«З дитсадочка зробили прохідний двір»

Хмельницький дитячий дошкільний навчальний заклад №40 на вулиці Тернопільській відвідують близько трьохсот діток. Батьки скаржаться, що дитсадок перетворився на прохідний двір. Тут і собак вигулюють, і спиртне розпивають. Дійшло до того. що Територією стали їздити вантажні таксі.

Перед навчальним роком огорожу садочку підлатали. Встановили нові ворота (одну половину воріт вкрали влітку). Потік машин припинили, на певний час закриваючи запасні ворота. А от з пішоходами все виявилося набагато складніше. Мешканці кількох наколишніх будинків звикли ходити через садочок. Обійти кілька сотень метрів ліньки. Сюдою і діток водять, і інші мешканці ходять на зупинку.

«Я щоранку веду дитину, і щоранку назустріч мені йде чоловік похилого віку. І скільки йде, стільки кашляє. Кашляє і плює на землю. Поки пройде, разів десять плюне. І такий кашель, аж зсередини. Чим він хворіє? Невідомо. А за годину моя дитина, і інші дітлахи вийдуть на вулицю гратися. Хтось кине іграшку, інше рукою торкнеться. Вихователька за всіма тридцятьма дітьми не вслідкує. І що тоді? Кого винуватити? Бо йому важко обійти сотню метрів”, - обурюється Світлана Процанюк.

«Садочок не місце для собак, - каже Тетяна Віжинська. – А тут вигулюють. На території шприци, недопалки. Гойдалки ламають. Там такі хащі, і одразу хвіртка. А як дитина тудою вийде і впаде. Чи її собака вкусить. Хто винен? Вихователька? Але мені від цього не легше. Потрібно закрити цей перелаз».

Ужовтні місяці на зборах батьківського комітету вирішили припинити це неподобство. Хвіртку заварили. А вже наприкінці грудня.

«Згідно з санітарними нормами територія садочку має бути огороджена, - розповідає завідуюча дошкільним навчальним закладом №40 Катерина Скрипник. – В жовтні хвіртку заварили. А вранці 22 грудня невідомі демонтували цю огорожу. Ніяких документів мені не надали. Згодом встановили хвіртку».

«Чорний вхід» не подобається не лише батькам. Але й самим працівникам дитсадка.

«Один ходив тудою, і все ламав, - каже сторож Галина Аргат. – Я йому зробила зауваження. А він: «Я сюдою ходив, і буду ходити. Я ламав, і буду ламати». А дядькові років 70. Та тут і собак вигулюють, і випити приходять, і на машинах приїжджають. Я колись працювала двірником. То сміття і шприци виносила цілими пакунками».

Як з’ясувалося, огорожу демонтували працівники ЖЕКу №3.

«Огорожу демонтували робочі, - розповідає Інна Поліщук. – Сказали, що вони з ЖЕКу №3. Головний інженер Ігор Білокриницький повідомив, що йому надійшло усне повідомлення. То може паркан зняти взагалі».

Спочатку головний інженер це підтвердив. Потім спростував.

«Там стоїть хвіртка, котру відкривають на день, - каже головний інженер ЖЕКу№3 Ігор Білокриницький. – У мене є заява мешканців будинку №26/5. Ми повинні захищати їх інтереси. Я не можу стверджувати, хто дав розпорядження про зняття секції паркану. На ей час ми облаштовуємо обхідний шлях. Ми нічого не демонтували».

Під словами «влаштовуємо обхідний шлях» мається на увазі підсипати щебенем доріжку у кілька десятків метрів. Але чому цього не зробили раніше? І чому «захист мешканців» має відбуватися за рахунок дитячої безпеки?

Р. S. Обхідний шлях таки посипали гравієм. Хоча хвіртку ніхто не демонтував.