«Тандир хата»: демократичні ціни, інтригуючі назви страв і загадкова димляча піч у залі

 Інтер’єр
Вивіска закладу не лише повідомляє його назву, написану, до речі, російською, а й привідкриває завісу над тим, на які страви у кафе нам очікувати: «шашлик, лаваш, хачапурі, кудбари, піца, картопля». Отож заінтриговані незвичним поєднанням кухонь різних країн світу, йдемо із подругою – професійним кухарем із багаторічним стажем «у розвідку». Переступивши поріг «Тандир хати», бачимо велику піч, розташовану майже у самісінькому центрі зали. З неї йде дим, яким ми одразу ж пропахли, ніби посиділи біля вогнища у лісі. Значну частину прямокутного приміщення закладу займає барна стійка, над якою на червоному фоні розміщено меню. Тому, аби зорієнтуватись у стравах, треба задирати голову. Коли ж ми присіли за стіл, помітили на ньому аркуш-меню, вставлений у пластикову підставку. Воно було майже ідентичним тому, що над барною стійкою – там теж не був зазначений асортимент напоїв.

У інтер’єрі закладу переважають золотаво-коричневі кольори. Стіни – пісочного кольору. Посередині найдовшої із них – плазмовий телевізор. Стільці – шоколадного кольору, «вбрані» у переплетений пластик, яким також оздоблені елементи скляних столів. У цій же кольоровій гамі і підставки для тарілок, і штори.
Кухня та обслуговування
У «Тандир хаті» – невеликий асортимент страв. До того ж, чимало із заявленого у меню не було: ні шашлика овочевого, ні грибного (по 14 гривень). Коли ж ми поцікавились, що таке кудбарі (яке у вивісці закладу значилось як «кудбари»), дівчина за барною стійкою сказала, що … не знає, але зараз дізнається, й зникла за дверима до кухні. За хвилину повернувшись, вона повідомила: «Це щось схоже на хачапурі, але з м’ясом. Однак зараз його немає».
У меню «Тандир хати» було заявлено чотири види салатів: з капусти (10 гривень), овочевий (15 гривень), «Грецький» (20 гривень) та «Цезар» (26 гривень), а також два види картоплі: печена (шість гривень) та фрі (десять гривень). А от серед напоїв там пропонують три види чаю: чорний, зелений та фруктовий, пиво, сік та лимонад.
Врешті-решт ми зупинили свій вибір на піці з шинкою та грибами за 35 гривень, до якої, окрім зазначених у назві інгредієнтів, входили два види сиру: «Моцарела» та «Голландський», а також томатний соус та базилік (загалом же тут пропонують п’ять видів піц ціною від 30 до 45 гривень). Також обрали хачапурі за вісім гривень, лаваш зі свининою за 15 гривень та фруктовий чай (чотири гривні за чашку).

Чекати на замовлені страви довелось недовго – не більше 20 хвилин. Незважаючи на невисоку вартість, піца виявилася немаленькою. А ще – дуже смачною та ніжною, завдяки тонкому тісту. Лаваш зі свининою дуже нагадував усім відому шаурму, але дещо гострішу – за рахунок соусів, які входили до його складу: гірчичного та «Тар-Тар». Хачапурі – чималенька квадратна слойка із прошарком домашнього сиру всередині, також підкорила наші шлунки. Єдине, ми дещо засмутились, що так і не скуштували страв, приготовлених у незвичній печі. Зате хоча б трохи відчули колорит Кавказу, смакуючи його національними стравами під відповідний ненав’язливий музичний супровід.

Замовлені нами страви були не дорогими, але смачними.

Від печі йшов дим, яким ми одразу ж пропахли, ніби посиділи біля багаття.