Лондон у нашому місті: Біг-бен, “Таймс”, суші та вареники

 “Проскурівський телеграф” теж вирішив навідатися у новий заклад.
Зайти у кафе можна двома шляхами: з вулиці Примакова через окремий вхід, над яким красується велика вивіска із біло-синіми смужками, або з території ринку, пройшовши повз торгові точки у “Мандарин плазі”.
Інтер’єр
В інтер’єрі переважають червоні та коричневі кольори. У перших — виконані великі м’які дивани та кілька яскравих фотографій на всю стіну, які ілюструють Тауерський міст через Темзу та нічну вулицю, якою їде двоповерховий автобус. У коричневих тонах оформлені столи та стіни.
Є тут свій Біг-Бен на одному зі стовпів у центрі зали. Стіни прикрашають портрети відомих англійців, наприклад, Ньютона та Пола Маккартні, а також популярні останнім часом великі телевізори. Оригінальним елементом декору є вуличні ліхтарі, які стоять вздовж столиків і навіть працюють.
Приміщення у “Лондоні” має високі стелі, однак відчуття, що ти сидиш у цеху чи супермаркеті, немає. Все завдяки високим дерев’яним перегородкам, які відділяють один столик від іншого, та затишній напівтемряві. До речі, тут можна знайти затишні куточки для чаювання чи романтичної вечері удвох, а також столи для застіль у великих компаніях.
Посуд теж витриманий в одному стилі і кольорі, теж коричневому: тарілки, чашки, чайники, цукорниця, навіть сільничка, ємності для серветок і зубочисток.

Наше замовлення принесли швидко.

Меню і обслуговування
Меню надруковане на газетному папері, у стилі “Таймс”, на ньому можна їсти або ж забрати із собою. Читати меню можна дійсно як газету, адже вибір страв досить великий і різноманітний: салати, холодні і гарячі закуски, страви із м’яса, риби, вареники, перші страви та гарніри, десерти, суші-меню... Можна замовити навіть страви гриль, наприклад, шашлик чи овочі, а також страви із печі.Сподобалося, що є чимало оригінальних страв: наприклад салат “Шинка з яйцем пашот” чи “Сьомга з авокадо”, свинячі вуха чи філе свиняче з овочевою сальсою.
Серед напоїв крім чаю-кави-соків є морс, узвар, фреш, мінеральні води. Широко представлений алкоголь, особливо елітний. Одного коньяку дев’ять видів, а серед вин не лише італійські, французькі, іспанські, а й аргентинські та чілійські.
Ціни середні. Наприклад, 280-грамова порція салату “Цезарь” коштує 35 грн., 100 грамів свинячого чи телячого шашлику — 20 грн., суші — від 25 до 90 грн., кухоль львівського пива — 9 грн.
Ми обрали салати “Бринза з овочами” і “Куряча печінка з овочами”, гарячу закуску “Смажак з часниковим соусом” та чайник чорного чаю з лимоном. За все заплатили 78 гривень. Страви, свіжі та гарно оформлені, принесли за 15-20 хвилин, як і обіцяли. Їжа, а особливо “Смажак”, який виявився смаженими трикутниками із сиру і шинки, пішли на “ура”.
Про обслуговування можна сказати коротко: “в англійському стилі”, тобто немає до чого причепитися.
Мінуси
Єдині два мінуси, які ми помітили у кафе: по-перше, це надто гучна музика, але за першим же нашим проханням її притишили, і не надто презентабельного вигляду чек: через поганий друк важко розрізнити деякі літери та цифри на ньому.

Посуд у закладі витриманий у єдиному стилі.