Cкладна проблема: щоб подолати алкоголізм треба його визнати

Втекти від реального життя, наповненого проблемами, багатьом слабкодухим допомагає ...алкоголь. Проте цей порятунок примарний і нетривалий. Адже систематичне вживання алкоголю призводить до залежності, що є хворобою і має кілька стадій. Починаючи з найлегшої, коли людина випиває зрідка і лише на свята, не маючи чіткого контролю над вживанням спиртного, дуже легко перейти в наступну важчу стадію. А вилікуватися, коли і думки, і тіло залежні від алкоголю, не так просто.

«Проблему з алкоголем можна було б вирішити, якби підходити до неї комплексно, – переконаний лікар-психіатр обласної психіатричної лікарні №1 Олег Гатін. – Маю на увазі поєднання двох головних основ: бажання власне алкоголіка позбутися цієї згубної залежності, а також вплив суспільства і державний чинник».

Найперше, каже лікар, людина з проблемою має її визнати. Якщо алкоголік визнає себе таким і називає речі своїми іменами, для нього це вже досягнення. Це найперший, але вельми вагомий крок у тривалому процесі до прощання з залежністю.

«Щоб боротися з хворобою, потрібне усвідомлення самого алкоголіка, що він таки має залежність, – переконує Олег Гатін. – Адже часто у спілкуванні з пацієнтами на пряме запитання: «Ти алкоголік?» чи не кожен відповідає заперечно. У свідомості суспільства алкоголік – це той, хто п'є постійно, щодня, а ще той, хто вже під тином валяється. Так, дійсно, це алкоголік, але до його рівня залежності ще треба дійти. Але дуже легко перейти з найлегшої стадії захворювання, не лікуючись, до важчої. Тобто перетворитися з того, хто тільки на свято перехиляє келих вина, на того, кого не цікавить ніщо, окрім задоволення власних алкогольних потреб».

Лікар пояснює, що слід розрізняти традиційне ситуативне пияцтво, коли людина справді лише в окремі дні вживає спиртне, і алкогольну залежність. Якщо говоримо безпосередньо про залежність, то маємо на увазі, що алкоголь у житті людини займає першочергове місце – на задній план відступають родина, професія, захоплення... Тоді страждають всі сфери життя. Алкоголь виходить на перше місце. Тепер визначаються лише два основні стани: алкоголік випив чи хоче випити, він або вже п'яний, або в похмільному синдромі. У такому постійному стресі для психіки порушується її нормальна діяльність. «Це вже наш пацієнт», – каже Олег Юрійович.

«Окрім медикаментозного лікування алкоголізму, у процесі позбування залежності обов'язково має бути заміна вживання алкоголю в моральному плані, – продовжує лікар. – Адже, коли людина вилікувалася, у неї з’являється багато вільного часу, і весь цей простір, який раніше займав алкоголь, потрібно чимось заповнити: цікавим хобі, роботою, турботою про родину. І тут відіграють важливу роль, з одного боку, сила волі людини, її здібності, бажання, а з іншого, те, що може сьогодні запропонувати держава. Адже в попередній країні, в якій ми жили, була більш-менш налагоджена система боротьби з алкогольною залежністю. Наприклад, діяла розгалужена система витверезників. А стосовно злісних алкоголіків застосовувалися лікувально-трудові профілакторії (ЛТП), в яких вони протягом півроку ставали на шлях істини».

«Я працював у лікарні ще за радянських часів. Тоді якщо пацієнт потрапляв у наш заклад не вперше, він просто зобов'язаний був 42 доби пройти лікування, активно залучалася трудотерапія, – пригадує Олег Гатін. – Нині ми не можемо лікувати алкозалежного без його добровільної згоди, не маємо права його насильно утримувати в лікарні».
В окремих випадках закон дозволяє госпіталізувати хворого на 24 години, за цей час спеціальна комісія розглядає доречність і необхідність лікування, якщо потрібно – видає спеціальний акт, скеровує його в суд, який вже вирішує, чи законно і в інтересах пацієнта його лікуватимуть. Якщо ж комісія не бачить доцільності у лікуванні хворого – його виписують.

«Якщо маємо справу з ускладненнями: білою гарячкою, алкгогольною епілепсією, алкогольною депресією, суїцидальними проявами, навіть без бажання лікуватися з наявними розладами маячіння й галюцинаціями внаслідок вживання алкоголю, цей пацієнт однозначно наш», – резюмує лікар.

До речі, сьогодні на час лікування алкогольної залежності в Україні видається лист тимчасової непрацездатності, але не оплачуваний. В ряді інших країн застосовують різні підходи до лікування хвороби. Наприклад, у Німеччині алкоголікам із довідкою про хворобу держава дає соціальну допомогу. Ці виплати мають убезпечити алкозалежного від крадіжок, пограбувань перехожих. Але потрібно хворобу підтвердити медичними аналізами: відповідними пробами печінки. Залежному видають собаку і також фінанси на її утримання. Собака – друг людини, переважно алкоголіки у цій країні – безхатьки, ведуть не зовсім соціалізований спосіб життя, раптом з ними щось станеться – собака господаря не кине.

Ірина ЛЬВОВ.