Гаряча тема:
- Війна
Усе життя присвятив лісовому господарству
83-річний хмельничанин Петро Дідик понад 60 років працював у лісовій галузі, а зараз трудиться над увіковічуванням пам’яті про подільських лісівників
Петро Андрійович майже все життя пропрацював у лісовому господарстві. За 69 років трудового стажу пройшов тривалий шлях від простого лісничого до директора лісового господарства. Зараз, перебуваючи на заслуженому відпочинку, Петро Андрійович продовжує працювати — створює музей “Лісівники Хмельниччини”, щоб згадка про тих, хто вирощує ліс, залишилася в історії назавжди.
З Америки в колгосп
Народився Петро Дідик у 1929 році у селі Ярославка Летичівського району у родині лісівника, і пішов стежкою батька. Його життєва доля не менш цікава, ніж у сина.
«У батька було три сестри і два брати, мало землі. У 1914 році, ще молодим парубком, він поїхав на заробітки в Америку, де працював у шахті. Одного разу сталася аварія і батька завалило, сім діб був під землею. Коли його визволили з-під завалу та підлікували, то вручили компенсацію - суму, рівноцінну нинішньому мільйону гривень», - розповідає Петро Андрійович.
Отримавши гроші, чоловік повернувся на Батьківщину, де купив три десятини землі, худобу, побудував найкращу хату в селі, одружився й виховав чотирьох дітей. Петро — наймолодший серед них.
Коли почалася колективізація, батько вступив до колгоспу, хоча дуже не хотів. Дружина наполягла. «Колгоспну конюшню зробили на нашому господарстві, що було одним з найкращих у Ярославці, а батька призначили старшим конюхом», - каже син.
У 1936 році батько вийшов з колгоспу, за що став “ворогом народу” і отримав вирок п’ять років в’язниці. Однак через два роки зміг повернутися у рідне село, де працював лісничим у Пархомицькому лісництві.
Стопами батька
Петро Дідик почав працювати рано, з 14 років. Спочатку був їздовим, возив місцевого лісівника на конях. І саме він підштовхнув Петра до лісової галузі - направив його на навчання.
Петро Дідик закінчив Сторожинецький лісовий технікум, згодом — Львівський лісотехнічний інститут. Працював 15 років лісівником у різних куточках України: у Хмельницькій, Львівській, Миколаївській та Волинській областях, потім головним інженером, директором лісового господарства.
У 1952 році одружився. У сім’ї Валентини Дмитрівни та Петра Андрійовича було два сина та одна донька. Донька трагічно загинула у 18 років, старший син помер два роки тому. Дружини теж немає вже понад 20 років.
У 1977 році Петро Андрійович перебрався до Хмельницького, де пропрацював у обласному управлінні лісового господарства України 20 років.
Вийшовши на пенсію, не покинув улюблену роботу. З тих пір і по сьогодні обіймає посаду заступника голови Хмельницької обласної організації Товариства лісівників України.
Щоб пам’ятали
Після виходу на пенсію у Петра Андрійовича з’явилася ідея увіковічнити пам’ять лісівників, які трудяться для людей та народного господарства. «Вони творять благородну справу, результат якої не бачать, а його зможуть оцінити вже їхні діти та онуки. Вони заслуговують на повагу, - пояснює чоловік. - Я вирішив, що пам’ять про кожного з них має жити».
Петро Дідик почав працювати в архівах, їздити по лісництвах та збирати матеріали. Результат його праці можна побачити у музеї «Лісівники Хмельниччини», розташованому у приміщенні Хмельницького обласного управління лісового господарства України.
Тут зібрана інформація - фотографії, біографічні дані, документи - про усіх працівників, від простих лісничих до керівників галузі, починаючи з 1937 року. Всього Петро Андрійович дослідив архіви про понад дві тисячі працівників. Є тематичні альбоми, наприклад, «Заслужені лісівники України», «Директори лісгоспів Хмельниччини», «Головні лісничі», стенди з фотографіями.
Тут можна знайти цікаву та корисну інформацію, наприклад, скільки гектарів лісів засаджено в області за останні 60 років чи що перший міністр лісового господарства України Борис Лук’янов був вихідцем із Хмельницької області.
Зараз Петро Дідик завершує роботу над «Енциклопедією лісівників Хмельниччини» у десяти томах, де у алфавітному порядку розміщена інформація про працівників лісової галузі. Є тут дані і про самого автора, який присвятив більшу частину свого життя лісовому господарству.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: