Гаряча тема:
- Війна
Олег Слободян про досвід, який допоможе Хмельницькому і кандидатів із «бекграундом»
Олег Слободян балотується до Верховної ради від партія Ігоря Смешка «Сила і честь» по округу №187.
Родом він зі Старокостянтинівського району, де й досі проживають батьки. Туди каже, приїжджає, як до джерела енергії та сили. Чому змінив статус прикордонника на «кандидата у народні депутати», якою бачить свою роль у парламенті та чому саме за нього хмельничани мають віддати свій голос Олег Слободян розповів сайту «Є».
- Перше запитання логічне: чому Хмельницький, де чимало кандидатів і велика конкуренція?
- Вибір балотуватися від Хмельницького не випадковий. Тут пройшла моя юність, відбулися всі мої знайомства і формування мене як особистості. Прикордонна академія, яку я закінчив, також зіграла визначну роль. А щодо інших кандидатів, то основні конкуренти на окрузі – це, як правило, люди з «бегграундом», з певним політичним досвідом.
Зараз попит на оновлення органів державної влади та на рівні Верховної ради України. У нашій політичній силі достатньо професіоналів, молодих амбітних людей, які можуть взяти на себе відповідальність за країну і сприяти максимально ефективному її розвитку. Я думаю, що зможу виправдати сподівання хмельничан, а голосуючи за мене, люди обирають команду, яка зможе досягнути потрібних для країни результатів.
- Які завдання ставите перед собою найперше?
- Хмельницький динамічне місто, яке розвивається і це приємно бачити. Міська влада дійсно працює і я не бачу сенсу критикувати за якісь прорахунки, адже вони є у всіх, хто щось робить. У той же час будь-який господар, керівник міста, чи відповідна рада потребують допомоги. І я, разом із нашою політичною силою, зможемо забезпечити її для Хмельницького, працюючи у парламенті. Ми, в першу чергу, будемо зосереджувати свою увагу на підтримці середнього класу, як в цілому по Україні, так і в Хмельницькому, де це дуже актуально. У провідних демократичних країнах середній клас є основою економіки, суттєвим прошарком суспільства, який складає від 30 до 50 відсотків населення. В Україні цього ще немає, і якщо ми зможемо побудувати потужний середній клас, це стане запорукою процвітання держави в цілому. У Хмельницькому є низка інших проблем, де потрібне сприяння на законодавчому рівні: побудова сміттєпереробного заводу, модернізації водогону, облаштуванні ринків, організація транспорту і сильного логістичного хабу… Це саме той напрямок, де мої досвід роботи в аеропорту «Бориспіль» та служба у прикордонному відомстві – чи не найкоротший шлях до реального вирішення питання. Враховуючи, що я не звик відсиджуватись на посадах, склавши руки, хмельничани побачать результат моєї роботи вже в найближчій перспективі.
Я в партії «Сила і честь», яка міцно стоїть на засадах відновлення територіальної цілісності України, на перемозі Україні, але не шляхом капітуляції.
- Що найбільше Вам імпонує у політиці партії, яку обрали?
- Політична партія «Сила і честь» є демократично-консервативною політичною силою. Ми підтримуємо зміни, але будуючи новий будинок, не руйнуємо до фундаменту. Ми спочатку зводимо новий будинок, переносимо необхідні речі, а вже потім руйнуємо старий. У цьому і є головна ідея консервативної демократії. Ми підтримуємо послідовний розвиток без емоційних та бездумних рішень. Ми за зміни, за те, щоб система перебудовувалась. Але, щоб це робилося грамотно і професіоналами. Чому саме ця партія? Тому що в партії повинні бути проукраїнські, а не проросійські чи малоросійські сили. На жаль, тенденція входу в парламент проросійських сил зараз чітко простежується. І я вважаю, що цю тенденцію потрібно ламати. Тому я і в партії «Сила і честь», яка міцно стоїть на засадах відновлення територіальної цілісності України, на перемозі Україні, але не шляхом капітуляції, а на засадах розвитку державних інститутів у країні, розвитку середнього класу. Партія прагне підтримувати пенсійну і соціальну сферу, підтримувати військовослужбовців, що для мене також є надважливим, оскільки я й сам є військовослужбовцем.
Власне, для себе, як для кандидата у депутати, я визначаю два основних напрямки – це підтримка та розвиток Збройних сил України, правоохоронних органів та інших військових формувань. Військовослужбовець повинен мати не тільки гідну заробітну плату, а й потужний соціальний пакет, який дозволить продовжити відродження українського війська.
- Як витримати баланс з підняттям престижу правоохоронних органів, щоб не було ризику перетворення України в поліцейську державу?
- Коли ми говоримо про військовослужбовців, найперше йдеться про ЗСУ. Це ті люди, які зараз захищають нас від агресора, і від них дуже багато залежить. Якщо ми щоденно не відчуваємо взаємодії з ними, це не означає, що вони не роблять свою справу. Що стосується поліцейської держави, чи загрози перетворення України в таку, то ризики дійсно є. У нас є непродумані, і в багатьох випадках роздуті штати МВС, де іноді трапляється зміщений акцент діяльності підрозділів. Потрібно більше зважати, на тих, хто реально забезпечує практичну роботу, а не сидить в кабінетах. Вагомі важелі впливу мають бути і громадськості, в депутатів, щоб не перейти межу перетворення на поліцейську державу.
"Коли кожен по-максимуму буде використовувати свій потенціал, тоді Україна буде рухатись вперед семимильними кроками", - переконаний Олег Слободян.
- Зараз в Україні відбувається низка важливих реформ. Які з них будете продовжувати, а які того не варті?
- Реформи – це найбільш сталий процес у будь-якому русі. Україні потрібно реформуватися, щоб сьогодні встигати за світовими тенденціями. Для України потенціал полягає в людях. В нас дуже багато програмістів, інтелектуально освічених людей, які роблять революції в світі. У нас дуже потужний аграрний потенціал. Це також ресурс, який потрібно використовувати. Логістичний: ми знаходимося на перетині всіх торгівельних шляхів із Заходу на Схід, з Півночі на Південь. Це ті пріоритети, які потрібно чітко прописати у стратегічних документах розвитку держави, і на які в першу чергу потрібно звернути увагу. Ми підтримуватимемо усі реформи, які спрямовані на розвиток.
- Конкретизуйте, будь ласка.
- До прикладу, медична реформа не те, що на часі, вона вже давно мала бути проведена в Україні. Але зараз там дуже потужний внутрішній супротив, тому що всі стосунки у галузі пов’язані не лише емоційно і соціально, але й фінансово. Тому реформа в медичній сфері, мабуть, буде найскладнішою із усіх. Потрібно переходити до соціально-медичних полісів страхування. Людина повинна сплачувати внески і претендувати на повний пакет медичних послуг. Наша політична сила буде виступати за впровадження цієї системи. Крім цього потрібна і участь держави: облаштування лікарень, оснащення їх необхідною апаратурою, забезпечення медицина в селах, щоб люди себе там не відчували покинутими.
Що стосується освіти, то мої батьки все життя пропрацювали у школі, для мене це близьке питання. Перша складова – зарплатня, яка завжди була і буде актуальною. Друга складова – принципи, на яких базується сам освітній процес. У радянські часи це був шаблон і універсальності знань. Учень, як особистість у цьому процесі був відсутній. Система освіти повинна базуватися на повазі до учня, і розвитку індивідуальних особливостей тієї чи іншої особистості. Коли кожен по-максимуму буде використовувати свій потенціал, тоді Україна буде рухатись вперед семимильними кроками.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: