ye-logo.v1.2

Спецпризначенця Євгена Андріюка полонили російські десантники

Суспільство 5440
Фото: з архіву сім'ї Андріюків

Проте наразі невідомо, де саме знаходиться 21-річний хмельничанин.

Газета “Є” уже писала про спецпризначенця Євгена Андріюка, який зник безвісти у зоні проведення антитерористичної операції. Як з'ясувалося, солдата хмельницького 8 окремого полку спецпризначення взяли у полон російські десантники з 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії Російської Федерації, яка базується в Іваново. Про це рідним Євгена розповів механік-водій “БРМ-1К”.
Перед своїм останнім бойовим завдання Євген Андріюк встиг побувати у рідному місті. Як кажуть, було би щастя, та нещастя допомогло. Під час визволення Краматорська та Слов'янська хмельницький спецпризначенець травмував ногу: невдало вистрибнув з гелікоптера.
“Його забрали у шпиталь в Ізюм, звідти у Харків на одну добу, потім літаком доправили у Львів, - розповідає рідний дядько спецпризначенця Ігор Андріюк. - Там Женя лікувався протягом тижня. Після лікування повернувся у свою військову частину.”
У Хмельницькому Євген пробув недовго і разом зі ще близько 60 бійцями був направлений на військовий полігон під Костопіль Рівненської області.
“Зі спецпризначенців зробили спецрозвідвзвод, який прикомандирували до 51 окремої механізованої бригади на підсилення. За посадою він був розвідник-радист, а на полігоні перекваліфікувався на навідника-оператора бойової розвідувальної машини - “БРМ-1К”. Я ще жартував, мовляв, Женю, куди тобі в танк із тиким-от ростом під два метри. Хоча, як з'ясувалося, він у списках 51 ОМБР не значився, за документами досі був на військовому полігоні”, - запевняє Ігор Андріюк.
Далі на 21-річного солдата знову очікувало відрядження у зону антитерористичної операції.
“Вони проїхали Волноваху, був нічний бій. Дві машини залишилися прикривати, ще дві пішли на прорив, - переказує слова механіка-водія дядько Євгена. - Мали пробитися до третього батальйону під Іловайськом. Але прорватися не змогли, був зустрічний бій. Як потім з'ясувалося, і це підтвердили у полку, через відсутність рацій по них стріляли ще й свої. Хлопці повернулися на блок-пости. Якийсь підполковник із 51 ОМБР дав команду стояти до останнього, хоча у них залишилися по два рожки набоїв, а по них била артилерія. Сам же підполковник кинув розгрузку, автомат і втік.”
Євгена Андріюка разом з його бойовими побратимами оточили терористи, а вранці 29 серпня був уже смертельний “зелений коридор”. Колону українських військових виводив “БРМ-1К”, якою керував механік-водій Олег, а за гарматою сидів Євген Андріюк.
“Механік-водій Олег розповів, що їхня машина була першою. В машині був він, Женя, начальник розвідки майор 51 ОМБР, капітан з GPRS-навігатором і два солдати із розвідки цієї ж окремої механізованої бригади. Їх пропустили, а коли показалася колона, то почався її масовий обстріл, - пояснює Ігор Андріюк. - Зі слів Олега, їхній “БРМ” від вибухів просто підстрибував. Вони почали відстрілюватися, але машину підбили. Усі вистрибнули з машини, пересіли на іншу техніку. В підбитому “БРМ” залишилися лише Женя і Олег. Вони просили по раціі, щоб хтось зупинився і забрав їх, але ніхто не відгукнувся і колона пішла далі. Женя і Олег ще відстрілювалися, поки снаряд не потрапив в башту і заклинило гармату.”
У цій перестрілці і поранило хмельницького спецпризначенця у бік, проте здаватися ані Олег, ані Євген не збиралися. Вони вибралися з “БРМ” і вирішили підірвати себе, аби не потрапити у полон. Євген висмикнув чеку з гранати, от тільки механізм не спрацював: “Їм запропонували здатися у полон, в іншому разі — розстріл. Їх полонили солдати 98-ї повітряно-десантної дивізії Російської Федерації. Можливо, це і врятувало Женю. З документів вони побачили, що Женя, як і вони, десантник. Розговорилися. Згодом помітили, що племінник зблід, побачили поранення і поставили йому крапельницю. Як запевнив механік-водій Олег, Жені стало легше”, - з надією говорить Ігор Андріюк.
Євгена Андріюка разом з іншими полоненими повантажили в “Камаз”. Протягом дня 29 серпня українських військових возили полями та лісами і лише на вечір привезли у табір: неушкоджених бранців вивантажили, а поранених та вбитих повезли у невідомому напрямку. Механіку-водію пощастило більше, Олега передали “кадирівцям”, які згодом обміняли його на терористів, що полонили українські військові.
Рідні хмельницького спецпризначенця продовжують пошуки Євгена Андріюка і просять усіх, хто володіє інформацією, відгукнутися за телефоном: (067)-380-29-75.
Особливі прикмети Євгена Андріюка: русяве волосся, густі брови, голубі очі, широке підборіддя, родимка на правих скроні та зап'ясті, зріст 195 сантиметри, шрам від апендициту, татуювання “За ВДВ” на лівому зап'ясті (можливо уже стерлося).
 

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую