ye-logo.v1.2
6 Серпня, 2020

Не чіпай нашої мови: хмельничани виступили проти зміни закону про мову

Суспільство 1292

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Активісти переконують, що новий законопроєкт — це наступ на українську мову та значні преференції російській.

Сьогодні, 16 липня, на місцевий майдан Незалежності на акцію протесту вийшло майже пів сотні хмельничан. Приблизно половина з них — представники громадських організацій. На мітингу вони виступили проти внесення змін до закону про мову, які 17 липня має розглядати Верховна Рада України. Паралельно подібні акції протесту пройшли у столиці та інших містах країни. Що у новому законопроєкті обурило громадськість та що вимагали від центральної влади хмельничани, з’ясували кореспонденти сайту «Є».

Голова обласного товариства політичних в’язнів і репресованих Кузьма Матвіюк розповів, що частина небайдужих хмельничан цього дня поїхала на акцію протесту, яка проходить у Києві. В обласному центрі зібралися ті, хто не мав змогу вирушити у столицю.

«Ми зібралися проти спроби переглянути Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який у нинішній редакції нікого не дискримінує. Саме він виводить українську мову на належний рівень, яка досі потребує державної підтримки, — переконує Кузьма Матвіюк. — Проте законопроєкт, який завтра розглядатиме парламент, ставить українську мову під загрозу. Його автори говорять про захист національних меншин, але не мають увазі, наприклад, гагаузьку мову. Вони хочуть дати значні преференції російській».

«Автори законопроєкту не турбуються про національних менших, а лише хочуть дати значні преференції російській мові», — Кузьма Матвіюк

«Автори законопроєкту не турбуються про національних менших, а лише хочуть дати значні преференції російській мові», — Кузьма Матвіюк.

За словами голови обласної організації Національної спілки письменників України Петра Маліша, якщо цей законопроєкт прийме Верховна Рада, всі діти у російськомовних школах від п’ятого до одинадцятого класу майже не вивчатимуть української мови. Запровадивши такі зміни у навчальних закладах, надалі будуть спроби нового наступу на державну мову.

«Фактично це спроба запровадити в Україні двомовність. Досить нав’язувати нам побрехеньку, що «так історично склалося». Впродовж майже тридцяти років політики могли самі вивчити українську та навчити власних дітей. А не подобається державна мова — нехай їдуть у Ростов», — наголосив Петро Маліш і далі зачитав окремі тези листа до президента та парламенту.

На акцію протесту вийшло майже пів сотні хмельничан
Присутніх турбує можливість внесення змін до чинного Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
Деякі гасла мітингарі розмістили на постаменті пам’ятника «Віра, Надія, Любов»

За його словами, найперше громадськість вимагає зняти з розгляду парламенту новий законопроєкт про мову за авторства нардепа Максима Бужанського. Якщо ж народні депутати все ж його ухвалять, то учасники акції протесту вимагають від президента накласти на нього вето. Також мітингувальники хочуть, щоб проросійських нардепів притягнули до кримінальної відповідальності й депортували з України.

«Ми вимагаємо, щоб Володимир Зеленський захистив Конституцію та припинив загравання з Кремлем щодо русифікації вітчизняної освіти й перегляду чинного Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», — заявив Петро Маліш.

Петро Маліш переконує, що законопроєкт Максима Бужанського — це спроба запровадити в Україні двомовність

Петро Маліш переконує, що законопроєкт Максима Бужанського — це спроба запровадити в Україні двомовність.

Довідково: 17 липня Верховна Рада України має розглянути ініційований нардепом від «Слуги Народу» Максимом Бужанським так званий законопроєкт про мову. Він передбачає внесення змін, які стосуються навчання державною мовою. Згідно з чинним законодавством, з 1 вересня цього року навчання у російськомовних класах має проходити щонайменше на 80 відсотків українською мовою. Натомість Максим Бужанський пропонує здійснити такий перехід у 2023 році та переглянути обсяг навчання державною мовою. Зокрема, у п’ятому-восьмому класах викладання шкільних предметів українською має становити 20 відсотків, у дев’ятому — 40 відсотків, а у старших — 60 відсотків.

Читайте також: У Хмельницькому профспілки мітингували проти антисоціальних законопроєктів

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення

Відпочивай і подорожуй

  Так  Ні, дякую