Як тримати оборону на психологічному фронті: поради психотерапевта

 Війна має свою психологію, вона складається з інформаційно-психологічних атак і, відповідно, коливань настрою. Психотерапевт Едгар Соболєв на особистій сторінці у Твіттер пояснює: коли стається щось жахливе і неочікуване, люди спочатку переживають шок і починають діяти за автоматичною програмою виживання. Розум починає планувати, перебирати варіанти майбутніх подій, а згодом повертаються базові емоції і вихід з шоку переходить в інші стани.

Такі коливання настрою – нормальний процес, який властивий психіці людини. І про них ворог теж знає. Адже війна відбувається не лише на лінії фронту, це ще й інформаційно-психологічна спецоперація.

«Війна вже всередині кожного: на лінії фронту вона фізична, поза ним – психологічна. Настрої людей такі самі важливі, як техніка», - стверджує Едгар Соболєв.Психотерапевт дає корисні поради, які допоможуть мобілізувати свій ресурс, легше переносити коливання настрою і допомогти перемагати.

По-перше, не піддаватися впливу провини. За словами Соболєва, провину відчувають усі, хто не відчуває безпосереднього страху. «Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності. Так, не всі зараз в лавах героїчних ЗСУ, але ми та ЗСУ – одне єдине тіло. Кожен має вплив на кожного – усмішка в Рівному, гарний настрій у Львові і якісно виконана робота в Тернополі передасться через сотні рук і врятує життя солдату в Харкові. Це і є єдність», - наголошує психотерапевт. Зараз немає неважливої роботи, немає неважливих людей. Тому важливо визначитись, що ви можете робити і в якій сфері можете тримати оборону.

По-друге, припинити надмірні очікування. «Розчарування і відчай виникають коли є очікування. Рецепт простий, нехай краще перемога стане для нас шоком і несподіванкою, ніж очікування скорого закінчення доведуть до відчаю. Ми маємо вірити в перемогу, але не чекати її, а працювати й жити для цього», - пояснює Едгар Соболєв.

По-третє, жити далі. Подолавши провину і надмірні очікування, жити. А ще - будувати плани про те, що ви будете робити після війни. Плани – це важливо, бо вони наповнюють життя сенсом. Також психотерапевт радить: «Виділити собі три-чотири перерви на перегляд новин замість цілого дня. ЗСУ справляться без нашого перегляду новин, а без нашої роботи – їм буде важче. Тим, хто в підвалах в містах, що в облозі, ваша робота – вижити. Україні потрібні українці».