Штрудель місяця: чи є у Хмельницькому пироги як у Відні?

 Не всі знають, що австрійцям листкове “витяжне” тісто під час навали “подарували” турки. А вже із нього, завдяки старанням віденських кондитерів, і народився знаменитий штрудель. Найтрадиційніший — яблучний (апфельштрудель). Запорука успіху цієї мегапопулярної випічки — в тонкому тісті та великій кількості начинки. До речі, штрудель (він же струдель) вважають своєю національною стравою представники багатьох національностей. Різні рецепти відрізняються лише начинками, але за основу рулету береться завжди “витяжне” бездріжджове тісто. Де та якими штруделями пригощають у Хмельницькому, з'ясовував “Проскурівський телеграф”.

“Крендель” - штрудлі по-хмельницьки з французьким післясмаком
Кав'ярня-пекарня “Крендель”, яка взимку відкрилася у новозбудованій багатоповерхівці на вулиці Зарічанській, поблизу Хмельницького політехнічного коледжу, своїм асортиментом нагадує маленьку французьку крамничку-кондитерську. Солодощі за скляною вітриною ніби втілюють весь паризький шик. А ще у ній затишно та смачно пахне круасанами. Штрудлі падають в око одразу ж, адже їх розмістили на поличках на сліпучо-білих серветках. Їх тут усього два види, але продавчиня запевнила, що начинки міняються посезонно, а традийним є лише яблучний штрудель. Ціна ж на всі рулетики однакова — 8,50 за 100 г продукції. Ми замовили штрудлі з персиками та яблуками, окремо до них взяли ванільний соус по 5 гривень за порцію. Незважаючи на те, що ми з подругою досить перебірливі у солодощах, з’їли усе, що замовили, не залишивши й крихти на тарілці. Тісто тонке, хрустке, ніби повітряне. Начинки дуже багато і вона не приторно-солодка, а ніжна з приємною кислинкою. А найбільше сподобалося те, що соус подають у маленьких металевих соусниках, і ви самі вирішуєте, скільки його додати на тарілку.

“Sweets&Bakery” - насолода щойно з печі
Пекарня-кондитерська “Sweets&Bakery”, що розташувалася на вулиці Зарічанській, 11 (поблизу гіпермаркету “Таврія”), пропонує своїм відвідувачам три види штрудлів — сирно-маковий, яблучно-грушевий та вишневий із горіхами та апельсиновою цедрою. Всі по 9 гривень за 100 г. Соус до цих кондитерських виробів не передбачений, рулетики просто посипаються пудрою. Ми зупинили свій вибір на двох останніх. Враження від “дегустації” залишилися позитивним. Тісто в штруделях було тонке, ніби щойно з печі. Естетичний вигляд рулетиків також на висоті. Особливо сподобалася вишнева начинка: ягоди були ніби просочені апельсиновим ароматом, відчутно хрумкотіли горішки. Єдине, що викликало негатив, то це обслуговування. Коли ми попросили від величезного штруделя відрізати малесенький шматочок, продавщиня почала обурюватися, що зробити це неможливо. Мовляв, або їжте великий, або не затримуйте чергу.

“Цукерня” - вишукана подача та незвичне тісто
Кафе “Цукерня”, що на Грушевського, 68 (навпроти кінотеатру імені Т. Г. Шевченка) пропонує також три види штруделів, які тут “величають” струделями — з сиром і персиками та ванільним соусом (сир, мариновані персики та яблука); з яблуками та ванільним соусом (яблука, горіхи та родзинки); з вишнею та вишневим соусом (вишня та грецькі горіхи). В усіх рулетиках за основу йде прісне тісто. Принаймні саме так було зазначено у меню. Ціни на струдлі істотно різняться. До прикладу, ми замовили рулетики з вишнями та яблуками. Перший коштує 20 гривень за 100 г, другий — 14 гривень. Але у вартість уже включено соус, якого на тарілці не просто багато, а дуже багато. Струдлі просто тонуть у ньому! Тісто у виробах істотно відрізнялося від того, яке було в попередніх двох закладах. Воно було не таке пропечене і взагалі ніби не запікалося, а готувалося на парі. Найбільше нам сподобався струдель із вишнями та ніжний нереально смачний ванільний соус. А ось струдель із яблуками трохи розчарував. Тісто у ньому було гливким, хоча сама начинка смакувала добре. А вишневий соус більше нагадував густий кисіль й був трохи закислим. Сама ж подача страви поза конкуренцією. Все дуже вишукано та лаконічно. Дивлячись на такі струдлі, скуштувати їх хочеться негайно!

“Львівські пляцки” - місце, куди приходять на запах
Пляцками у Львові називають різну випічку, в тому числі штруделі та сирники. Саме на цих десертах зробили акцент в новому кафе-пекарні “Львівські пляцки”, яке нещодавно відкрилося навпроти обласного художнього музею на місці колишнього кафе “Бісквіт”. Весь процес приготування — від замішування та розтягування тіста до діставання готового смаколика з печі — тут можна спостерігати безпосередньо на місці, сидячи за столиком. За скляною вітриною декілька видів штрудлів: як солоних, так і солодких. Але родзинкою закладу є соуси, які відвідувачі можуть не лише обирати за своїм смаком, але й власноруч додавати у тарілки в необмеженій кількості. Біля каси, милуючи око доброго господаря чи господині, стоять величезні каструлі із такими ж величезними дерев'яними ложками, якими й зачерпують розтоплений шоколад, ванільний, сметанковий та ягідний соуси. Причому, можна не обмежуватися одним, а влаштували такий собі соусний “мікс”, змішавши всі підливки до купи. Як ви, певно, вже зрозуміли, в закладі самообслуговування. Проте, згідно з концепцією закладу, це швидше плюс, аніж мінус. Справляє враження буквально все: від цікавих дерев'яних підносів “під старовину” та величезної люстри з оздобленням із качалок до привітного персоналу. Ми зупинили свій вибір уже на стандартних рулетиках із вишнями та яблуком, поливши їх різними підливками. Заплатили по 23 гривні за кожен. Як нас запевнив персонал закладу, це стандартна порція, яка заважує приблизно 150 г. Обидва штруделі справили незабутнє враження і “Львівські пляцки” буквально з першого укусу “вибилися” у фаворити нашої імпровізованої дегустації. Сказати що вони смачні, означає нічого не сказати. Тісто штрудлів тонке, як цигарковий папір, багатошарове, з красивою золотавою скоринкою. А начинка створює з ним просто казковий “дует”.

“М-кафе”: чи то штрудель, чи то вертута?
Коли ми завітали у “М-кафе”, що на Проскурівській, 44 поруч із Центральним універмагом, нам не пощастило. Офіціантка змогла запропонувати лише один вид штрудля — з яблуками та горіхами. Хоча, за її словами, у них бувають ще й яблучно-грушеві та вишнево-горіхові. До речі, з яблуком також залишилася лише одна порція за 16,44 гривні, тож довелося ділитися “по-братськи”. Подача штрудля в “М-кафе” класична — з цукровою пудрою, тобто ніяких бонусів у вигляді соусу не передбачено. Нам принесли звичайний чи то рулетик, чи то вертуту, і аж ніяк не традиційний штрудель із “витяжного” тіста. Начинка була смачною, проте у мінімальній кількості. Порція великою — її цілком вистачило на двох. Але тісто розкачане грубо, “давке”, і як зазначила моя коліжанка, “не першої свіжості”. Ложку меду в цю бочку дьогтю додав хіба що чек, у якому офіціантка від руки написала: “Будемо раді Вас бачити знову. Гарного дня!”.

* * *

«Мамин яблучний штрудель» від Ігоря Ратушного
Директор Хмельницького обласного благодійного фонду «Хесед Бешт» Ігор Ратушний зізнається, що із цим яблучним штрудлем в нього асоціюється смак дитинства, а його рецепт в родині передається з покоління у покоління.
Інгредієнти:
Тісто: 400 г борошна, 200 мл пива, 2 ст. л. топленого вершкового масла, сода на кінчику ножа.
Начинка: 1 кг яблук, 200 г родзинок, 1 склянка цукру, 2 ч. л. кориці, цедра лимону.
Приготування: замісити тісто зі всіх інгредієнтів й дуже тонко розкачати (у вигляді кількох прямокутників). Почистити яблука й нарізати квадратиками. Змішати їх з родзинками, які потрібно попередньо запарити, додати цукор і цедру лимону. Пересипати начинку мукою й викласти на 1/3 коржа. Присипаємо зверху корицею й загортаємо, підігнувши краї вниз, рулетом. Випікати при температурі 200 °C 30 хвилин.

«Пісний яблучний штрудель» від Ірини Ковальчук
Директор Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ірина Ковальчук каже, що давно шукала рецепт пісного яблучного штрудля, який би не містив дріжджів й був легким для шлунка. Знаючи, що чимало господинь для випікання млинців використовують газовану воду, пані Ірина вирішила: чому б на її основі не зробити штрудель. Й, після кількох вдалих спроб, вивела власний рецепт цієї пісної, але, водночас, дуже смачної випічки, якою вже три роки радує своїх рідних й знайомих.
Інгредієнти (на один штрудель, вагою до кілограму):
Тісто: 200 мл сильногазованої води, 2 склянки борошна, 1-2 ст. ложки олії чи маргарину, 1-2 ст. ложки цукру та дрібка солі.
Начинка: 1 кг кисло-солодких яблук, кориця за смаком.
Приготування: замісити з усіх інгредієнтів тісто, яке має вийти м’яким та пухким. Залишити його на півгодини на столі (накривати – не потрібно). Тісто тонко розкачати (2-3 мм), надавши прямокутної форми. Яблука почистити від шкірки та серцевини, нарізати скибочками й викласти на тісто. За бажанням, можна присипати їх зверху корицею. А от від додавання до яблук цукру краще відмовитись: щоб під час випікання не утворилась надмірна кількість соку. Загорнути все конвертом й поставити до духовки. Випікати при температурі 180 °C 20-25 хвилин. Готовий штрудель присипати зверху цукровою пудрою.

«Бабусин яблучний штрудель-вертута» від Світлани Могільнікової
Кухар Світлана Могільнікова каже, що вона просто обожнює яблучний штрудель, який пече її бабуся Емілія Броніславівна. Проте, щоб додати бабусиному штрудлю «ноток сучасності» й щось «від себе», пані Світлана видозмінила його форму – закрутила у вигляді равлика вертутою.
Інгредієнти:
Тісто: 0,5 кг борошна, 1 склянка води, 3 ст.л. олії, дрібка солі.
Начинка: 1 кг яблук, кориця і цукор (їхня кількість – за смаком).
Приготування: у борошно поступово вливаємо воду й додаємо олію, сіль. Замішуємо некруте тісто і ставимо його до холодильника на 30 хвилин. Поки воно доходить «кондиції», готуємо начинку: натираємо на тертці яблука й змішуємо їх із цукром і корицею. Охолоджене тісто ріжемо на декілька частин й тонко розкачуємо. Накладаємо начинку, згортаємо рулетом й закручуємо у вигляді равлика. Змащуємо соняшниковою олією і печемо в духовці при температурі 200 °C 25 хвилин. Після випікання даємо трохи остигнути й посипаємо цукровою пудрою.

Фото: www.austria.info, www.liveinternet.ru, www.aquamaniya.ru

Рецепти записала Наталя СІДОВА.