Лідія Закорчевна померла на другий день після виписки з пологового будинку

22-річну Лідію Закорчевну з Хмельницького міського перинатального центру виписали 18 січня 2011 року. Ввечері 23 січня, жінка замертво впала вдома посеред кімнати. Усі намагання врятувати її не дали результатів. Лікарі карети швидкої допомоги зафіксували смерть молодої мами. У довідці про причину смерті від 24 січня вказано: «Раптова смерть, причина невідома». Після похорон, 28 січня видали іншу довідку: «Нещасний випадок, пов’язаний з контактом з електропроводкою, вплив електроструму». 
«Перша вагітність у Ліди була важкою, і невдалою, – розповідає її чоловік Роман Закорчевний. – У 2008 році, незважаючи на довготривале лікування, після виклику пологів немовля народилося мертвим. Ця вагітність також проходила важко. Понад третину тривалості вагітності Ліда була в лікарні. Майже місяць безпосередньо перед пологами вона провела у відділенні патології. До останнього лікарі вагалися: робити кесаревий розтин, чи Ліда буде народжувати самостійно».
«Ліду виписали на третій день, хоч обіцяли пізніше»
За словами родичів Лідії, їй там викликали передчасні пологи. Дитина народилася кволою, вагою 2 кілограми 550 грамів та 49 сантиметрів зростом. 
«Лікуючий лікар мала виписати її наступного тижня, бо були погані аналізи, – каже Роман Закорчевний. – А прийшов інший лікар, і на третій день після пологів наказав їй виписуватися. Дружина намагалася йому сказати, що її виписувати мали щонайменше з понеділка, тобто з 23 січня. На що отримала відповідь: «Хто тут лікар: я чи ти?». 
Однак подібний інцидент не затьмарив радості народження. Раділи родичі, друзі, знайомі. 
«Ви навіть не уявляєте, як ми чекали цієї дитинки. А як ми всі зраділи, коли дізналися про народження. Ми зі свахою на заробітках в Італії. Але працюємо майже разом. Вдень, 23 січня ми з дітьми спілкувалися по скайпу. Нам показали немовля. Які всі були щасливі!» – витираючи сльози, розповідає мати Лідії Раїса Ганібал. 
Однак щасливі хвилини тривали недовго. За кілька годин сталася трагедія. 
«Була десь десята година вечора, – пригадує Роман Закорчевний. – Ліда якраз вийшла з ванної кімнати. Дитина маленька, молока забагато. Їй порадили груди мити ромашкою. Я якраз зайшов у туалет, коли почув, як Ліда скрикнула. Я одразу вийшов». 
«Немає сумнівів, що жінка померла від тромбу» 
Жінка лежала посеред кімнати. При падінні вона зачепила миску, розливши близько літра води. 
«Я її почав плескати по щоках, приніс води. Думав, що це звичайна непритомність. Навіть подумати не міг, – хлопець ледь стримує сльози, – що таке може статися. Вона ні на що не реагувала. Тоді я покликав сусідів». 
На зойки з верхнього поверху прибігла сусідка. Жінка понад 32 роки пропрацювала медиком. У тому числі понад 10 років – фельдшером спец-кардіологічної бригади карети швидкої допомоги. Нині жінка на пенсії.
«Хоча це і важко говорити, але Ліді вже нічим не можна було допомогти, – каже Ніна Смішна. – Спочатку я ніби відчувала у неї пульс. Але швидко зрозуміла, що це нерви, чую своє серцебиття. Вона була синюшного кольору. У мене немає сумнівів, що смерть настала через тромб. Скільки я за своє життя подібного надивилася». 
Прибувши на місце, лікарі карети швидкої допомоги випровадили усіх з кімнати.
«Ми намагалися зняти кардіограму, – розповідає лікар Юрій Заграй. Чоловік працює на швидкій майже 35 років. – Безрезультатно. Зіниці широкі, на світло не реагують. Дихання, і пульс відсутні. Кололи адреналін, еуфілін. Нічого не дало. Якщо відверто, вона померла ще до нашого приїзду. До нас вже потім дійшли чутки, що нібито її вбило струмом. Однак, ніяких електричних приладів поряд не було. Померти вона могла від чого завгодно. І від якоїсь вродженої вади, і від тромбоемболії». 
Жодного з 20 присутніх біля тіла не вдарило струмом 
У версію про ураження електрострумом не вірять і родичі загиблої. Біля тіла Лідії разом з чоловіком, сусідами, родичами, бригадою «швидкої», оперативною групою було близько 20 чоловік. До того ж, з самого початку поряд була дитина. І жодного не те що не вдарило струмом, навіть не «щипнуло». А, нагадаю, при падінні жінка на підлогу розлила трохи води. Ніхто поряд не виявив будь-якого електричного приладу. Відстань до найближчої розетки – близько двох метрів. 
«Якби вони одразу сказали, що померла від тромбу, ми б нічого і не робили, – розповідає мати Романа Надія Закорчевна. – Я тільки заходжу за довідкою про смерть, а у лікаря перше запитання: «Ви що, будете подавати до суду»? При мені когось набирає по телефону і перепитує: «То це остаточний висновок, що ураження струмом?». Пише довідку і каже до мене: «Я цього дослідження не робив». Ми разом пішли за підписом до його начальниці. А він до неї: «Я не зроблю великого злочину, що даю жінці цю довідку»? Вона йому ні слова не сказала, але так скривилася!» 
На розтині були присутні лікарі з перинатального центру 
«З огляду на всі події, це я попросив начмеда бути присутнім на розтині, – каже головний лікар Хмельницького міського перинатального центру Андрій Ропотан. – У нас ця жінка лежала через можливість переривання вагітності. Цього не сталося. З 2 кілограмів 500 грамів дитина вважається доношеною. Це страшна біда, і родичі просто не хочуть у подібне вірити». 
Рідні справді не хочуть вірити в ураження електрострумом. Оскільки, на їхню думку, подібного просто не могло статися.
«Я і сама була шокована, коли дізналася, що жінку вбило струмом, – розповідає слідчий Хмельницького міського відділу міліції Наталя Томусяк. – Ми оглядали місце події. Жінка лежала посеред кімнати, неподалік ліжка. Ніяких дротів чи електричних приладів там не було». 
Нині Роман Закорчевний залишився з місячною Христинкою. Лікарі з  дитбудинку запропонували на деякий час забрати немовля до себе. Батько не погодився. Аби вигодувати кволе немовля, до його квартири разом з чоловіком переїхала племінниця. 
«Моєму Яромирові – 7,5 місяця, – каже Юлія Бункіна. – А Христинка недоношена. То я і свого, і її груддю годую. Щоб хоч трошки її укріпити. До Христинки ставлюся, як до своєї. Рома донечку сам і купає, і переодягає».

Р.S. Після перевірки матеріалів справи, у порушенні кримінальної справи було відмовлено.