Українські пісні, вірменські страви та європейські ціни

Захований у дворах багатоповерхівок, він не потрапить на очі перехожим, але ті хто полюбляє грузинські страви знають «свої точки». Нам із подругою він також би не потрапив на очі, якби не теща спільного знайомого, що проживає у будинку навпроти закладу. Спостерігаючи за частими гулянками гостей кафе, вона іноді ділиться своїми враженнями і висновками. Після новорічно-різдвяних свят зазначила: «Що ж то за грузинський ресторан, якщо там українські «лабухи» грають?». Зібравшись з силами, ми вирішили перевірити наскільки він справді грузинський.
Інтер’єр
Одразу скажу – нічого грузинського в інтер’єрі немає. Акуратно фарбовані стіни, натягнута стеля з чудернацькими і дуже ніжними світильниками. Три зали – малий, одразу при вході, з барною стійкою, щоправда, на момент наших відвідин, вона була порожньою. У наступному залі довгі столи розраховані на 12 персон. До речі, столи, стільці та вікна, декоровані однаковою тканиною, а на столах, під скатертинами застелена… клейонка. У третьому залі – за словами офіціантки – зазвичай розміщенні столики на три-чотири персони, а за бажанням клієнтів, столик можна огородити пересувною стінкою, щоб посмакувати стравами чи поспілкуватися можна було подалі від сторонніх очей. Однак, того вечора, коли ми прийшли, у третьому залі саме святкували день народження весела компанія, яка протягом нашої трапези перемістилася у перший зал витанцьовувати під музики… українські.
Кухня і ціни
Зазвичай, сонячна Грузія славиться своїм багатим і щедрим застіллям. Його незмінною складовою є неперевершені вина, довгі красиві тости і звичайно ж, м'ясо. Вивчивши не дуже зручне (літери на різнокольоровому фоні при тьмяному світлі таки погано читаються) меню, яке написане двома мовами: українською та англійською, ми з подругою зупинилися на фірмовій страві «Джорджія». Це м'ясо, картопля і гриби запечені у сковорідці під сиром. Майже півкілограма такого задоволення коштує, не багато не мало, 70 гривень. До основної страви ми замовили салат «Кінтаурі», за 250 грамів якого довелося викласти 45 гривень. До складу входять консервований персик, сир «Фета», яйці, буженина, помідори, і приправлено все майонезом. Та щоб усе це веселіше йшло приправили замовлення справжнім грузинським вином. Воно, до речі, зі всього замовлення нам сподобалося найбільше. Офіціантка зазначила, що літр вина коштує 80 гривень, проте вроздріб довелося заплатити по 15 гривень за 100 грамів, про що ми дізналися уже з рахунку. Поки готувалися страви, ми в меню надибали такі не дешеві страви як «Уха по-грузинськи» (осетрина, сьомга, картопля, цибуля, часник, грузинські спеції, зелень, маслини та лимон), Тушковану перепілку, ціна якої вказана за 200 грамову штуку – 40 гривень. Біле м'ясо бика тушковане з помідорами коштує за 300 грамів 75 гривень. Серед салатів є звичні для нас «Грецький» та «Овочевий», а є й оригінальні – «Мерцхалі», «Сідедрісена» тощо. Ціна салатів не нижче 40 гривень за порцію. До речі, чимало страв у меню грузинського ресторану – вірменські.
Загальне враження
Варто віддати належне офіціантці Надії, яка не лише встигала обслуговувати гостей у сусідньому залі, завжди вчасно з’являтися поруч із нами, а ще й своїм щебетанням компенсувала відсутність на столах серветок, зубочисток і приправ. Судячи з інтер’єру, заклад швидше можна назвати економ-класом, однак переглянувши меню – здається, що він з претензією швидше на ресторан, а не на кафе. Наше замовлення обійшлося у 175 гривень. До загальних вражень один бал додає зручна стоянка для кількох автомобілів.