В гостях добре, а вдома — краще: попри війну українці повертаються з-за кордону

Після масштабного вторгнення російських окупантів понад п’ять мільйонів українців виїхали за кордон. Переважно вони тікали від війни у Польщу та сусідні країни. Хоча росіяни продовжують обстрілювати українські міста й загроза життю не зменшилася, все більше громадян повертаються додому.

Українців, які змушені покидати свої домівки через російських окупантів, можна розділити на дві категорії. Одні рятуються від війни в інших областях, другі — за кордоном. Для кращого розуміння ситуації коротко розкажемо про кожну з груп.

Згідно з останнім звітом Міжнародної організації з міграції, через війну понад 7,1 мільйона українців стали внутрішньо переміщеними особами. Йдеться про людей, які виїхали в інші, відносно безпечніші, регіони чи населенні пункти. З-поміж них вже майже 4,5 мільйона повернулися додому. Більшість їде у північні області та у Київ. Фактично вони почали повертатися після того, як захисники України визволили частину окупованих територій. Це ж вплинуло на людей, які рятувалися в інших країнах.

У Державній прикордонній службі України розповіли, що станом на 16 червня від початку війни з країни виїхали понад 5,7 мільйона людей. Більшість з них — громадяни України. Натомість вже понад три мільйони українців повернулися назад (йдеться й про тих, хто виїжджав до 24 лютого або робив це кілька раз за час війни — авт.).

З 24 лютого до 16 червня в Україну повернулися понад три мільйони громадян. Інфографіка: Держприкордонслужби

«В середньому щодоби державний кордон в обох напрямках перетинає 80-85 тисяч людей. Кількість тих, хто в’їжджає в Україну, наразі переважає над тими, хто виїжджає. Така позитивна тенденція спостерігається зі середини травня», — зазначив на одному з останніх брифінгів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.

Більшість українців задоволені допомогою Польщі та Німеччини

Дослідницька компанія «Info Sapiens» спробувала приблизно оцінити, чи задоволені біженці з України умовами перебування у Польщі, Німеччині та Італії. Результатів по інших країнах дослідники не надавали, адже у них опитали недостатню для аналізу кількість людей.

Згідно з отриманими результатами, більшість людей вирішили виїхати за кордон через бойові дії та бомбардування. Лише 13% сказали, що їх населенні пункти були у відносній безпеці. Однак майже усі відчули негативні наслідки війни. Переважно йдеться про роз’єднання сімей, зменшення доходів, втрату роботи та погіршення психологічного стану. Здебільшого люди їхали у країни, де мають друзів, знайомих або родичі. Лише 14% опитаних орієнтувалися на пільги. Однак серед біженців у Німеччині таких вдвічі більше.

Найпоширенішими видами допомоги, яку отримують біженці є гуманітарна, забезпечення житлом, фінансова й допомога з оформленням легалізації. Однак розподіл фінансової підтримки не відповідає матеріальним втратам, які через війну зазнали українці.

Більшість біженців виїхали за кордон, бо відчули пряму загрозу своєму життю. Інфографіка: дослідницької компанії «Info Sapiens»

«Загалом 73% біженців задоволені своїм перебуванням за кордоном, причому в Німеччині та Польщі таких близько 80%, а в Італії — 62%. Біженці без дітей краще оцінюють своє перебування за кордоном, ніж біженці з дітьми. Також 87% опитаних оцінюють ставлення місцевих мешканців як позитивне. Найчастіше в Польщі (93%), а найрідше в Італії (84%)», — зазначено в дослідженні «Info Sapiens».

Попри гарне ставлення країн, у які виїхали українці, 96% біженців переживають різноманітні негативні стани. Найбільш поширеними є відчуття розгубленості, безнадії, почуття провини перед тими, хто залишився вдома, й емоційна нестабільність. Це може бути однією з причин, чому люди вирішують повернутися попри війну.

Чому українці попри війну повертаються з-за кордону

Українці, які повертаються додому розуміють, що війна досі триває як і російські ракетні удари. Хоча вони усвідомлюють існування загрози їх життю та здоров’ю, більшість таких людей оцінюють її дещо нижчою, ніж у перші місяці масштабної війни. Зокрема, йдеться про жителів звільнених територій та областей, де не велися активні бойові дії. Про це свідчать численні інтерв’ю.

Наприклад, жителька Дніпропетровщини Марина Кононенко розповіла виданню «Суспільне.Новини», що повертається додому з Німеччини. Зі своєю донькою вона там пробула три місяці. «Ми жили у німецькій родині. Нас дуже добре приймали й з усім допомагали. Наприклад, з документами та вивченням мови. Але це не Україна. Тому хочеться повернутися додому», — поділилася Марина Кононенко. Схожої думки дотримується Людмила Побережна, яка з разом з матір’ю повертається з Польщі на Хмельниччину.

Повернення громадян важливе для відновлення української економіки

Нещодавно американська газета «Los Angeles Times» опублікувала спільну статтю радника президента України Олега Устенка й професора Массачусетського технологічного інституту Саймона Джонсона. За їх словами, цьогоріч з огляду на нинішню ситуацію українська економіка впаде ймовірно на 40% проти показників 2021-го. Поки не біженці не повернуться додому неможливо запустити її відновлення та розвиток.

Частина людей продовжує працювати віддалено. Наприклад, програмісти. Навіть в інших країнах вони можуть отримувати дохід і підтримувати вітчизняне страхування, фінанси, обслуговування клієнтів та інші види економічної діяльності. Однак більшість робіт неможливо виконати дистанційно. Тому Олег Устенко й Саймон Джонсон пропонують країнам Євросоюзу фінансово стимулювати повернення українців. Зокрема, вважають за доцільне надавати людям частину грошової допомоги після їх приїзду в Україну. Це не лише підтримає нашу країну, а й зменшить витрати ЄС,

«Є три можливі способи зробити цей переказ. Один з підходів — дозволити біженцям привезти свої грошові виплати з собою в Україну на обмежений період. Наприклад, на шість місяців. Іншим — є надання додаткових ресурсів українському уряду, щоб найняти більше людей для роботи з відновлення. Обидва підходи затягнуть додому багато біженців, але процес може бути повільним. Уряду було б легше та ефективніше використати кошти, отримані від ЄС, для створення тимчасової програми базового доходу для всіх українців. Невеликі грошові гранти допомогли б мільйонам людей, які зараз намагаються прогодувати свої сім’ї, залишитися в їхніх громадах і підвищити економічну активність країни», — переконанні Олег Устенко й Саймон Джонсон.

Читайте також: Хмельничани скаржаться, що маршруток стало менше: як коментує міська влада