ye-logo.v1.2

У Хмельницькому попрощалися із двома Героями: Русланом Пікаловим та Олексієм Мігелем

Суспільство 6399
Героїв поховали на Алеї Слави у Хмельницькому
Героїв поховали на Алеї Слави у Хмельницькому. Фото: автора

Вони загинули захищаючи країну від російських загарбників.

Сьогодні, 10 січня у Хмельницькому провели в останню путь головного сержанта Руслана Пікалова. Він пішов захищати країну добровільно, служив у бойовій залізній окремій третій танковій бригаді. Побратими кажуть, був прикладом для усіх, порадником і вчителем. 

«Це побратим, на якого завжди можна було покластися, він був надійною опорою», — згадують побратими, а командир взводу каже, Руслан постійно рвався до бою.

«Коли йому у військкоматі сказали чекати, Руслан пішов у територіальну оборону. Згодом доклав усіх зусиль і добився, щоб його направили у третю окрему танкову залізну бригаду», — каже Олександр із позивним «Береза». 

Руслан Пікалов близько шести місяців займався розмінуванням територій.

У мирному житті Руслан Георгійович працював і на будівництві, і був далекобійником. Коли в країну прийшли вороги, він одягнув піксель і пішов захищати нас усіх. Його однокласник Григорій каже, вони закінчили навчання у далекому 1992 році, але багатьох з них аж сьогодні, через тридцять років, зібрав Руслан. Шкода лише, каже, що своєю смертю.

Руслан Пікалов загинув 5 січня на Харківщині. У нього залишилися батьки, дружина і два сини, які також зараз у війську. 

Сьогодні також хмельницька земля стала останнім прихистком і для 37-річного херсонця Олексія Мігеля. Він захищав Україну ще з 2015 року. Тоді його мобілізували, а вже за декілька років Олексій підписав контракт і продовжив боронити країну. Дружина Аліна, втираючи сльози каже, як тільки почався повномасштабний наступ, Олексій сказав, що не може кинути хлопців і пішов захищати нас усіх. 

Вони переїхали до Хмельницького у серпні 2022 року, влаштували доньку до школи. Олексій двічі приїздив до них, у короткі відпустки й вони чекали його знову… 

«Я довго шукала його, сказали що від 18 грудня він зник безвісти. А згодом виявилося що того ж таки 18 грудня він і загинув. Я плакала, казала що не повірю поки не побачу», — каже дружина Героя.

Вчителька другого класу, де навчається донька загиблого Яна, каже коли Олексій приїздив у Хмельницький — це був сюрприз для доньки.

«Яночка казала, що буде волонтеркою і допомагатиме батькові. Коли Олексію дали відпустку і він прийшов під час п’ятого уроку, щоб зробити сюрприз доньці — плакали всі!», — каже вчителька Ольга Бабкіна.

Плакали й всі присутні, хто прийшов провести в останню путь Героїв, які віддали свої життя за Україну, за кожного із нас.

«Ми провели вже понад 120 наших захисників, які пішли захищати свою країну, своїх батьків, своїх дітей, свої родини, а також і наших дітей, родини, землю, Україну. Усі ми з великою надією зустріли 2023 рік. Надіями на нашу Перемогу і наш, український мир. Цю надію нам подарували захисники, Герої», — сказав міський голова Олександр Симчишин

 

Поховали Героїв на Алеї Слави у Хмельницькому

Читайте також: Захисник з Хмельниччини приземлив ворожий СУ-25 ціною власного життя

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую