Співак Олександр Пономарьов: «Щоб досягти успіху, потрібно «рити землю»

Останнє засилля Пономарьовим інформаційного простору було пов’язане з не найкращою для нього темою – розлученням із другою дружиною Вікторією. Однак і ці пікантні деталі особистого життя Олександра вже втратили свою актуальність. Суди завершені, і за словами співака, він живе майбутнім і сьогоднішнім днем, й сподівається, що усі зрозуміють хто і де був не правий. «Багато наших зірок використовують обставини особистого життя у вигляді PR, але я відмовлявся навіть коментувати усі ці події, – зізнається Олександр. – Я тільки читав і хвилювався, тому що близько до серця це приймав. Але навіть якщо ми й розійшлися із Вікторією, я переконаний, що народження прекрасного сина вартувало усіх цих стресів».
Шоу-бізнес. Усе заради задоволення
Незважаючи на усі перипетії в особистому житті, Пономарьов, все ж таки, більше відомий як співак, «золотий голос» країни, виконавець державного гімну… Золотим голосом він став після «Таврійських ігор», а символом країни – в часи Помаранчевої революції, коли гімном України у його виконанні розпочинався чи не кожен день на Майдані Незалежності. У шоу-бізнесовій тусовці Пономарьов з’являвся у різних ролях: то кухарем у кулінарному шоу, то тренером – у музичному. Але жодні шоу не мають нічого спільного із його життям. «То все робота», вважає співак, хоча вона й не приносить матеріального задоволення, лише моральне. Навіть студія звукозапису «Зранку до ночі», на якій записували свої шедеври Філіп Кіркоров, Микола Басков, гурт «Бумбокс» та інші, не приносить співакові прибутку. За його словами, студія – це не успішний бізнес, як і шоу-бізнес в цілому. Ось зараз, до прикладу, співак перевозить продюсерський центр в інше місце, бо на приміщення, де він розміщувався протягом тринадцяти років, «поклали око рейдери». Хоча, по-справжньому Олександр заробляє завдяки тому, що … мама народила його у День будівельника. Як конкретно це впливає на фінансовий стан, Олександр не зізнається. Лише загадково натякає, що більшу частину своїх грошей заробляє будівництвом, а не в шоу-бізнесі, адже українська пісня, на жаль, зараз має менше шансів стати популярною, ніж російськомовна. Для того, щоб справді досягнути успіху, переконаний співак, потрібно розуміння чого ти хочеш і бути впертим. Людина, яка хоче зробити сама себе, повинна рити землю під ногами для цього!
Політика. Опозиція має бути не «своя», а справжня»
Наслідувати своїх колег-артистів та знайомих, які подалися у велику політику Олександр поки не збирається. Але й не виключає такої можливості. Каже, що поки не розуміє своєї ролі, а бути людиною, яка сидить і натискає кнопки по команді, то не для нього. «Я маю свою думку. А чи потрібна вона зараз в парламенті, при теперішній ситуації, я не впевнений, – зізнається Пономарьов. – Коли я відчую, що реально щось зможу вирішувати, тоді й піду. Адже мені багато разів, у попередніх скликаннях пропонували бути народним депутатом. Я дуже хочу, щоб наша країна була в цьому розумінні демократичною. Щоб існувала можливість працювати і опозиції, та не якійсь там «своїй», а справжній, як в кожній країні. Щоб треба було домовлятися, і щоб все це працювало на благо України». Дуже хочеться, зізнається співак, щоб поруч з нами були політики, яким справді можна довіряти. Політик повинен знати, які є проблеми на місцях, чим живуть люди. Тоді і люди будуть їх любити, поважати і слухати.
Шлях до зірок. Зроби себе сам
На початку 90-х, коли співоча кар’єра хмельничанина Пономарьова тільки розпочиналася, не було ще такої кількості музичних каналів, продюсерів, але за словами співака, йому було значно легше, ніж теперішнім талантам. «Я з 93-го року, педантично, кожен день, ішов до того, що я співак, – каже Олександр Пономарьов. – Коли переміг на «Червоній руті» у Донецьку, подумав: все, завтра я прокинуся... внизу чекає лімузин, преса… А прокидаюся – той самий двомісний номер в готелі «Шахтар», потім – потяг, плацкартний вагон…». За перше місце йому тоді подарували двокасетний магнітофон, а грошей на розкрутку як не було, так і немає! Олександр розумів: якщо не навчиться писати тексти, робити аранжування, не зробить хоч якусь студію, то зупиниться на півдорозі. Це була планомірна робота, поступовий шлях до великої сцени. Як приклад, завжди слухав старий американський джаз: Еллу Фіцджеральд, Луї Армстронга, Френка Сінатру. З українських нині наспівує пісні «Бумбоксу».
Подальшу музичну кар’єру Олександр Пономарьов планує пов’язати із продюсуванням артистів і, можливо, почне знімати відеокліпи.
Мрії. Ідеальна картина
«Мені інколи сняться цілі сюжети не просто відеокліпів, а цілих фільмів, – зізнається Пономарьов. – Я знімав кліп на пісню «Мамі» за тим сценарієм, який мені наснився. У ньому ми спускалися на 500 метрів в шахту, стрибали з парашутом, проїздили Карпатами 5 тисяч, і Криму 5 тисяч кілометрів. Пам’ятаю, я зранку прокинувся і цілий день згадував, що мені снилося в деталях, і записував». Зараз Олександру, в основному, сниться інше. Така собі ідеальна картинка життя: «Пономарьов стоїть, співає на березі моря для дуже великої кількості людей. Поруч зі мною стоять Сан Санич, син мій, Женька, донька моя від першого шлюбу і Зойка (донька Олени Мозгової, яку Олександр теж вважає своєю – авт.) і допомагають мені в цьому. Не тільки співати, до речі. Зараз Зоя мені допомагає і в організаційних питаннях. Вона – молодець. Вже доросла, їй 18 років. Женька ще маленька, але я дуже хотів би, щоб вона повчилася спеціально. А з Сашком я цього літа відпочивав на Кіпрі, проїхав по Європі на байку 6 тисяч кілометрів». Всю подорож співака супроводжували дощі, але це не завадило йому відпочити із сином. «Ми ходили з Сашком на дитячі дискотеки. Їздили в аквапарк. Ходили в ресторани, де я хотів, щоб він побільше поїв морепродуктів. І так постійно десь... На пляжі тусувались», – зауважив Пономарьов. Артист поділився, що під час відпочинку готував сину свій улюблений червоний борщ. А взагалі, за словами співака, ідеальний відпочинок для нього – це час, проведений із дітьми. «Отака моя ідеальна картинка. Ну… і ще, звісно ж борщ. Десь там сцена, я співаю, а за сценою метрів 300, щоб ніхто не бачив, стоїть котелок на багатті і там борщик вариться!.. Обов’язково, щоб був борщик!», – додає співак.

Врізка: Олександр Пономарьов народився 9 серпня 1973 року у Хмельницькому. Мати, працювала на м’ясокомбінаті й дуже піклувалася про сина, адже ростила його сама. В дитинстві Сашко був забіякою, належав до хуліганських компаній. Паралельно, в дворі, вечорами він розважав сусідів піснями під гітару. У дванадцять років з’явилася перша пісня «Святая Анна», яку він виконував під вікнами симпатичної однокласниці. , а після закінчення восьмого класу батьки придбали Олександрові фортепіано. З того часу Олександр Пономарьов – артист – у 1988 році після закінчення середньої школи Пономарьов вступив до Хмельницького музичного училища і отримав професію диригента-хормейстера. У 1993 році Олександр вступив на вокальне відділення Львівської консерваторії. У цьому ж році в Донецьку він вперше вийшов на професійну сцену, взявши участь у всеукраїнському фестивалі «Червона рута». Згодом, із Львівської консерваторії він перевівся до столичної Національної музичної академії. У грудні 1997 року, в столичному Палаці «Україна» відбувся сольний концерт співака «Перша и остання любов». Наступного року Президент України Леонід Кучма підписав Указ про присвоєння Олександру Пономарьову звання Заслуженого артиста України. Таким чином, у той час, співак став наймолодшим Заслуженим артистом, а в сучасній історії шоу-бізнесу – першим учасником від України на міжнародному конкурсі «Євробачення».