Як у Нетішині двоє однокласників стали рекордсменами на мультитесті

Замість випускної вечірки у дев’ятому класі – карантинні обмеження і перший досвід онлайн навчання. За два роки їхню планову підготовку до ЗНО зупинила війна. Невизначеність, чергова «дистанційка», нововведені мультитести – реальність цьогорічних випускників шкіл. Попри усі переживання чимало з них змогли скласти випускні іспити на максимум. Деяким навіть вдалося не зробити жодної помилки в тестах з усіх трьох предметів.

На Хмельниччині таких юних рекордсменів нарахували 15. Це юнаки та дівчата, які набрали по шістсот балів на національному предметному тесті з шестисот можливих. Серед них двоє однокласників – Владислав Антончик і Тарас Шпортко. Хлопці є випускниками Нетішинської школи №4, нині обоє готуються вступати до університету, де вивчатимуть програмування. Як вдалося набрати максимум, чи було це важко здійснити, вони розповіли сайту «Є».

Владислав і Тарас – багаторазові переможці олімпіад, відмінники й «золоті» медалісти. Попри це весь випускний рік вони додатково займалися з репетиторами. Кажуть: завжди хотіли вступити в хороший виш, а для цього потрібні високі бали. Тож намагалися вивчити якомога більше, не пропустивши дрібниць.

«Останній рік сильно займався з репетиторами, щоб закріпити знання. Але після початку вторгнення російських військ все змінилося. Я мав здавати фізику, іноземну мову, а з’явилася історія. Почав її вивчати додатково, - говорить Тарас Шпортко. - Дистанційне навчання особисто для мене виявилося поганим відкриттям. Спочатку було важко концентруватися. Не вистачало дружньої атмосфери, яка була у класі, прямого контакту з людьми. Далі вже налаштувався і почав ефективніше працювати. Тоді все налагодилося».

Тарас Шпортко став одним з тих 375 випускників, які набрали по двісті балів з трьох предметів.

Підготовку не покидали до останнього. Зізнаються, що останні дні обоє намагалися все повторити, довчити, пройти онлайн-тести для тренування. Натомість у день здачі мультитесту були налаштовані рішуче, проте їх очікувала несподіванка.

«У день тестів була тривога. Її оголосили прямо перед самим іспитом й усім довелося спускатися в укриття. Ми десь годину там сиділи. Я хвилювався, що нас відправлять на додаткову сесію, але пощастило, - згадує Владислав Антончик. - Коли приступив безпосередньо до тестів, то хвилювання зникли. Потім побачив, що все відповів вірно, і був дуже щасливий. Недарма весь рік так старався».

Владислав Антончик теж здобув максимальну кількість балів на тестах з трьох предметів.

Як додає Тарас, він теж розумів, що зможе набрати максимум на іспиті. Адже знав, що тест спрощений. Потрібна була лише повна концентрація, щоб не зробити випадкової помилки.

Тепер хлопці – майбутні студенти. Обоє хочуть вступати в один виш і вивчати «Інженерію програмного забезпечення». Говорять, що в школі дружили й тепер інтереси у них збіглися.

Пишаються успішними випускниками у школі. Як розповідає вчителька математики, класна керівниця однокласників Людмила Бершеда, Тарас і Владислав навчалися у класі математичного профілю та мали авторитет у шкільному колективі.

«Вони завжди були дуже активні в навчальному процесі. Навіть якби тест був складніший, у них все одно був би високий результат. Це діти, які весь час працювали і додатково, і на уроках. Також батьки їх правильно скеровували. Це все в комплексі спрацювало», - говорить Людмила Олександрівна.

Читайте також: Набрав 600 балів - випускник з Війтівців розповів, як склав мультитест на максимум

Як зізнається педагогиня, сучасних дітей нині нереально змусити навчатися. А от заохотити – так.

«Має бути мотивація. Десь простимулювати оцінкою. Десь допомогти, коли є труднощі. Хлопці також у нас були заохочені матеріально: останні три роки отримували стипендію міського голови за свої досягнення», - каже вона.

Тарас і Владислав виявилися не єдиними в класі, хто зміг набрати по 200 балів на тестах. Крім них, ще двоє випускників отримали максимум балів з двох предметів. Четверо дітей з класу не зробили жодної в тестах з одного предмету. За словами вчительки, з такими дітьми хоч і дуже приємно, але важко працювати. Бо ж у всіх є амбіції та сильні характери. Натомість завдяки цьому є також і високий результат, який стимулює продовжувати працювати.

Читайте також: «Країні потрібні розумні люди, щоб відбудовувати та розвивати її», - 600-бальниця мультитесту з Солобковець