Від догляду - до прибирання: хто та на які соціальні послуги має право

Хто має право на соціальні послуги, що входить в обов'язки соціального працівника (чи повинен він обробляти город, косити, прибирати і т. д.), на яких умовах обслуговуються громадяни, які мають дітей… З цими й подібними запитаннями доволі часто до редакції звертаються читачі. Дати відповіді на них ми попросили Наталію Краснодемську, директорку Центру надання соціальних послуг  Ярмолинецької селищної ради.

Згідно з Законом України «Про соціальні послуги», право на їхнє отримання мають особи або сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, відповідно до їхніх індивідуальних потреб. Організаційні та правові засади спрямовуються, звісно, на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їхніх негативних наслідків.

Державою надаються базові соціальні послуги (ст..16, п.6 Закону). Їх вісімнадцять: догляд вдома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове) втручання; консультування; соціальний супровід; представництво інтересів; посередництво; соціальна профілактика; натуральна допомога; фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на колісних кріслах або мають порушення зору; переклад жестовою мовою; догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; супровід під час інклюзивного навчання; інформування; медіація.

«На жаль, з різних причин, в більшості громад забезпечується не усе з перерахованого, - констатує Наталія Олександрівна. - В нашій, Ярмолинецькій, надається 12 із 18. І це, повірте, гарний показник». Державні стандарти встановлюють вимоги щодо забезпечення необхідного рівня доступності соціальних послуг, зокрема на кожному етапі їх надання; визначають зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальних послуг, показники їхньої якості.

Базові соціальні послуги надаються відповідно до доходу громадян, а не за наявності чи відсутності дітей, запевняє спеціалістка: «На безоплатній основі надаються всі соціальні послуги: особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми; особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі; дітям з інвалідністю; особам з інвалідністю I групи; дітям-сиротам; дітям, позбавленим батьківського піклування; особам з їх числа віком до 23 років; сім'ям опікунів, піклувальників, прийомним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім'ям патронатних вихователів; особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. А також отримувачам соціальних послуг, крім вищеперерахованих, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.

Існує диференційована форма оплати. Її порядок визначив Кабінет Міністрів України. Її претендентами можуть бути отримувачі соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

Платити за соціальні послуги повинні власне громадяни або їхні родичі, якщо: середньомісячний сукупний дохід перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб; або якщо замовлені послуги сягають понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.

«Понад обсяги», - інформує Наталка Краснодемська, - це коли громадянин звертається в певну установу для отримання соцпослуг (йдеться про догляд вдома), оформляється певний пакет документів. При цьому визначається группа рухової активності. До прикладу, в людини третя группа рухової активності (є ще четверта і пята) – то згідно з держстандартом, вона може отримати безоплатно лише такі послуги, як допомога в оформленні документів та отриманні правової допомоги, внесення платежів, надання інформації з питань соцзахисту населення, допомога у веденні господарства. Якщо ж захоче отримати заходи особистої гігієни (вдягання, купання, розчісування ), то це і є понад обсяги визначені держстандартом. Ця послуга буде вже за плату, навіть якщо людина обслуговується на безоплатній основі. До того ж, кожен захід має час виконання. Наприклад, на косметичне прибирання виділено міністерством 22 хвилини, а соцпрацівник витрачає на нього годину, то виходить, що за 38 хвилин людина вже повинна заплатити, згідно з діючими тарифами».

Ще є послуги, які надаються на безоплатній основі, незалежно від доходів громадян: інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово).

Що суттєво, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення про надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів іншим категоріям осіб, ніж зазначені частиною другою статті 28 Закону України “Про соціальні послуги”. До прикладу, у нашій громаді рішенням позачергової сесії було прийнято рішення про надання низки послуг за рахунок бюджету, а саме: соціальний супровід, соціальна профілактика, соціальна інтеграція та реінтеграція, соціальна адаптація та посередництво (медіація).

Важливо: Мінсоцполітики внесло зміни статтею 28 Закону України « Про соціальні послуги», що під час дії військового стану всі соціальні послуги надаються за рахунок бюджетних коштів незалежно від доходу особам, яким завдано шкоди бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією ( ВПО, військовослужбовці, ветерани війни, які брали участь у захисті Батьківщини, та члени їх сімей, сім'ї загиблих, зниклих безвісти, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та особи , які отримали поранення та/або житло яких зруйноване внаслідок цієї агресії).

«Утім, - слушно зауважує директорка, - це все в загальному, тому ми, усі працівники соціальної сфери, маємо працювати з кожною людиною в індивідуальному порядку. Адже є різні випадки, різні ситуації, а допомогти потрібно кожному. На те ми і люди».

Матеріал підготовлений за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.