Як стати моделлю?

Кожна із нас, хоча б раз у житті мріяла бути моделлю. Мати розкішне портфоліо, яким завжди хочеться похизуватися перед подругами, насичений різноманітними поїздками і модними показами робочий графік, гори брендового одягу, який дістався від всесвітньовідомих дизайнерів просто так – «за крас

Шлях у модельний бізнес лежить через…
…модельне агентство. А не через чиєсь ліжко, як переконані деякі. Адже, якщо й існує людина, яка якимось чином проведе за зачинені двері шоу-бізнесу, то за ними найчастіше чекатимуть робота, робота і ще раз… робота, яку ніхто інший не виконуватиме. До речі, перша українська школа моделей виникла в 1991 році в республіканському Будинку моделей «Хрещатик» і тривалий час тримала лідерські позиції в країні. Термін навчання складав три місяці. І, хоча в ній працювали найвідоміші дизайнери, режисери та манекенниці, а за площею, технічним оснащенням і методичними матеріалами, навіть, на сьогоднішній день Дім моделей «Хрещатик» не може зрівнятися з жодним іншим «інститутом модних дівиць», плата за отримані знання була символічною –
30 доларів.
Створити щось подібне у Хмельницькому першою наважилася Ірина Баннова – завідувач кафедри дизайну Хмельницького Національного університету. Не зважаючи на свій «немодельний» зріст (165 сантиметрів), вона ще замолоду скуштувала маникенницького «хліба». Це сталося, ще коли вона працювала конструктором-модельєром, проектуючи вироби для виставок. Кваліфікованих кадрів не вистачало і її попросили стати моделлю. Мовляв, хто краще за автора знає, як правильно носити його речі. І хоча, її прем’єра була не вельми вдалою, та потихеньку тодішній модельєр освоїла публічну професію. Коли ж почали вводили музичний супровід (до того манекенниці ходили без нього), Ірина Баннова взагалі стала зіркою подіуму! Адже з дитинства займалася танцями й ідеально відчувала ритм, чого неможливо було сказати про її колежанок.
«Свій студентський Будинок моделей я заснувала у 1992 році, – каже Ірина Мусіївна, – на зразок того, який бачила під час захисту дисертації у Ленінграді. Мої студентки, як колись і я сама, не лише шили, але й самі демонструвати свої роботи». Власне, так триває і дотепер. Щороку ази модельного ремесла тут освоюють близько 30 дівчат, ще сотня – розробляють і створюють ексклюзивні колекції одягу.
А ось директор Хмельницького модельного агентства «Ірен Модел» Ірина Щавінська (сама також колишня модель) проміняла кар’єру в Мілані на сім’ю і власну справу. Своє дітище вона заснувала у 2001 році, коли їй ледве виповнилося 18. Але вже у перший рік існування модельне агентство «Ірен Модел» мало шалений успіх – бажання вивчати модельну справу під керівництвом справжньої моделі виявило близько двохсот молодих людей. Іринина маленька донечка уже також цікавиться модельною справою, полюбляє відвідувати репетиції, які для своїх учениць проводить її мама і вже навіть брала участь у показі. «Я вважаю, що всі діти – неповторні особистості, – розповідає пані Щавінська. – Мені подобається працювати з ними, сприяти їхньому розвитку та допомагати формуванню внутрішнього світу. Багато уваги ми приділяємо вивченню етики, естетики, історії моди. Навчаємо моделей бути впевненими в собі і направляємо їх до перемоги. Серед моїх колишніх учениць: Елла Петрушка, яка зараз успішно працює в Нью-Йорці, Анжеліка Майденко – в Мілані, Юлія Шигарова – у Києві – за десять років всіх, звісно, не згадаю! Крім того, мої дівчата вже три роки поспіль перемагають на конкурсі краси «Міс Хмельницький», а хлопці – у «Аполлоні».
«Дев’яносто-шістдесят-дев’яносто»
Це параметри ідеальної зовнішності, закарбовані у підсвідомості кожної із нас, хоча, як виявилося, у модельних агентствах – це максимально допустимі об’єми. У «моді»: вузькі стегна – 88 сантиметрів і талія – 60 сантиметрів. Про зріст же і говорити не доводиться, кожна дівчина і так знає – чим вище, тим краще. Тому – мінімум 175 сантиметрів (з розрахунком, що в майбутньому вона ще ростиме).
Необов’язково бути дуже красивою, в один голос запевняють пані Ірини. Адже, краса – це справа наживна. Все можна зробити: і зачіску, і макіяж, і портфоліо, але такі речі, як гарна посмішка, доглянуті шкіра та волосся, завжди гарний настрій – це обов’язково. Дуже часто моделям не дозволяють користуватися декоративною косметикою. Навіть тушшю для вій і тональним кремом – «табу». Річ у тому, що роботодавцям потрібні абсолютно чисті обличчя, з якими вони потім починають працювати і роблять все, як кажуть, з нуля.
В наш час відвідувати школу моделей малюки починають з трьох років, хоча оптимальний варіант – діти шкільного віку. «Перспективною» учениця вважається
до досягнення повноліття, тому здебільшого, після
18 дівчата ходять – «для себе».

«Модель повинна вміти все», –
запевняє «Хмельницька красуня-2008», учасниця конкурсу краси «Міс Україна-2010», вісімнадцятирічна Анастасія Супрунюк. Адже, щоб стати моделюю, одного бажання замало. І це не порожні слова. Сама красуня 10 років займалася в модельних агентствах «Ірен Модел» і «Афродита», стільки ж часу – сучасними спортивними танцями. Паралельно вона навчається одразу у двох столичних вузах: в одному – вивчає акторське ремесло, у другому – здобуває фах юриста. І за день, як кажуть, встигає зробити тисячу справ.
«Перш за все, потрібно вивчити основи дефіле та його стилі, – ділиться секретами Настя. – По-друге, слід самій навчитися накладати макіяж та робити зачіску. Це, зазвичай, роблять професійні стилісти, але модель повинна вміти робити все, що стосується її зовнішнього вигляду – раптом щось станеться із перукарем або візажистом. Також потрібно слідкувати за своєю шкірою – жодних висипань, порізів або інших недоліків, які впливають на зовнішній вигляд. І найголовніше – це параметри! Маленький крок убік – і все. Постійні тренування, здорове харчування і нічого зайвого. Дієти дають лише короткочасний результат. Скинувши декілька кілограмів, перебуваєш у чудовій формі, але припинивши їх, кілограми повернуться – і їх удвічі більше! Аби чудово виглядати, а особливо перед конкурсом або показом намагаюся їсти якнайменше, особливо після 18-ї години та ще активніше займаюся спортом! Не дозволяю собі жирної, солодкої та смаженої їжі, адже вона не лише шкідлива для фігури, але й для здоров’я. Звісно, іноді бувають моменти, коли я можу дозволити собі щось із «забороненого» – я також жива людина. Таке трапляється лише на свята, в особливі дні, коли отримавши гарний результат, можна розслабитися. Але потім я активно борюся із зайвими калоріями в спортзалі, на біговій доріжці та в басейні».

Топ-5 міфів про моделей

Міф І: вони вміють лише вертіти стегнами
Більшість моделей «за сумісництвом» студенти, адже знання за плечима не носити. Всі мають або здобувають вищу освіту, всі розуміють що це не основна професія, хоча й серйозна робота.
Міф ІІ: повія в образі янгола
Солідні модельні агентства завжди турбуються про свою репутацію, а, отже – репутацію своїх підопічних. Жодні двозначні пропозиції від клієнтів не приймаються незалежно від розміру гонорару. Фотосесії в нижній білизні, топлес або у вбранні Єви дозволяються лише за згодою моделі. За подібні зйомки платять подвійні, а то й потрійні гонорари залежно від «ступеня відвертості». Причому, навіть, якщо на віддрукованому знімку нічого «такого» не видно – значення має лише те, що перед знімальною групою модель позувала без одягу.
Міф ІІІ: кар’єра моделі закінчується у 25 років
У більшості агентств є окремі картотеки «сеньйорів» і «сеньйор», вік яких необмежений. Вони рекламують продукти харчування, ліки, засоби зв’язку, туристичні тури, банківські послуги та інше.
Міф ІV: головне – це краса
Але для кожного вона «своя». Клієнти, вибираючи для своєї реклами одну-єдину кандидатку, проглядають десятки, а то й сотні моделей. Дуже часто «фаворитки» по декілька разів їздять на кастинги у інші міста за свої «кревні», а в результаті – усім, окрім однієї щасливиці, доводиться повертатися додому.
Міф V: працювати легко
Від моделі замовник чекає покори і відданості. Хочеться йому зйомок при сході сонця – доводиться вставати о третій ночі, хочеться фотосесії із гризунами чи з худобою в селі – будь ласка! Задля «красивого кадру» – просять зайти у воду чи в… багно, стати в кропиву, дертися на кручу на підборах або стрибати через багаття… Доводиться надягати незграбне вбрання з дешевих супермаркетів, спецодяг, взуття на декілька розмірів менше за те, яке носить модель... Але найбільше страждає волосся. Аби не терпіти щоденних багатогодинних знущань над ним, деякі дівчата навіть стрижуться наголо.