформація, що Міністерство освіти України ліквідувало батьківські комітети. По-перше, міністерство їх не створювало. Батьківські комітети — це органи батьківського самоврядування. Закон України «Про освіту» визначає, що батьки є учасниками навчально-виховного процесу. Тож батьки можуть створювати органи батьківського самоврядування для забезпечення певних заходів та організації співпраці з навчальними закладами. Наказом міністра освіти скасовано положення про батьківські комітети. Тобто він може бути створений, а може — ні. Однак школа не повинна втручатися в його роботу.

— Ми вже звикли до того, що на ремонти шкіл, обладнання з батьків збирають гроші. Як проводилися ремонти шкіл цього року і чи потрібні були додаткові гроші?

— Без додаткових ресурсів забезпечити підготовку школи і якісний освітній процес неможливо. Тому школи залучають спонсорські, благодійні кошти, у тому числі і батьківські. Але наголошу, що батьки не зобов'язані здавати гроші на ремонти чи закупівлю обладнання. Якщо орган батьківського самоврядування вирішив фінансово допомогти навчальному закладу, може це зробити на добровільній основі. Але стаття 30 Закону України «Про освіту» передбачає відкритість навчальних закладів, тобто школа на офіційному сайті має оприлюднити інформацію про те, від кого надійшли кошти, і звіт про їх використання. Щодо нової української школи: ніхто не має права збирати будь-які кошти на придбання меблів, дидактичного обладнання для перших класів. Сьогодні для цього достатньо бюджетних коштів.

— Що побажаєте учням, педагогам, батькам напередодні нового навчального року?

— Учням бажаю непереборної жаги до знань, цікавого навчального року, нових відкриттів, звершень і здобутків. Учителям — міцного здоров'я та терпіння. Реформа освіти вимагає надзвичайно багато зусиль від учителя. На українському вчителі має постати нова українська школа. Батькам бажаю любити своїх дітей, бути готовими до співпраці зі школою, щоб спільно зробити наших дітей успішними у подальшому житті.