Кореспонденти «Хмельницької народної газети «Є» приготували йогурт в домашніх умовах

Не зважаючи на хибну думку, що йогурт це — продукт, що з’явився на поличках наших магазинів з розвалом СРСР, це не так. Виявляється, що у радянські часи цей поживний та корисний продукт також у нас виготовлявся. Початок його виробництва припав на 1965-67 роки. Звичайно, його поширення не було настільки значним, як нині. Крім йогурту, вироблялася й ряжанки. Її робили з суміші молока і вершків, витриманої при температурі 95 ° протягом двох-трьох годин. Люди старшого покоління пам'ятають і ще один продукт радянського виробництва, - напій «Сніжок». Це кисло-солодкий напій з пастеризованого молока, сквашеного чистими культурами молочнокислих стрептококів і болгарської палички. У молоко додавалася суміш з плодово-ягідних сиропів, тому колір «Сніжка» був аж ніяк не білий. На жаль, сьогодні цей молочний напій у широкій торгівлі не відшукати, а ось йогуртів на прилавках наших магазинів повно. Проте, як твердить герой одного рекламного ролика: “Не усі йогурти однаково корисні”. І це факт. Можливо, тому, все більше людей, котрі турбуються про своє здоров'я, надають перевагу йогурту, приготовленому в домашніх умовах. Ось і наша газета, озброївшись декількома рецептами “домашнього” йогурту, спробувала приготувати цей продукт власними силами.

Трохи історії

Так ось, слово "йогурт" - турецьке, і означає "згущений". Турки і споріднені з ними кочові народи здавна перевозили молоко в бурдюках на спині коней та ослів. З повітря і шерсті в продукт потрапляли бактерії, відбувалося бродіння, а постійне струшування довершувала справу, перетворюючи молоко в густий кислий напій, який довго не псувався і при цьому зберігав всі корисні властивості.
Першим про нього повідомив Пліній Старший, який написав у своїй "Природній історії": "Скіфи вміють згущувати молоко, перетворюючи його в кислий і вельми смачний напій". Для пиття цей напій розбавляли водою, а для їжі підсушували, отримуючи щось на зразок сиру.
Батьківщина йогурту - Балканський півострів, а точніше стародавня Фракія.

У Європі йогурт став популярний в першій половині XX століття завдяки компанії “Данон”. Однак згодом ці продукти стали відрізнятися від стандартного йогурту.

Грійте йогурт в термосі...

Домашній йогурт справді дуже смачний і корисний продукт і його не можна порівняти з магазинним. Щоб правильно його приготувати, потрібно звернути увагу на наступні важливі моменти.
У нестерилізованому молоці існують різні кисломолочні бактерії, які в процесі приготування будуть конкурувати із закваскою і перетворювати молоко в “кисляк”. Тому молоко необхідно купувати пастеризоване, до того ж, його краще прокипятити. Закваска в молоці повинна розмножуватися при певній температурі 36 ... 40 градусів. Якщо температура буде нижчою, то вийде несмачний йогурт.
Йогурт готується приблизно 5-10 годин. При цьому молоко перетворюється в однорідну, щільну масу, яка, коли нахилити ємність, не виливається, а вивалюється великими шматками. Іноді потрібно її навіть потрясти. Смак нейтральний і практично некислий. Якщо консистенція йогурту неоднорідна, з водянистими вкрапленнями, значить, крім болгарської палички розмножилися кисломолочні бактерії. Вони можуть потрапити з молоком, закваскою або посудом. Але все одно це смачний йогурт.
Здається, з теорією усе. Тепер перейдемо до практики. Щоб приготувати, йогурт ми купили один літр молока та звичайний йогурт без добавок, наприклад, “Актівія”, “Актімель” чи “Молокія”. Молоко скип'ятили та остудили до 45 градусів. Якщо хочете охолодити швидко, занурте каструлю з молоком у велику миску або каструлю, частково заповнену холодною водою. Після того, як молоко остигло, основну частину його перелили до добре вимитого термоса. До решти молока, (приблизно одна склянка), додали три чотири ложки йогурту, добре перемішали та залили цю закваску також до термоса. Знову усе перемішали та поставили термос на підвіконня “дозрівати” на сонечку. Термос не чіпати. Через 5-6 годин перевірити чи згорнулося молоко. В нас йогурт став густим і щільним. Під час охолодження він загуснув ще більше. Для цього ми перелили його до банки та поставили на декілька годин до холодильника. На усе приготування у нас пішло трохи менше 10 хвилин. Треба сказати, що наш експеримент перевершив усі сподівання. Домашній йогурт вийшов дуже смачним. До речі, домашній йогурт краще вживати протягом 3 днів, хоча він може зберігатися 4-5 днів.

...або придбайте йогуртницю

Обираючи йогуртницю, ми переконалися, що вони, хоч і випускаються різними виробниками, по суті однакові. “Це зовсім не складний прилад, напханий процесорами й мікросхемами, - зізнається консультант одного з мега-маркетів побутової техніки Олексій Добрянов. - Типова йогуртниця - це набір з 7-8 баночок (кожна ємністю по 150 або 125 грамів відповідно)». Як з’ясувалося, відрізняються моделі, в принципі, тільки дизайном і кількістю баночок для виготовлення йогурту. Навіть потужність майже у всіх йогуртниць однакова – до 12 Вт. Втім, є ще один момент, який вирізняє йогуртниці – це вартість. Як правило, ціна стартує від 250 гривен. І чим розкрученіший бренд, тим йогуртниця дорожча.

Баночки в йогуртниці можуть бути скляними або пластиковими. Консультанти в магазині нам порадили краще брати скляні, бо в цьому випадку абсолютно виключена ймовірність того, що під час нагрівання з пластику виділятимуться шкідливі для здоров’я людини речовини. Банки обов’язково мають кришки. Особливо якщо ви купуєте йогуртницю маловідомої фірми. Банки (обов’язково з кришками), поміщені в спеціальний пластмасовий контейнер (круглий або прямокутної форми), теж з кришкою. Для зберігання готового продукту дуже зручно, коли кришечки цих баночок мають функцію встановлення дати приготування. Зазвичай, такий йогурт рекомендують зберігати не більше трьох днів. Хоча, якщо відверто, у мене вдома йогурт змітають з полиць холодильника набагато раніше, тож функція встановлення дати приготування досі так і не пригодилася.

Готується йогурт в йогуртниці дуже просто. Головне, заздалегідь запастися спеціальними заквасками. Їх можна придбати в аптеці, наприклад, «Наріне» (щоправда, є вони не в кожній), або ж купити в магазинах здорового харчування. У Хмельницькому такі є на території Центрального продуктового ринку в молочному павільйоні. Вибір йогуртових заквасок, до речі, різноманітний. Коштує пакетик цієї розкоші від 8 до 12 гривень в залежності від виробника і, як правило, розрахований він на літр молока. Щоправда, цієї кількості закваски вистачить на три-чотири порції йогурту. Для цього з готового продукту варто відкласти три ложки йогурту і використовувати його для приготування наступної порції замість сухої закваски.

Отже, беремо молоко, дуже ретельно змішуємо його із закваскою. Це можна робити за допомогою міксера чи ручного вінчика. Потім розливаємо отриману суміш в баночки, поміщаємо їх в йогуртницю, закриваємо кришку і вмикаємо таймер. Увага: кришками наповнені баночки закривати не потрібно! Якщо використовуєте не всі ємності – стежте, щоб ті, які підуть «в роботу», стояли тісно притиснуті одна до одної. Зазвичай, приготування йогурту займає 6-10 годин. Це залежить від закваски. В процесі, доведеться «набити» руку, щоб не допускати перекисання йогурту. Коли ви включите йогуртницю, єдине, що відбудеться – загориться індикатор робочого стану. Прилад не буде гудіти або ще якось підтверджувати те, що він приступив до приготування йогурту. Не турбуйтеся – так і треба. Процес, як кажуть, пішов. Баночки та їх вміст будуть повільно підігріватися, температура становитиме приблизно 40-45 º С і залишатиметься постійною до закінчення циклу.
Варто відзначити, що в процесі приготування йогуртницю не можна рухати, переставляти – вона повинна перебувати у спокої. Тому подбайте заздалегідь про таке місце, де прилад нікому не заважатиме.
Після встановленого часу прилад автоматично відключиться. Тоді до баночок можна додати фруктів, варення, горіхів чи меду та відправити до холодильника. Йогурт можна вживати в їжу приблизно через годину-півтори. До речі, придбавши відповідні закваски, у цій чудо-машині можна готувати ще й кефір, сметану, ряжанку та навіть дитячий сирок.