Берег Дністра зачищають від нагробків

В Новоушицькому районі біля села Рудківці збоку затопленого Дністровськими водами Калюса зачищають береги від… надгробків. Фото розбитих давніх хрестів виклав у соцмережі фейсбук Сергій Шпаковський, заступника директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.

«Відвідали Дністровські береги біля села Рудківці, зі сторони затопленого міста Калюс... Шок, від того, що побачили там і почули... Територію давнього кладовища XVIII-XIX століття у 50-метровій зоні Дністра зачищають під забудову... Роблять це вандальним методом, розбиваючи давні кам'яні надгробки, хрести з давніми надписами, копають місця могил… «Робочі» повідомили, що ця територія вже у приватній власності, їм платять - вони роблять «роботу»... Сподіваюся, що люди при владі, активні громадяни зупинять цей вандалізм. Ми втрачаємо історичну пам'ять, у когось там були поховані предки. Чи виросте відпочинковий комплекс з танцями та музикою на давніх людських кістках?» - йдеться у дописі.

Ця земельна ділянка перебуває у відомстві Держлісфонду.

Наразі у найсвіжіших дописах очевидці повідомляють, що територію уже огороджують, щоб зробити її закритою для відвідувачів, надгробки розбили, частину вже вивезли... З хрестів, мовляв, уже роблять паркан… То що ж насправді відбувається на берегах Дністра?

«У нас немає інформації про те, що там щось будується, - каже Олег Московчук, селищний голова Новоушицької ОТГ, якій підпорядковані Рудківці. – Земельна ділянка, про яку йде мова, перебуває у відомстві Держлісфонду, в постійному користуванні Новоушицького держлісгоспу. Староста села Рудківці у розмові зазначила, що там проводять розчищення захаращених ділянок. Не думаю, що у стометровій зоні на березі Дністра будуть щось будувати».

Деякі надгробки розбиті.

Олег Московчук зазначає, що раніше, коли відбувалося підтоплення прилеглої території, зачищалася територія і кладовище були перенесене вище. Залишилися лише поруйновані надгробки. Територія заросла, і з часом туристи там зробили смітник.

Пам'яткоохоронець каже, що поховання свого часу перенесли не усі.

«Ця ділянка і справді перебуває у постійному користування Держлісфонду, - підтвердив інформацію Петро Стецюк, директор Новоушицького держлісгоспу. - Її у тимчасове користування передано приватному підприємцеві. Колись там було кладовище. Коли відбувалося переселення людей у зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС, поховання перенесли і віддали територію лісомеліоративній станції під лісові насадження. Якщо більшість ділянок в тій місцині забрали під оренду, то цю ніхто не виявляв бажання орендувати. Вона перетворилася на смітник. Приватний підприємець виявив бажання навести там лад. Погодження не давали без згоди місцевих жителів. Знаю, що він зібрав необхідну кількість підписів місцевих мешканців. Угода на земельну ділянку, надану в довгострокове користування, передбачає дотримання вимог природоохоронного законодавства. Будувати там нічого не можна, а лише ставити тимчасові споруди, тобто, споруди без фундаменту. Власне, саме такий план підприємець нам і представив. Від старости села мені відомо, що підприємець зібрав надгробні плити з берега та поскладав докупи. Власне, як з ними чинити – це питання до місцевої влади. А при порушенні підприємцем вимог природоохоронного законодавства – будемо діяти одразу».

Побоюються, що колишньому на кладовищі "виросте" відпочинковий комплекс.

Староста села Рудківці Галина Паляруш каже, що ділянка знаходиться за межами населеного пункту: «Після повідомлень у фейсбуці я оглядала територію. Хоча вона не перебуває у нашій компетенції. Знаю, що могили під час затоплення переносили, а плити і хрести залишили. Підприємець каже, що будувати нічого не буде, а поставить вагончик та альтанки».

Разом з тим Сергій Шпаковський каже, що розбивати хрести на давньому кладовищі – як мінімум вандалізм.

«Закон про поховання та поховальну справу терміну давності немає. Окрім того, з давнього кладовища винесені не всі могили. Як мінімум дії, які проводяться на цій території мали б бути прозорими. Потрібно залучати фахівців, щоб ділянку обстежили», - зазначає Сергій Шпаковський.

Люди побоюються, що доступ до води закриють. 

Каже, що тут були склепи XVIII століття. Тут також проглядається вал, були прибережні укріплення, адже свого часу тут проходив кордон з Румунією. Тож однозначно доцільно провести археологічні дослідження.

Тим часом у фейсбуці продовжують з’являтися дописи про те, що дану ділянку розпочинають огороджувати та не дозволяють заходити на територію простим людям. Для загорожі використовують тумби з-під хрестів…

У фейсбуці продовжують з’являтися дописи про те, що дану ділянку розпочинають огороджувати. 

Наразі пам’яткоохоронці та громадські активісти в усному режимі звернулися до поліції області та очікують на прозоре розслідування справи.

Калюс - літописне місто, згадане разом з Бакотою і Ушицею в Галицько-Волинському літописі як місто придністровського Пониззя - крайній південно-східний центр (фортеця) Галицько-Волинської Русі. У рядянський період затоплене Дністровським водосховищем внаслідок будівництва Дністровської ГЕС. Рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних. Було розташоване біля сучасного села Рудківці в долині річки Калюс, при її впадінні у річку Дністер.