ye-logo.v1.2

Талановита родина з Дунаєвеччини: «Зробити світ яскравішим під силу кожному»

Суспільство 5632
Хист до творчості передався братові й сестрі від дідуся
Хист до творчості передався братові й сестрі від дідуся . Фото: автора

Брат та сестра Сорокатюки, працюючи в тандемі над виробами хендмейд, кажуть, що талант до творчості їм передався від дідуся

Сестра та брат Людмила й Анатолій Сорокатюки з Рахнівки, що на Дунаєвеччині, з дитинства знали: мистецтво – це їхнє. Вміти помічати красу в звичайнісіньких речах, бажання додати буденності кольорів, перетворити предмети, які хтось вважає за старий непотріб, на вишуканий хендмейд – це про них. Бажання творити, вчитися, пізнавати нові напрямки творчості, зізнаються, не полишає їх ніколи.

У родині Сорокатюків мистецтво цінували завжди. Хист до творчості передався братові й сестрі від дідуся Анатолія по маминій лінії.

«Він був вправний майстер і дуже гарно малював. Досі зберігаємо як сімейну реліквію картину, намальовану дідусем на склі. Знайшли її на старому горищі випадково… Картині пів століття, а вона досі гарна. Хай і фарби подекуди зблідли, не втрачає мистецької самобутньої розкоші», – розповідає Людмила Сорокатюк.

Серед виробів брата та сестри розписані та випалені дощечки, кухонний інвентар, вази, серветниці, одяг...

Людмила та Анатолій пішли по дідових стопах, тож хто першим візьметься за пензля, була, як-то кажуть, справа часу. Нині розмаїття створених ними виробів дивує: розписані та випалені дощечки, кухонний інвентар, вази, серветниці, одяг... У кожного з них свій стиль, а в поєднанні – доповнюють одне одного, щоб виглядати гарно та оригінально.

Анатолій самотужки змайстрував пристрій для випалювання і залюбки працює у цій техніці.

Першою за пензля взялася Людмила, хоч, зізнається, мистецтву малювати ніде не навчалася. І як каже, надихнула своїми першими роботами брата. Бо впевнена, що у нього надзвичайно багато талантів: за яку б справу не взявся – усе виходить. Тепер працюють у тандемі: Людмила чаклує над розписами, Анатолій випалює по дереву.

«Завжди хотіла займатися петриківкою, – пригадує Людмила. – Це була моя давня мрія. І якось мені пощастило потрапити на майстер-клас, який проводили в Дунаєвецькій спілці художників. Спробувала – і з того часу закохалася в петриківку ще більше. Хочеться розмалювати нею усе довкола».

Старенький стіл Людмила зуміла перетворити на справжній витвір мистецтва, прикрасивши його петриківкою та українськими мотивами.

Мабуть, недарма таке велике бажання прикрасити світ барвистими квітами знаходить в Людмили оригінальні рішення. У її невеличкому кабінеті в сільському клубі, де вона працює завідуючою вже сьомий рік поспіль, усе виграє барвами. Старенький стіл та шафи вона зуміла перетворити на справжній витвір мистецтва, прикрасивши їх петриківкою та українськими мотивами. По-особливому виглядає одяг, декорований розписом: футболки, сукенки, сумки, навіть дитячі сорочечки… Так звичайні речі стають дизайнерськими, щойно Людмила торкається їх пензлем.

Анатолій самотужки змайстрував пристрій для випалювання і залюбки працює у цій техніці. А ще мріє зайнятися різьбярством. Зізнається, робота з деревом приносить йому величезне задоволення. Найбільше любить прикрашати вироби зображеннями тварин.

Майстер-класи, організовані спілкою художників Дунаєвеччини.

Нині вироби Людмили та Анатолія Сорокатюків часто можна побачити на районних та обласних виставках. На майстер-класи до Людмили забігає сільська дітвора. Брат з сестрою не виключають, що улюблена справа згодом може перерости і в сімейний бізнес. Бо прагнуть розвиватися далі та не зупинятися на досягнутому. Кажуть, зробити світ яскравішим під силу кожном. Головне, аби було бажання.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую