Показник захворюваності на інсульти в області перевищує середньодержавний на сорок відсотків

“За дев'ять місяців цього року захворюваність дорослого населення області, порівняно з цим же періодом минулого року, зросла на 2,8 відсотка і складає 14 433,7 на 10 тисяч населення, - повідомив заступник начальника обласного управління охорони здоров'я Анатолій Козак. - Найбільшу питому вагу у структурі поширеності хвороб складають хвороби системи кровообігу. Найпоширеніші серед недуг цього класу – гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні захворювання. За підсумками минулого року область мала найвищий рівень захворюваності населення на гостру цереброваскулярну патологію – тобто інсульти. Показник Хмельниччини на сорок відсотків перевищує середньодержавний”.

Надзвичайною проблемою для області є злоякісні новоутворення, які посідають друге місце в структурі причин смертності та інвалідизації. “За 9 місяців на цю хворобу занедужали 5 233 особи, - продовжив Анатолій Євгенович. - Усього на обліку в закладах охорони здоров'я перебуває 27 121 хворий з онкопатологією. Щодо локалізації пухлин, то найчастіше трапляються пухлини органів травлення, жіночих і чоловічих статевих органів, органів дихання, лімфатичних тканин, молочної залози. Найвищий рівень захворюваності на рак у цьому році зареєстрований у Віньковецькому, Волочиському, Дунаєвецькому, Летичівському, Новоушицькому, Теофіпольському районах. Найнижчий – на Ізяславщині”.

Хоч ситуація з туберкульозом залишається на рівні минулого року, але є регіони, де таких хворих стало значно більше. Приміром, на Славутчині їхня кількість зросла удвічі. На Полонщині захворюваність на туберкульоз знизилася, але все одно за кількістю хворих район посідає друге місце в області. І на третій сходинці – Білогірський район.

“Загрозливою залишається ситуація щодо захворюваності населення на ВІЛ, - зазначив Анатолій Козак. - За 9 місяців взято на облік 224 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 60 дітей. Діагноз СНІД встановили 127 хворим. Станом на 1 жовтня в області на обліку перебувають 1 899 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 162 дітей. Найвищий рівень поширеності ВІЛ-інфекції - в обласному центрі, Полонському, Хмельницькому, Ізяславському та Ярмолинецькому районах. Найвищу питому вагу у структурі передачі ВІЛ-інфекції займає статевий шлях”.

Фінанси

Фактичні витрати коштів з місцевих бюджетів на одного мешканця, в середньому, склали 364,33 гривні. Найкраще фінансування – у Кам'янці-Подільському та Хмельницькому, а також Дунаєвецькому, Городоцькому, Красилівському, Славутському районах. Але пріоритети у структурі видатків дуже різняться. “До прикладу, - каже Анатолій Євгенович, - Теофіпольський район за рівнем фінансування у розрахунку на одного мешканця займає досить високе місце. Однак, видатки на медикаменти у стаціонарі з розрахунку на ліжко-день складають 1,33 гривні, у той час як середньообласний показник - 5,33 гривні. Низькі видатки на медикаменти у Кам'янець-Подільському, Новоушицькому, Летичівському, Деражнянському, Білогірському, Старосинявському районах”.

Реформування

“Видатки на галузь охорони здоров'я області щорічно зростають, - пояснив Анатолій Євгенович. - Але щоб вирішити питання нормального забезпечення коштами медицини, потрібно відмовитися від механічного зростання фінансування. Варто шукати шляхи максимальної віддачі витрачених коштів. І перед нами гостро стоїть питання реформування галузі. Серед розмаїття проблем, які стоять на цьому шляху, однією з найгостріших є реформа стаціонарної допомоги. Забезпеченість ліжками у нас одна з найвищих в Україні. За цей рік в області проведена інтенсивна робота щодо оптимізації ліжкового фонду стаціонарів, і за 9 місяців скорочено 564 ліжка. Найактивніше цей процес пройшов в Красилівському, Чемеровецькому, Городоцькому, Кам'янець-Подільському районах. І зараз ліжковий фонд області складає 11 088 ліжок, що складає 83,76 на 10 тисяч населення. Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, нашій області визначено норматив – 80 на 10 тисяч населення. З початку року чимало дільничних лікарень реформовано в сільські амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а Лісоводська і Сатанівська лікарні Городоцького району та Ямпільська Білогірського району реорганізовані у сільські дільничні лікарні. Сьогодні в області функціонують 25 сільських дільничних лікарень, і їхню реорганізацію необхідно продовжити. В кінеі минулого року область мала найчисленнішу в Україні мережу фельдшерсько-акушерсmких пунктів (ФАПів). 23 ФАПи, які обслуговують менше 200 жителів, вже реформовано. Але ще 187 ФАПів обслуговують по 200 та менше жителів, 23 з них – менше 100. Згідно з наказом МОЗ України, у структурі поліклінічних закладів потрібно створювати центри первинної медико-санітарної допомоги. А згодом такі центри мають стати окремими структурами”.