Старокостянтинів і князь Острозький: 5 цікавих фактів, яким пів тисячі років

За історичними свідченнями 5 січня 1561 року князь Василь Костянтинович Острозький купив село Колищенці та перетворив його на місто, яке нині ми знаємо як Старокостянтинів. Вже за три місяці він отримав від польського короля привілеї на заснування міста та Магдебурзьке право.

Князь заклав тут замок, перетворивши місто на укріплений форпост в оборонній системі волинських земель на шляху татарських вторгнень. Дуже швидко воно набуло статусу адміністративного центру Костянтинівської волості.

Історики кажуть, що, можливо, в князя були великі плани на розбудову міста, але, повернувши у 1574 році Острог собі у власність, князь зайнявся розбудовою і посиленням столиці князівства Острозького. Хоча і далі продовжував розбудовувати Костянтинів - збудував замок, п’ять храмів та заснував школу.

Нині ми розповімо про цікаві факти з історії Старокостянтинова, пов’язані з іменем князя Острозького, та про те, що унікального збереглося з тих часів, по яких вже минуло пів тисячі років.

Факт 1. За скільки купили та чому назвали Костянтиновом

Село Колищенці князь Острозький купив в нащадків Івана Лабунського за п’ять тисяч кіп литовських грошей. У березні того ж року князь отримав два королівські привілеї: право заснування міста та Магдебурзьке право для нового міста.

Князь Острозький заклав замок, перетворивши місто на укріплений форпост в оборонній системі волинських земель на шляху татарських вторгнень. Фото: з архіву

За однією з версій, нове місто Василь Костянтинович Острозький назвав іменем свого батька - Констянтинів. Утім, саме в цей час князь Василь починає називати себе подвійним іменем - Василь-Костянтин. Історики це пояснюють тим, що таким чином він хотів перейняти славу свого батька, або ж навіть прагнув, щоб його асоціювали з візантійським імператором Костянтином, а місто Костянтинів зі столицею Візантії - Константинополем.

Лише у 1632 році місто перейменували на Старокостянтинів, бо на той час з’явився ще один Костянтинів – нині це село Новокостянтинів на Летичівщині.

Факт 2. Замкова церква і нерозгадана фреска

Першими спорудами, які почав зводити тут Василь-Костянтин Острозький, були замок та церква. Історики схиляються до думки, що Свято-Троїцька церква була сімейним храмом Острозьких. Нині вона збережена майже у первозданному вигляді. Щоправда, внутрішнє оздоблення дуже постраждало. У розписах переважає рослинно-орнаментальний живопис. Ікон, які б прикрашали стіни храму, зовсім небагато.

Розписи в замковій церкві дуже постраждали. Фото: з архіву

Над хорами у храмі проглядається зображення герба Острозьких. Це розпис XVI століття. Сьогодні, на жаль, його можна побачити лише частково. Тут зображене коло, поділене на чотири частини. В одній ще досить чітко видно місяць і зірку, решта - майже не проглядається.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Ще одна фреска, таємниця якої до кінця не розгадана, відкрита реставраторами у 90-х минулого століття. На ній, кажуть, зображена сцена смерті одного з синів князя Олександра, над яким схилився Василь-Костянтин Острозький.

Наразі цю версію ані підтвердили, ані спростували.

Факт 3. В замку Острозьких є криниця, яку називають князевою

Безліч легенд бережуть в собі стіни замку князя Острозького. Тож розповіді про наступний факт – більше, мабуть, легенда. Щоправда, криниця існує насправді. Вона викопана у самому замку, який був збудований, щоб зупиняти ворога. І якщо під час ворожих штурмів у війська проблем з харчами не було, то з питною водою – часом було сутужно.

Під мурованим склепінням замкових коридорів криниця виглядає дещо незвично, адже їх ми, зазвичай, бачимо лише на вулицях. Фото: з архіву

Під час одного з нападів, ворог тримав в облозі замок-фортецю місяць. Запаси води закінчувалися, у людей почалася паніка. Князю Острозькому тоді наснився сон, що під замком є могутнє джерело. Наказав князь копати в тому місті, яке бачив уві сні. Копали п’ять метрів, десять… Нема води… І це при тому, що поруч із замком річка тече, низовина. Та князь не втрачав надії. І на п’ятнадцятому метрі задзюрчало джерело. За легендою, напоїли військо цілющою водою і вже ніяка облога місту була не страшна.

Князеву криницю і нині можна побачити тут, всередині замку, і навіть скуштувати студеної водиці. Під мурованим склепінням замкових коридорів вона виглядає дещо незвично, адже криниці ми, зазвичай, бачимо лише на вулицях.

Факт 4. За часів Острозького в місті діяла друкарня та академія

Є певні історичні свідчення про те, що в Старокостянтинові за часів правління Острозького існувала друкарня та академія. Петро Кралюк, професор Національного університету «Острозька академія» у своїх працях пише про документальну згадку, що князь мав друкарню в Костянтинові, яку в 1588 році передали Кузьмі Мамоничу. Проте до нас не дійшли видання цієї друкарні або ж якісь згадки про них.

Але оскільки князь Василь-Костянтин Острозький збирався зробити Костянтинів релігійно-культурним осередком, то міг саме сюди перенести друкарню з Острога після майновихі непорозумінь з відомим друкарем Іваном Федоровичем (Федоровим).

Є певні історичні свідчення про те, що в Старокостянтинові за часів правління Острозького існувала друкарня та академія. Фото: з архіву

Згадував про друкарню у своїх працях і Іван Огієнко.

За словами Петра Кралюка також є певні свідчення на користь того, що в Костянтинові була школа підвищеного типу - академія. Дослідникам відомий примірник рукописної в 1599 році книги «Кормча», де зазначено, що вона переписана «Въ богоспасаемом граде Константинове въ Кадеміи Константиновской». І науковцям цей запис видається цілком достовірним.

Тож, цілком очевидно, що в Костянтинові у 80-90-их роках XVI століття існував гурток вчених книжників, які переписували релігійні тексти. Зрештою, ці книжники могли навчати й дітей. Тому маємо підстави говорити, каже Петро Кралюк, про існування в Костянтинові академії, створеної за зразком академії Острозької.

Факт 5. Чи є прижиттєве зображення Василя-Костянтина Острозького та як він виглядав

Який вигляд мав князь Василь-Костянтин Острозький – і досі для дослідників загадка.

Мистецтвознавець з Острога Микола Бендюк розповідає, що більшість портретів родини Острозьких дійшли до наших часів переважно в копіях ХІХ століття. І, зрозуміло, копіюючи їх протягом століть, в кінцевому результаті на цих портретах ми бачимо вже дещо уніфіковані образи. Єдине відоме прижиттєве зображення князя - з медалі, яка зберігається в єдиному екземплярі в російському Ермітажі.

У 2020 році в Острозі в рамках проєкту «Ренесанс образів» поєднали твори мистецтва минулих століть і портрети сучасників. І щоб відтворити саме князя Острозького, взяли за основу не портрет пізнішого періоду, а художник Юрій Нікітін спеціально його написав з того єдиного прижиттєвого оригіналу, що на медалі.

Юрій Нікітін написав зображення князя Острозького з єдиного прижиттєвого оригіналу - з медалі. Фото: зі сторінки Миколи Бендюка у фейсбуці

До речі, відтворити образ князя з написаного портрету тоді запросили Олега Погорільця, директора Державного історико-культурного заповідника «Межибіж».

До теми: Історичний вигляд Замкової брами XVI століття в Старокостянтинові відтворили у 3D-форматі