ye-logo.v1.2

Журналіст міняє професію: на наркотики їздив, на квартирну крадіжку теж

Суспільство 7202
Експерт-криміналіст намагався відшукати відбитки пальців на кузові автомобіля, з якого поцупили магнітолу
Експерт-криміналіст намагався відшукати відбитки пальців на кузові автомобіля, з якого поцупили магнітолу. Фото: автора

Кореспондент «Хмельницької народної газети «Є» на один день «одягнув форму» правоохоронця та спробував стати оперуповноваженим Хмельницького міського відділу міліції

Звичайно, міліцейську форму журналісту не дали, а ось почергувати разом із слідчо-оперативною групою у Хмельницькому міському відділі міліції дозволили. І, забігаючи наперед, зазначимо – слова у пісні «Наша служба и опасна, и трудна» доволі яскраво характеризують працю правоохоронців. Але про все по порядку…

Затишшя перед злочинами?

Ранок. На годиннику ще немає восьмої. Але в черговій частині міського відділу людно. На добу чергувати заступає слідчо-оперативна група та відповідальні. «Давай, перевіряй, чи ніхто не забув свої посвідчення, - каже одному з підлеглих заступник начальника міськвідділу Віктор Рейман. – І попереджаю усіх – не дай Боже, хтось поїде на виклик, не одягнувши бронежилет! Те саме стосується і ременів безпеки – обов’язково всі, хто сидітиме на передньому сидінні автомобіля мають бути пристібнутими». На цьому Віктор Антонович не зупинився. Одразу ж почав вибірково перевіряти знання посадових інструкцій, керівного складу МВС тощо у правоохоронців, які заступали на чергування. Десяток хвилин позаду, і всі розійшлися… в очікуванні на виклик.

І хоч телефон у черговій частині не мовчав, але, здавалося, що ранок цього дня в Хмельницькому спокійний. Капітан та прапорщик, які несли службу у черговій частині, чи не щохвилини відповідали на дзвінки, які надходили на номер «102». То комусь потрібен був номер телефону слідчого, то хтось цікавився, чи є начальник вже на работі. А Василь Птащук, головний міліціонер міста, між іншим, з восьмої ранку вже був на місці. Як зауважили працівники міськвідділу, так буває щодня. «Працює зранку до ночі», - зазначив один мій співрозмовник. Але взнати певну специфіку роботи «оперів» кореспондент «Хмельницької народної газети «Є» не встиг. Приблизно дев’ятій надійшов виклик, що на вулиці Шевченка в дворі одного з будинків хтось із пневматичної зброї вистрелив у лобове скло автомобіля, який був припаркований біля під’їзда. Довелося їхати…

На лобовому склі й справді було пошкодження. «Від кулі чи ні, поки що важко дати чітку відповідь», - каже експерт-криміналіст. Ну, а поки один слідчий допитував потерпілого, журналіст разом із іншими двома правоохоронцями (слідчим та водієм) пішли опитувати мешканців будинку. «Відчиніть, міліція», - попросили правоохоронці жінку в одній з квартир. Та почули відповідь: «А чого це я маю вам відчиняти? Не хочу». Після декількох хвилин вмовлянь стало зрозуміло, в цій квартирі нам точно нічого не розкажуть. Ходили, стукали, вмовляли, але взнати, хто ж пошкодив лобове скло в іномарки так і не взнали.
Поки слідчі продовжували працювати, журналіст «Хмельницької народної газети «Є» виїхав на іншу пригоду – вилучення наркотиків!

Два кілограми марихуани

Неподалік залізничної станції Хмельницький працівники міського відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків затримали чоловіка, якого підозрюють у торгівлі наркотиками. Кореспондент «Хмельницької народної газети «Є» прибув на місце саме в той момент, коли слідчий центрального відділу міліції почав допитувати затриманого просто неба. Чоловік розповів, що приїхав до обласного центру з Дунаєвецького району. «Знайомий попросив привезти йому пакунок, який мені передадуть на станції Шаровечка, - казав підозрюваний. – За це обіцяв заплатити. У Шаровечці в електричці до мене підійшов чоловік, який дав мені пакунок, і я його ніс до оселі знайомого. Але не доніс, оскільки мене затримали». Розгорнувши пакунок, правоохоронці зафіксували, що в ньому зелена подрібнена речовина рослинного походження. І схожа вона на марихуану! Це вже пізніше встановили, що пакунок важив два кілограми! Підозрюваного ж повезли у міськвідділ міліції, туди вирушив і журналіст.

«Аби перевірити помешкання людини, якій, зі слів підозрюваного, призначався пакунок, у нас поки немає дозволу, - по дорозі в відділ міліції пояснював Андрій Падлюк, начальник ВБНОНу. – А санкцію на обшук ми сьогодні можемо й не отримати, оскільки потрібно провести дослідження. На це може піти сім годин. Тому обшук оселі затриманого та особи, якій він ніс наркотики, проведемо, як тільки отримаємо дозвіл». Нашу розмову раз за разом переривали різні телефонні дзвінки, в яких працівники ВБНОНу доповідали керівнику про появу тих чи інших наркоторговців, які на «гачку» в міліції, але затримати їх поки що не можуть. Хоча, на переконання пана Падлюка, це справа часу.

«А це правда, що одного міліціонера вкусив наркоман?», - запитую в борця із наркотиками. «Я такого не пам’ятаю, - каже Андрій Падлюк. – Але бувало, що наркомани кололи міліціонерів голками, через що ті були вимушені проходити програму «Анти-СНІД». Адже є ризик захворіти. В нашій роботі всяке буває». «Оце робота, - промайнула думка. – І за таке міліціонери, в середньому, отримують дві тисячі гривень».

«Арнольде, шукай!»

Кому обідня перерва, а кому робота. Пригадується виступ Василя Птащука, начальника хмельницьких міліціонерів, на одній із сесій міської ради, під час якого, Василь Кіндратович розповів, що переважна більшість квартирних крадіжок у місті скоюється в обідню перерву. І, як кажуть в Одесі: «Так і так». Як тільки почалася обідня перерва в правоохоронців, надійшов виклик про квартирну крадіжку у мікрорайоні Гречани. Щоправда, до цього ще телефонував чоловік з провулку Лодочного, в якого з автомобіля викрали магнітолу та окуляри. Черговий чергової частини одразу ж дав вказівку: «Берете експерта та кінолога та їдете на Лодочний, після чого залишаєте там слідчих, а самі разом із працівниками Південно-Західного відділку міліції вирушаєте у Гречани». Так і зробили…

«Ви в машину вже сідали? – запитав кінолог в потерпілого і, почувши, що чоловік після крадіжки вже копирсався у салоні авто, продовжив, - Даремно. Собака вже не візьме слід. Не потрібно було лізти у салон». І, якщо для кінолога з Арнольдом (таке прізвисько в собаки) роботи тут вже не було, то експерта-криміналіста довелося чекати хвилин тридцять. Він все ретельно досліджував, шукав відбитки пальців тощо. Слідчі ж розмовляли з потерпілим… Згодом слідчо-оперативна група була вже у Гречанах.

Першим до оселі, замок до якої був зламаний, зайшов експерт, який знову почав ретельно все оглядати. А потім… «Арнольде, шукай», - скомандував кінолог та разом із собакою зайшов до квартири та через декілька хвилин побіг із Арнольдом на вулицю. Затримати злочинця за «гарячими слідами» не вдалося. Той, хоч і нічого стуттєвого не вкрав (за словами господині, всі цінні речі залишилися), добряче поперевертав усе в одній з кімнат. Журналіст же зловив себе на думці: «Це лише в кіно робота міліції цікава та інколи романтична. Насправді ж, рутинна, важка та нудна. Адже потерпілим і поспівчувати потрібно, і покази взяти, і якнайшвидше допомогти». Поки міркував, почув слова експерта: «Знайшов». «Що?», - поцікавився одразу ж. «Та ось відбиток пальця, - пояснив правоохоронець. – Кому належить – ще встановлюватимемо».

Поки ж слідчі записували пояснення господарів квартири, опитували сусідів та намагалися знайти ще якісь сліди злочинця, кореспондент «Хмельницької народної газети «Є» згадав слова одного з водіїв міліцейського авто: «Вночі завжди важче і викликів побільше. Виїжджаємо як на сімейні сварки, так і у нічні клуби, де не завжди відвідувачі хочуть платити за те, що вже спожили». А тому й вирішив змінити професію міліціонера на звичну для себе – журналіста.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую