Що означає Провідна неділя

Зазвичай через тиждень після Великодня християни моляться за тих, хто відійшов з цього світу. День цей називаємо Проводами. Хоча, кажуть священики, молитися за рідних і близьких, які покинули цей світ, можна будь-якого дня. Проте у православній церкві є визначені дні, коли моляться за померлих.

У православному календарі є вісім загальних поминальних днів: М’ясопусна батьківська поминальна субота (за тиждень до початку Великого посту), Друга субота Великого посту, Третя субота Великого посту, Четверта субота Великого посту, Радониця (післяпасхальне поминання, тобто Провідна неділя), 9 травня (поминання полеглих воїнів), Троїцька субота (субота перед Трійцею), Дмитрівська поминальна субота (субота перед днем пам’яті великомученка Димитрія Солунського, який відзначають 8 листопада). Ці дні є особливими для поминання померлих.

Один з таких днів — Провідна неділя (неділя після Великодня). «Взагалі у Великодній період не прийнято звершувати поминання померлих, — пояснює настоятель волочиської Покровської церкви Православної церкви України отець Микола Фатич. — Адже Великдень — найбільше, найсвітліше і найрадісніше свято. За церковним Уставом через тиждень після Великодня у вівторок є Радониця, коли й поминають померлих. Проте традиційно склалося, що поминання померлих перенесли на неділю після Великодня. У народі цей день ще називають Провідною неділею. Цього дня християни традиційно йдуть на кладовища, щоб відвідати могили померлих й помолитися за них. Проте відвідування цвинтаря цього дня не є обов’язковим. Тож якщо у вас з якихось причин не виходить поїхати на могили рідних, не робіть з цього проблеми. Краще згадайте померлих, помоліться, запаліть свічку. Адже головне — не відвідини, а молитва. А Бог є всюди, і Він почує вашу молитву. Також не потрібно на могилах влаштовувати застілля. Душі померлих не потребують їжі. Піст, молитва і милостиня — такими є три складові правильного поминання». За традицією, православні залишають на могилах якісь наїдки, які можуть взяти собі ті, хто цього потребує. Проте священики застерігають, що до цієї традиції слід ставитися виважено. «Часто можна почути від людей: «Занесу на могилку пиріжки, шматок торту, бо тітка так любила солодощі». Повірте, тітці, яка відійшла в інший світ, не потрібна їжа. Тому краще занести ті смаколики у будинок інвалідів чи сиротам. Також можна роздати пиріжки чи фрукти тим, хто просить милостиню, й попросити про молитву за душу померлого», — радить священик.

До теми: Чому в Провідну неділю варто відмовитися від штучних квітів

Що стосується штучних квітів, то священики одностайні: вони точно не потрібні душам померлих. «Традиція покладання квітів на могили не християнська, — продовжує отець Микола. — Проте церква ставиться до неї терпимо. Та це не стосується штучних квітів. Адже це пластик, який наносить серйозну шкоду довкіллю і перекручує зміст вшанування пам’яті померлих».

Не підтримує покладання на могили штучних квітів і настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії Римо-католицької церкви в Україні отець Віктор Ткач. «Штучні квіти надзвичайно забруднюють довкілля, тож ми не радимо вірянам нести їх на кладовища, — каже священик. — Є й інша причина відмовитися від них. Адже ми, християни, віримо у те, що людська душа — вічна. То чому ж несемо на могили рідних мертві квіти? Адже лише живі квіти символізують життя».

У католицькій церкві поминальним днем вважається 2 листопада. Й весь листопад присвячений молитвам за тих, хто відійшов у вічність. А неділя після Великодня — Неділя Божого Милосердя. «Наступна неділя після Великодня пов’язана зі святом Воскресіння Господнього, — пояснює отець Віктор. — Тож з вірою у воскресіння ми йдемо на кладовища, щоб принести цю благу звістку померлим. У католицькій традиції не прийнято нести на могили якусь їжу. Адже душі померлих не потребують їжі, а лише молитви». Також віряни на могилах запалюють свічки — як символ продовження їхньої молитви.

До теми: Як у Хмельницькому на «Проводи» їздитиме громадський транспорт