Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам віком до 18 років

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Така допомога визначається з урахуванням групи інвалідності у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:
інвалідам з дитинства I групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з дитинства II групи – 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з дитинства III групи – 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
на дітей-інвалідів віком до 18 років – 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум не є сталим показником і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України. Так, станом на 1 квітня 2012 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 838 гривень і буде періодично збільшуватись.
Що стосується періоду, на який призначається державна соціальна допомога, то інвалідам з дитинства вона призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи, а на дітей-інвалідів – на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш ніж по місяць досягнення дитиною-інвалідом 18-річного віку.
З огляду на те, що розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням групи інвалідності, то у разі зміни останньої допомога інваліду з дитинства виплачується у новому розмірі:
- з дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна є підставою до збільшення розміру;
- з місяця, наступного за тим, в якому встановлена нова група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.
Якщо дитина-інвалід, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана інвалідом з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (за заявою опікуна недієздатної особи) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині-інваліду встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.
Варто відзначити, що виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом. Якщо ж в подальшому особу знову буде визнано інвалідом або дитиною-інвалідом, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш ніж за один місяць. Тобто, у разі, коли Ви пропустите строк переогляду більше, ніж на місяць, ви втратите можливість отримання відповідної частини державної соціальної допомоги.
Разом з тим, якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш ніж за 3 роки, за умови, що за цей період його визнано інвалідом або дитиною-інвалідом. При цьому виникає питання, в якому розмірі буде виплачуватись допомога, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи інвалідності? В такому випадку державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою, а не тією, що встановлена після переогляду.
Особливу увагу слід звернути на те, що у разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез’явлення на переогляд без поважних причин, при наступному визнанні інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною-інвалідом.

Порядок звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Насамперед відзначимо, що органом, який уповноважений вирішувати ці питання, є управління праці та соціального захисту населення. Так, для призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства, йому особисто потрібно подати до вказаного органу за місцем проживання відповідну заяву. Що стосується звернення за призначенням державної соціальної допомоги інваліду I чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда, то вказана заява подається за місцем свого проживання одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником.
До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Потрібно наголосити, що у тому випадку, коли з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Крім того, один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.
Управління праці та соціального захисту населення, яке прийняло заяву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявнику розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із зазначенням дати прийому заяви.
У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги.
Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається органами праці та соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами. Якщо протягом вказаного строку вашу заяву не буде розглянуто, то ви маєте право вимагати письмових пояснень.

Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені органами праці та соціального захисту населення строки.
Досить важливим моментом є те, що призначена державна соціальна допомога виплачується інваліду з дитинства незалежно від одержуваного ним заробітку, стипендії, аліментів або інших доходів. Так само, державна соціальна допомога, яка призначена на дитину-інваліда віком до 18 років, виплачується незалежно від одержання на неї інших видів допомоги.
Іноді, в зв’язку з різними життєвими обставинами, бувають випадки, коли суми державної соціальної допомоги були призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин. В такому разі ці кошти виплачуються за минулий час не більш ніж за 12 місяців перед зверненням за її одержанням.
Якщо ж суми державної соціальної допомоги не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує державну соціальну допомогу, або через неможливість отримання цих сум інвалідом чи його офіційним представником з поважних причин, то відповідні кошти виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Потрібно відзначити, що поважною причиною визнається перебування інваліда на лікуванні, інші причини, які фізично унеможливлювали своєчасне витребування призначених сум державної соціальної допомоги, або інші об’єктивні обставини, коли інвалід чи його батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники не могли звернутися за їх отриманням. В таких випадках виплата державної соціальної допомоги за минулий час здійснюється, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату.

Особливості виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам віком до 18 років, які перебувають на повному державному утриманні.
Інвалідам з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, стаціонарних відділеннях територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян тощо, виплачується 25 відсотків призначеного розміру державної соціальної допомоги. Інші 75 відсотків призначеної державної соціальної допомоги перераховується установі (закладу), де перебуває інвалід з дитинства, за його особистою письмовою заявою або заявою його законного представника.
Дітям-інвалідам із числа сиріт за період перебування на повному державному утриманні державна соціальна допомога виплачується в повному розмірі та перераховується на їх особисті рахунки у банку.
Іншим дітям-інвалідам, які перебувають у будинках-інтернатах, інших стаціонарних установах (закладах) на повному державному утриманні, призначена державна соціальна допомога виплачується в розмірі 50 відсотків та перераховується на їх особисті рахунки у банку. При цьому частина державної соціальної допомоги, що залишилася після виплати суми державної соціальної допомоги, перераховується на банківський рахунок установи (закладу) за місцем перебування дитини і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей.

Насамкінець зазначимо, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які мають одночасно право на розглянуту нами державну соціальну допомогу, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», призначається лише один з перерахованих видів забезпечення за вибором інвалідів з дитинства, законних представників інвалідів з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей-інвалідів. При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і розглянуту у цій статті державну соціальну допомогу, ці виплати призначаються одночасно.

Аліна САВЧУК, юрисконсульт