Закон, як дишло?

Люди по секрету розказували одне одному, що хтось (напевне, депутат), вже купив нашу землю; що скоро всі землі за селом обгородять колючим дротом (дріт уже бачили, як вивантажили на станції); корів пасти вже не буде де, адже всі береги відійдуть новим власникам, разом із полями. Всі слухали наші «брехунці», де передають Верховну Раду, і чекали, що ось-ось депутати таки щось приймуть, і землицю, яку ніби тільки-но людям дали, знову заберуть.
Як завжди, до нового року нічого не сталося, Верховна Рада прийняла Закон «Про державний земельний кадастр» в цілому і він уже чинний, а також у першому читанні (це ж треба таке придумати — перше читання, друге читання, ніби депутати щось читають?) проект Закону «Про ринок земель».
Отже, якщо я правильно розумію наших керівників, то для того, аби запустити купівлю-продаж земель, залишилось прийняти остаточно Закон «Про ринок земель». Для цього часу багато не потрібно, вказівка «парламентському диригенту» – і закон ухвалено. Напевне, ця вказівка стримується чимось важливим, може, виборами, а може, апетитами олігархів, які ще не поділили між собою всю землицю і досі чубляться, який закон для них буде кращим.
Проте я так собі міркую. У нас не тільки закон потрібен дуже добрий, а й до закону ще потрібні відповідні «контори», які цей закон будуть виконувати, та ще й суди, аби можна було б відстояти своє право, коли твою землицю хтось нагло обгородив чи переорав.
Чи є ж у нас нормальні контори, особливо ті, що займаються землею? От Сашко, він, правда, живе в городі, але хлопець добрий і грамотний. Його бабуня померла, тато помер, тому бабусині паї перейшли йому у спадок. Він уже шість років намагається все переоформити на себе і щось завжди не виходить. Скільки він уже виходив по тих нотаріусах, комземах, судах! Скільки грошей виносив. Сусіди вже йому кажуть: навіщо тобі ця земля, відречись, за тих два мішки пшениці, що тобі за рік дадуть, ти навіть витрати на одного нотаріуса не відіб'єш. Але він впертий і таки свого добивається. Може, колись сам почне ту землю обробляти?
І це ж тепер оформляти землю ніби досить просто. Кажуть, що як почне працювати той закон про кадастр, то взагалі буде все складніше і дорожче.
Я, звичайно, не юрист, але оце слухав по радіо дискусію юристів з приводу землі, навіть дещо встиг записати і вжахнувся, скільки це грошенят з нас ті юристи стягнуть, щоби ми свою землицю оформили! Тепер нам слід використовувати Земельний кодекс, Закони «Про державний земельний кадастр», «Про ринок земель», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ще якихось купу постанов Уряду та якогось земельного агентства.
Головне тут не тільки, аби селяни в цьому розібрались (це в принципі неможливо), а щоби знали, як правильно діяти, самі чиновники та юристи. Адже у нас завжди старі люди казали: «Закон, як дишло…».

Анатолій ТКАЧУК, інститут громадянського суспільства, за підтримки фонду «Відродження».