Унікальний танк, музей зла, пошуки Леніна – Симчишин про декомунізацію Хмельницького

Хмельницький позбавляють від залишків радянського минулого. Нещодавно комуністичну символіку прибрали з території військового кладовища та Меморіалу слави полеглим у Другій світовій війні. Минулого місяця на території громади дерусифікували понад сотню назв вулиць і провулків. Нині по місту продовжують знаходити тоталітарні написи і таблички та демонтовувати їх. Водночас залишаються спірні питання стосовно деяких елементів часів радянщини. Наприклад, танк на розі Кам’янецької-Сковороди.

Про те, як сьогодні у Хмельницькому очищають простір від тоталітарних речей, сайту «Є» повідомив міський голова Олександр Симчишин. Очільник міста пояснив, який ймовірний варіант подальшої долі меморіалу-танку часів Другої світової, поділився ідеями про створення тематичного музею в місті. Крім того, посадовець розповів про пошуки 22-тонного пам’ятника Леніну, що зник з парку Чекмана після знесення вісім років тому.

- Розкажіть, будь ласка, як останнім часом в Хмельницькому триває декомунізація, що ще потрібно демонтувати?

- На останній сесії ми перейменували 45 вулиць в міській зоні і 68 вулиць в зоні сіл в межах громади, названих діячами колоніального і окупаційного минулого. Кілька місяців перед цим ми теж робили перейменування топонімів. На військовому кладовищі було багато зірок. Ми їх забрали звідти. Демонтаж кількох табличок і їх заміни було проведено в дендропарку. Також по місту зняли таблички.

Нещодавно на Меморіалі слави в Хмельницькому встановили пам’ятну дошку на честь міст-героїв України. Фото: з фейсбука

Максимально зачищаємо простір від всього колоніального, окупаційного і комуністичного. Тут багато хто маніпулює, що це наша історія. Насправді йдеться не про історію, а про топоніміку. Ми й далі будемо вчити про Гітлера, Сталіна, Леніна – тих людей, які робили зло, бо маємо уроки з цього брати. Але життєвий простір, в якому ми перебуваємо, має бути український, бо ми – українці.

Є у нас ще кілька завдань щодо демонтажу і перейменувань, поки наш простір повністю не стане українським. По селах громади є трохи зірок, серпів, молотів. Є ще частина написів і в дендропарку, біля Вічного вогню, які треба демонтувати. Але це вже поодинокі випадки.

- Чи несуть демонтовані комуністичні елементи цінність? Що з ними далі робитимуть?

- Все, що демонтовується, береться на облік. Те, що має цінність, зберігатимуть для визначення подальшої долі. Чесно кажучи, ми ще не визначилися, що з цим робити. Наприклад, є ідея створення музею тоталітаризму, чи музею зла, чи музею окупації . Стягнути туди частину демонтованої символіки з відповідним інформаційним супроводом. Щоб дорослі, діти могли приходити в той музей і розуміти, яке зло принесло нам колоніальне російське минуле. Чи ми реалізуємо цю ідею, після перемоги будемо визначатися. Зараз менше про те турбуємося.

Танк у Хмельницькому ідентифікують не як радянський, а як український. Фото: з архіву

- Про меморіал-танк у Хмельницькому. Він стоятиме далі?

- Це унікальний експонат, який має історичну цінність. Ми точно знаємо, що не будемо його руйнувати. Цей танк збірний. Там значна частина від Т-34, а їх кілька штук на весь світ залишилося. Тому цілком можливо, що з часом танк стоятиме в музеї зла і буде хорошим експонатом з відповідними написами та поясненнями, що це дало українцям.

Нещодавно меморіальний комплекс на військовому кладовищі позбавили комуністичної символіки. Фото: з архіву

- Що буде замість комуністичної символіки на меморіальному комплексі війського кладовища?

- Можливо, якийсь напис відобразимо. По-перше, роки на меморіалі мають відповідати реальним історичним фактам. Для українців Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 роки. Символи навряд чи там будуть нанесені.

Повалення пам'ятника Леніну, який стояв у Хмельницькому в парку імені Чекмана. Фото з архіву

- Як тривають пошуки пам’ятника Леніну з парку Чекмана?

- Тут, на жаль, питання, покрите мороком. Слідство ведеться. Тоді були інші люди при владі. Вони за це відповідали. Була кримінальна справа, потім кримінальне провадження. Навіть ми вже давали частину інформації правоохоронцям, відповідали на запити. Знаємо, що людей опитували. Але виглядає так, що кінців немає. Це прикро. Пам’ятник не мав би мати цінність музейного експонату, але то був коштовний метал. Його варто було б продати з аукціону і використати для раціональних потреб міської громади чи війська.

Нагадаємо, 21 лютого 2014 року учасники Революції Гідності повалили пам’ятник Леніну в парку Чекмана у Хмельницькому. Монумент вважив 22 тонни та був зроблений з бронзи. З часом пам’ятник зник, хоча його передавали на баланс комунальників. Правоохоронці досі не змогли встановити винуватців крадіжки майна громади.