ye-logo.v1.2
25 Вересня, 2020

День донорів: як хмельницька молодь здавала кров

Суспільство 737

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Хтось став донором сьогодні вперше, але є й такі, що займаються цією справою регулярно.

Щороку 14 червня в світі відзначають День донора. На жаль, в умовах карантину кількість охочих поділитися кров’ю заради порятунку чужого життя зменшилась в рази. Через проблеми з транспортом і страх у людей, тривалий час у Хмельницькому та в Україні загалом складалася критична ситуація із запасами крові.

Наразі ситуація покращилася. Як розповідає директор Хмельницького обласного центру служби крові Ярослав Столяр, щодня в установі приймають 50-70 охочих здати кров. Таким чином забезпечують лікувальні заклади донорською кров’ю та її компонентами. 

«Зараз донорів побільшало. Наші люди реагують моментально, вони завжди нас рятують. На фоні карантину режим роботи центру служби крові не змінювався. Ми приймали донорів у звичайному режимі, але зрозуміло, що потік людей зменшився. По-перше, була проблема добратися, по-друге, люди злякалися. Переживали, чи вірус не передається через кров. Зараз усі заспокоїлися і робота налагоджується», - говорить Ярослав Столяр.

З нагоди Дня донора небайдужі хмельничани теж вирішили поділитися своєю кров’ю з тими, хто її потребує. Долучилася до порятунку чужого життя й місцева молодь. Частина з них стали донорами сьогодні вперше, але є й такі, що займаються цією справою регулярно.

Перед процедурою усі п'ють солодкий чай з печивом.
Процедура триває близько 15 хвилин.
Разова доза, яку можуть здати донори, - 250-450 мілілітрів.
Повинно пройти не менше 60 днів, перш ніж донор зможе знову здавати кров.

Координаторка проєкту «Стань донором – подаруй краплю надії» Тетяна Гайдук розповідає, мають сформовану базу донорів, в якій нароховується близько ста людей. Усі вони регулярно здають кров для потреб лікувальних закладів.

«Наш проєкт діє близько трьох років, починався він на базі ХНУ. Кожні два місяці ми намагаємося здавати кров. Також бувають термінові випадки. Нам телефонують і у нас вже є сформована база донорів. Нещодавно була аварія, де постраждало двоє маленьких дівчат. Близько тижня тому ми використали свою можливу кількість донорів для них. Тоді наших донорів було близько десяти і ще стільки ж ми знайшли по місту. Сьогодні передали марафон Молодіжному центру», - каже Тетяна Гайдук.

Як донори здають кров

Перед процедурою потрібно заповнити картку донора, потім – здати кров для визначення рівня гемоглобіну та резуса-фактора. Після цього потрібно пройти консультацію у терапевта, який вимірює тиск та визначає кількість крові, яку може здати донор. Разова доза складає 250-450 мілілітрів.

Далі донору пропонують випити солодкий чай з печивом, після цього відбувається процедура. Донорів, одягнутих в одноразові халати, бахіли та захисні маски, запрошують у зал здачі крові. Забір крові триває близько15 хвилин. Після процедури усі донори отримують по 80 гривень та довідку звільнення від роботи на один день.

Куди потрапляє кров після забору

Донорську кров лаборанти розділяють на компоненти, які зберігаються і видаються у лікувальні заклади. Щодня у Центр служби крові приходять запити про необхідність донорської крові, тож запаси потрібно постійно поновлювати.

Як зазначає заступниця директора Хмельницького обласного центру служби крові Людмила Щербатюк, уся донорська кров завжди обстежується на ВІЛ/СНІД, гепатит B, гепатит C та сифіліс. Тестування здійснюється на апараті, який дає можливість швидко і якісно проводити ці дослідження, мінімалізуючи людське втручання.

На цьому апараті донорську кров досліджують на ВІЛ/СНІД, гепатит B, гепатит C та сифіліс.
Плазму крові зберігають у морозильних камерах.
Плазма має бути пів року на карантині перед використанням.

Плазму з донорської крові тримають у морозильних камерах при температурі -30, -40 градусів. Залежно від температури, її можна зберігати один-два роки. Загалом у відділі карантинізації Хмельницького центру служби крові зберігають 2,4 тонни плазми.

«Плазма спочатку на карантині має бути пів року. Тільки після того її можна видавати. Видаємо на експедицію за необхідністю. Плазма не може повторно заморожуватися, тому її видача має проходити екстремально швидко. Для цього у нас є сумка-холодильник», – розповідає старша сестра відділу карантинізації донорської плазми Інна Козлова.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую