Глобальне потепління: що роблять у Хмельницькому для зменшення викидів

Україна як і решта світу вже почала стикатися з негативними наслідками кліматичних змін. Йдеться не лише про стихійні лиха та зменшення опадів, а й пересихання криниць і падіння врожаїв. Останнє, наприклад, впливає на здорожчання соняшникової олії та цукру. Щоб не допустити погіршення цієї ситуації, людство повинне скоротити викиди вуглецю, який вважається головною причиною глобального потепління.

Цим питанням переймаються й у Хмельницькому, який кілька років тому долучився до ініціативи Європейського Союзу «Угода мерів». Оскільки вже минув певний час, можна робити попередні висновки й вносити певні зміни у заплановані заходи. Власне таку ціль перед собою поставили представники громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер».

Що таке План дій сталого енергетичного розвитку та навіщо він потрібен

Для протидії глобальному потеплінню ініціативу «Угода мерів» започаткували у 2008 році. Міста, які стали її підписантами, повинні запровадити План дій сталого енергетичного розвитку. Його ціль — за певний час скоротити викиди вуглецю на 20 відсотків. Для цього необхідно збільшувати кількість електротранспорту та відновлювальних джерел енергії, вживати заходи з енергоефективності (наприклад, утеплювати багатоквартирні будинки та школи)…

Хмельницький став підписантом «Угоди мерів» у 2015 році. Тоді ж прийняв План дій сталого енергетичного розвитку, який діятиме до 2025-го. Нині можна побачити, як місто його виконує. Наприклад, утеплення навчальних закладів або встановлення установки для дегазації місцевого сміттєзвалища. Дослідити ефективність цих заходів покликаний проєкт «Кліматичні амбіції Хмельницької громади».

«Відійти від сухих цифр»: про «Кліматичні амбіції Хмельницької громади»

За словами голови ГО «Хмельницький енергетичний кластер» Степана Кушніра, нині у цей План дій потрібно внести деякі зміни. По-перше, документ не враховує 24 населенні пункти, які доєдналися до міської громади. По-друге, у ньому відсутні деякі важливі заходи. Наприклад, пов’язані з альтернативною енергетикою.

«Багато цілей, прописаних у Плані дій, Хмельницький вже успішно виконав. Тому ми повинні зрозуміти: місто досягло такого результату, бо поставило недостатньо амбітні цілі, чи навпаки провело дійсно ефективну роботу. В будь-якому випадку на основі такого дослідження, зможемо лише покращити заходи зі скорочення викидів вуглецю, — заявив Степан Кушнір.

Представники ГО «Хмельницький енергетичний кластер» планують презентувати своє дослідження восени. Фото: автора

Представник «Хмельницького енергетичного кластера» Артур Кокаревич додав, що аналіз виконання Хмельницьким нинішнього Плану дій заплановано презентувати восени. Крім того, цей проєкт передбачає просвітницьку кампанію серед населення.

«Ми хочемо відійти від сухих цифр. Натомість — пояснити хмельничанам, що зменшення викидів вуглецю залежить від кожного з нас. Наприклад, в Хмельницькому значну роль у забрудненні повітря відіграє автотранспорт. А це стосується не лише кліматичних змін, а й нашого здоров’я», — зазначив Артур Кокаревич.

Податок на вуглецевий слід: чому місцевому бізнесу необхідно скорочувати викиди

Високий рівень викидів вуглецю промисловими підприємства чи автотранспортом — це наслідок використання застарілих технологій. На жаль, це стало своєрідною нормою для України, адже перехід на екологічне виробництво часто вимагає значних витрат. Не кожне підприємство готове піти на такий крок. Однак для бізнесу, який вже експортує свої товари у країни Європейського Союзу або має такі плани, — невдовзі це стане необхідністю.

Податок на викиди вуглецю в Україні значно менший, ніж в ЄС. Як зазначає інтернет-видання «Європейська правда», у 2019-му році у нашій країні ставку визначили на рівні 10 гривень за тонну. Натомість в середньому по Європейському Союзі він становить 30 євро за тонну. Лідером є Швеція, яка визначила його на рівні 140 євро за тонну.

«У таких умовах інвестувати в модернізацію підприємства набагато вигідніше, ніж платити високі податки. Тим паче, що гнучка система кредитування та політика державної підтримки «зеленого переходу» в країнах ЄС дозволяє залучити фінансування на вигідних умовах», — пояснює «Європейська правда».

Цей курс на боротьбу з викидами лише посилюється й до 2050 року заплановано перетворити Європейський Союз на вуглецево-нейтральний континент. Для цього, зокрема, пропонується запровадити механізм вуглецевого коригування для імпортної продукції. За таких умов український бізнес, який не подбав про скорочення викидів, буде поставлений у неконкурентні умови через зростання податків на виготовлену ним продукцію. Більше того в ЄС взагалі може перестати купувати їх товари. Найперше це завдасть удару українській металургії та аграрній сфері.

Звісно Хмельницький — не промислове місто, однак навіть місцевий бізнес має усвідомлювати екологічну політику ЄС. Її можуть й надалі посилювати, що ставитиме під удар все нові сфери.

Читайте також: Поскаржитися владі та дізнатися про ремонти: для хмельничан створили нові сервіси