«До перемоги нема часу втомлюватися» - хмельницький волонтер-айтівець про уроки чотирьох місяців війни

Волонтерська діяльність в Україні стала своєрідним символом всемогутності, і аналогів подібної самоорганізації у світі годі шукати. Від дефіцитного інсуліну до літальної техніки – волонтери можуть дістати майже все. А після повномасштабного вторгнення росії волонтерити в країні став практично кожен. Як не допускати хаосу і координувати дії, як продовжувати працювати і які курйози трапляються, - своїм досвідом ділиться хмельницький айтівець, проектний менеджер Олексій Заставний.

Олексій зізнається, його перший досвід волонтерства – цифрова допомога - стався практично одразу після початку повномасштабного вторгнення. Знайома блогерка попросила створити сайт для збору коштів. З колегами за два тижні створили сторінку, зробили мобільну версію, підключили платежі. Робили максимально оперативно і якісно.

«Далі знайшлися однодумці, - пригадує Олексій. - Для тих, хто планує долучитися активніше до волонтерського руху, раджу спочатку приєднуватися до існуючих об’єднань. Так легше шукати потрібні контакти, експертів, підрядників. Зараз вже є вибір – в Україні багато відрегульованих організацій, які допомагають за різними напрямками. Діє закон взаємовиручки – якщо щось не можу знайти, звертаюсь до інших волонтерів. Якось зустрів свого тренера з вільної боротьби, який оперативно доставляє амуніцію з Франції, Чехії, Англії. Через нього закупив брендовані розгрузки, броніки, каски для хлопців. Допомагаємо один одному: нещодавно відправив вантаж знайомим хлопцям на схід - кинув клич і за дві години знайшов потрібне. Інший знайомий доставляє продукти, одяг цивільним на схід, паралельно вдягають наших хлопців. З ним співпрацюю по логістиці - доставити вантажі з Польщі до кордону. На початку чекати «гуманітарку» було довго, 2,5 тижні, тиждень з яких - на кордоні».

Поєднувати роботу та волонтерство – можна, - каже Олексій.

«Певний період я майже весь час присвячував волонтерству. В моїй компанії якраз закінчився проєкт, через активність у волонтерстві шукати активно новий просто не мав часу. В компанії зрозуміли, дуже «не смикали». Настав такий час, що кожен сам обирає, де має бути і де більше користі принесе. Домовився з командою, що головні волонтерські завдання закриватиму до 11 дня, далі - робочі. Зараз, коли вже є налагоджена логістика, волонтерського завантаження менше. Можу зосередитися на роботі».

Що є для нього хорошим результатом у роботі волонтера? «Для нас визначальним є час, суми зборів та якість. Чим швидше знайшов, тим швидше передав, - каже Олексій. - Зазвичай дію за шаблоном: отримав запит – відкрив збір – закупив – доставив. Але ось з касками так не вийшло: замовив першу партію відразу після 24 лютого, а отримав лише на початку квітня. Загалом ми забезпечили необхідним спорядженням понад 20 підрозділів. Трапляються курйози. Наприклад, замовили берці, а вони виявилися бежево-рожевими, зовсім не підходять до форми. Втім швидко знайшли тих, кому підійшли. Зрештою, пояснили, що після першої ж вдягання, вони вже ніколи не будуть рожевими чи бежевими. А якось хлопці в Донецькій області дуже просили про авто, буквально будь-яку. Ми знайшли, мали відправляти. Аж виявилось, що вони знайшли машину на місці. Неочікувано отримали резервну машину, але довго вона «не застоялась».

«Для нас визначальним є час, суми зборів та якість. Чим швидше знайшов, тим швидше передав», - каже Олексій про допомогу військовим

Додає, що труднощі волонтерства очевидні – з часом стає все важче проводити збори коштів. Запитів стає все більше, хтось з донорів втрачає дохід, хтось - довіру.

«Але це також урок, ми вчимося реагувати – розширювати канали пошуку, розвивати мережу контактів , шукати нових знайомих, які можуть допомогти за кордоном. Загалом список моїх контактів за цей період збільшився номерів на 50, не менше», - зазначає він.

Типова помилка волонтера, - на думку Олексія, – неперевірені люди.

«Так, ми маємо одну мету, але часом буває важко домовиться, оперативно відпрацювати запит, розпланувати, що робимо і який результат. І це може впливати на результат і якість волонтерської роботи. Саме тому ми прострелюємо пластини у кожній партії бронежилетів, тому просимо фотозвіти. Вони не лише морально підтримують, це частина звітності. Я – лише посередник, тому маю переконатися, що все замовлене вчасно доставлене і відповідає технічним вимогам».

Хоча є твердження, що волонтери, які працюють понад 40 годин на тиждень з часом вигоряють, Олексій зізнається, що не відчуває цього вигоряння.

«Напевно, лишатися на плаву мені допомагає кожен новий запит. До перемоги немає часу задумуватися, втомлюватися, жалітися. Я докладаю максимум зусиль на кожний новий запит, навіть знаючи, що буде непросто», - робить висновки волонтер.