На Хмельниччині висадили плантації енергетичних дерев, або Як громади можуть подбати про енергобезпеку

Протягом минулого опалювального сезону рашисти пошкодили близько 43% об’єктів енергетичної інфраструктури України. Через дефіцит електроенергії по всій країні почалися аварійні та погодинні відключення. В окремих випадках людям доводилося сидіти без світла й тепла по кілька днів. Нині енергетикам вдалося частково відновити пошкоджену інфраструктуру й збільшити виробництво електрики. Тож «темні» дні та ночі для декого вже можуть здаватися страшним сном, від якого ми прокинулися. Однак він може знову повторитися. Громади можуть до цього підготуватися, подбавши про власну енергетичну безпеку. Яскравим прикладом цього є проєкт з висаджування енергетичної верби й тополі у Берездівській, Ганнопільській і Крупецькій громадах Шепетівського району.

Багато сільських громад для опалення комунальних закладів використовує твердопаливні котли й купує у лісгоспів дрова. Однак, як розповів сайту «Є» голова громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір, вони можуть забезпечувати себе власною сировиною. До того ж рубати ліс для опалення — це шлях в нікуди. Європа вже давно використовує енергетичні культури: вербу, тополю та міскантус.

Наприклад, після висадки енергетичної верби чи тополі вже наступного року можна збирати врожай. Річний приріст біомаси сягає близько 20 тонн на один гектар. Це вище за показники, які дає звичайний ліс. Найголовніше, що енергетичні культури ростуть навіть на ґрунтах, які погано придатні для ведення сільського господарства. В Україні таких нараховується понад п’ять мільйонів гектарів. Крім того, це не завжди потребує великих затрат.

Загалом висадили сто тисяч саджанців. Фото: Хмельницького енергетичного кластера

Проте громади не поспішають реалізовувати свій потенціал. Переважно — через незнання. Тому «Хмельницький енергетичний кластер» спільно з Берездівською, Ганнопільською та Крупецькою громадами вирішили показати приклад, як це можна робити. За фінансування Євросоюзу вони висадили маточні плантації енергетичної верби та тополі. Такі плантації дозволять за потреби збільшити площі вирощування енергетичних культур.

Загалом посадили понад сто тисяч саджанців. Для кращого розуміння: один коштує три гривні. Площа плантації у кожній з громад сягає двох гектарів.

«Ми обрали енергетичну вербу й тополю, адже вони на відміну від міскантуса є простими в обслуговуванні й краще підходять для невеликих громад. Оскільки у них є власні комунальні землі, техніка, працівники, яких можна залучати до сезонних робіт, то на виробництві тріски вони можуть зекономити 30 відсотків від її вартості на ринку», — пояснив Степан Кушнір.

Для висаджування енергетичних культур громади можуть використовувати власну техніку та працівників комунальних підприємств. Фото: Хмельницького енергетичного кластера

Тепер експерти Хмельницького енергетичного кластера збирають інформацію про потреби цих трьох громад. Зокрема, скільки комунальних закладів вже використовують твердопаливні котли й скільки на них планують перейти. Опісля вони зможуть сформувати економічні моделі: зрозуміти, скільки потрібно землі, щоб задовольнити їхні потреби, та зробити вирощування енергетичних культур вигідним для громад.

«Ми використовуємо ті ділянки, які складно відвести під сільське господарство. Вони можуть бути невеликими, але наближеними до котельні споживача, щоб не доводилося везти трактор щепи 50 кілометрів. Також для кожної з громад маємо придбати по щепорізу», — розповів Степан Кушнір.

Від сонця до біопалива: як ще громади можуть подбати про себе

Одним з прикладів посилення енергетичної безпеки є використання когенераційних установок на котельнях. Вони не лише підігрівають воду, а й генерують електрику. Відтак котельня стає повністю автономною й може забезпечувати населення централізованим опаленням навіть під час тривалого знеструмлення. Позитивний досвід у цьому напрямку має Хмельницький, в якому в березні запрацювала вже 14-а когенераційна установка.

Раніше їх використання дозволяло комунальному підприємству «Хмельницьктеплокомуненерго» економити на електроенергії. Проте повністю потенціал цієї технології розкрився в умовах масштабної війни. Населення отримувало тепло й гарячу воду, навіть тоді, коли область мала критично низькі ліміти на постачання електроенергії.

У Хмельницькому в березні запрацювала вже 14-а когенераційна установка. Фото: з фейсбуку Олександра Симчишина

Невеликі дахові сонячні електростанції можуть хоча б частково задовольнити потреби таких комунальних закладів як лікарні чи школи. Прикладом цьому є проєкт, який ініціювала рівненська громадська організація «Екоклуб». Активісти планують забезпечити безперебійну роботу кількох медзакладів з різних областей. Серед них — сумська центральна міська клінічна лікарня.

Наприкінці травня там має стартувати будівництво сонячної електростанції потужністю 60 кВт. Для цього 27 тисяч 500 євро зібрав «Екоклуб», а іншу частину необхідних коштів, 18 тисяч 500 євро, повинна виділити громада. Реалізація цього проєкту дозволить медзакладу економити на електроенергії понад 457 тисяч гривень на рік.

Перспективним напрямком зі забезпечення власної енергетичної безпеки є встановлення невеликих дахових сонячних електростанцій. Фото: зі сайту ГО «Екоклуб»

Один з найбільш унікальних проєктів можна знайти у Чернігівській області. У квітні місцева аграрна компанія ввела в експлуатацію перший в Україні комплекс з виробництва біометану, який можна подавати у газопровід.

Як повідомляють у Чернігівській обласній військові адміністрації, виробництва біометану завод використовує відходи від власної сільськогосподарської діяльності. Зокрема, рослинні залишки, відходи харчових і комбікормових виробництв, гній великої рогатої худоби. Отриманий біогаз додатково очищають. Як наслідок, він не відрізняється від природного газу ні кольором, ні запахом. Відтак його одразу можуть споживати домогосподарства та промисловість. Наразі йдеться про півтори тисячі клієнтів.

Біометан, який виробляють на Чернігівщині, за своїми властивостями нічим не відрізняється від природного газу. Фото: пресслужби Чернігівської обласної військової адміністрації

У другій половині 2023 року інвестори планують встановити ще один модуль з виробництва біометану такої ж потужності у Київській області.

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.